К Фінансове планування на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................... 3

Розділ 1 Загальнонаукові й методологічні аспекти фінансового
планування на підприємстві ........................................................... 6

1.1 Фінансова стратегія і фінансова політика підприємства .............. 6

1.2 Зміст, завдання та методи фінансового планування .................. 10

Розділ 2 Особливості оперативного фінансового планування
(бюджетування) на підприємстві ................................................... 15

2.1 Система оперативного планування фінансової  діяльності на підприємстві ................................................................................. 15

2.2 Структура та характеристика бюджетів ..................................... 18

Розділ 3 Організація оперативного фінансового планування на
ВАТ "Дніпроспецсталь" ................................................................. 25

3.1 Загальна характеристика ВАТ "Дніпроспецсталь" ...................... 25

3.2 Зміст і порядок складання оперативного фінансового плану
на ВАТ "Дніпроспецсталь", платіжний календар  підприємства . 30

Висновки ....................................................................................................... 35

Список використаної літератури ................................................................. 37

 ВСТУП

 Актуальність теми роботи. Ефективність формування і використання фінансових ресурсів підприємства залежить від організації та методів фінансового планування.

Фінансове планування на рівні господарюючих суб'єктів – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств. У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікрорівні відбувається безперервно, воно в умовах ринкової економіки має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою [8, с. 40].

Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Жодний інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, оскільки саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони і ділянки його функціонування [5, с. 11].

Фінансове планування пов'язане з плануванням виробничої діяльності  підприємства. Показники усіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому основне призначення фінансового планування.

Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найбільш ефективного використання виробничих потужностей, нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку і обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребують дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє, обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дозволяє підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення.

У процесі фінансового планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об'єктами планування є доходи підприємства, включаючи нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг капіталовкладень, інших форм інвестування фінансових ресурсів (зокрема, участь на ринку цінних паперів), обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерела її покриття.

Головним інструментом фінансового планування у сучасних умовах є оперативний фінансовий план підприємства (баланс доходів і видатків), широке розповсюдження у практиці мають також такий інструмент  фінансового планування, як платіжний календар.

Метою роботи є комплексний розгляд оперативного фінансового планування на підприємстві.

Об'єктом дослідження виступає процес і методи складання оперативних фінансових планів і платіжного календарю на підприємстві.

Предмет дослідження – ВАТ "Дніпроспецсталь".

Для досягнення мети роботи вирішувались такі завдання:

– розглянути фінансову стратегію і фінансову політику підприємства;

– з'ясувати зміст, завдання та методи фінансового планування;

– висвітлити систему оперативного планування фінансової діяльності на пдприємстві;

– розкрити структуру бюджетів й надати їх характеристику;

– проаналізувати зміст і порядок складання оперативного фінансового плану на ВАТ "Дніпроспецсталь", платіжний календар підприємства.

 Теоретичну базу дослідження складають положення і висновки, що містяться у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, а саме: М. М. Александрової, М. П. Грибальова, І. Г. Ігнатьєва, М. М. Крейніної, М. І. Круглова, О. С. Олексюка, П. О. Петрова, Т. О. Примака, Р. А. Слав'юка, О. С. Філимоненкова,

У процесі дослідження використовувались системний, порівняльний, описовий методи. Широке застосування у роботі знайшли прийоми формальної логіки: аналіз, синтез, аналогія, абстрагування, а також графічний метод.

 Структура роботи визначена завданнями і логікою проведеного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ Й МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Фінансова стратегія і фінансова політика підприємства

Фінансова стратегія підприємства – це складова його загальної економічної стратегії, яка охоплює систему довгострокових завдань фінансової діяльності та найефективніших шляхів їх реалізації [6, с. 309].

Мета фінансової стратегії підпорядковується загальній меті та завданням економічного розвитку підприємства, зокрема, максималізації його прибутку або максималізації ринкової вартості підприємства.

Основними етапами формування фінансової стратегії підприємства є такі (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 Основні етапи формування фінансової стратегії підприємства

Розробка фінансової стратегії підприємства пов'язана з вирішенням таких основних завдань, як:

– визначення перспективних напрямків розвитку фінансових взаємовідносин підприємства з діловими партнерами;

– обгрунтування основних джерел фінансового забезпечення діяльності підприємства;

– вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності підприємства;

– зведення до мінімуму фінансових ризиків підприємства;

– забезпечення фінансової стійкості та рентабельності діяльності підприємства;

– визначення способів і методів виходу підприємства з фінансової кризи [8, с. 87].

Ретельно розроблена та достатньо обгрунтована стратегія допомагає приймати ефективні управлінські рішення, спрямовані на розвиток підприємства.

Фінансова стратегія підприємства є основою для розробки його фінансової політики.

Фінансова політика підприємства – це форма реалізації фінансової ідеології та стратегії підприємства в розрізі окремих аспектів його фінансової діяльності. Фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення основної стратегічної мети цієї діяльності [13, с. 212].

Основними напрямками фінансової політики підприємства є такі (рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 Основні напрямки фінансової політики підприємства

Політика формування активів і структури капіталу – система критеріїв та заходів щодо формування активів підприємства за рахунок власного та залученого капіталу, а також забезпечення такого їх поєднання, яке оптимізує співвідношення рівня фінансової рентабельності та рівня фінансових ризиків відповідно до обраних критеріїв управління прибутком [18, с. 239].

Політика управління активами та інвестиціями – система критеріїв та заходів щодо забезпечення організації ефективного використання оборотних та необоротних активів підприємства, вибір і реалізація найефективніших інвестиційних проектів та фінансових інструментів вкладення капіталу [13, с. 213].

Політика залучення фінансових ресурсів – система критеріїв і заходів, яка забезпечує найефективніші форми та умови залучення фінансових ресурсів відповідно до потреб розвитку підприємства [15, с. 191].

Політика управління фінансовими ризиками – система критеріїв і заходів, яка забезпечує оцінювання рівня окремих фінансових ризиків діяльності підприємства та мінімізацію пов'язаних з ними фінансових втрат. Елементами такої політики є:

1) ідентифікація окремих видів фінансових ризиків, пов'язаних з діяльністю підприємства та визначення рівня їх імовірності;

2) оцінювання можливих фінансових втрат, пов'язаних з окремими ризиками;

3) встановлення граничного рівня ризику окремих фінансових операцій;

4) попередження окремих фінансових ризиків;

4) внутрішнє та зовнішнє страхування фінансових ризиків та оцінка його ефективності [6, с. 310].

Формування фінансової політики підприємства має здебільшого багаторівневий характер. Так, наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства може розроблятися політика формування власних фінансових ресурсів і політика їх залучення із зовнішніх джерел. Своєю чергою, політика формування власних фінансових ресурсів може включати самостійні блоки: цінову політику, амортизаційну, дивідендну, емісійну, інвестиційну, податкову політику тощо.

Цінова політика підприємства – це політика формування цін на продукцію підприємства з урахуванням динаміки кон'юнктури ринку (попиту та пропозиції) та рівня витрат на виготовлення і реалізацію продукції.

Амортизаційна політика підприємства – це політика управління амортизаційними відрахуваннями з метою реінвестування їх у виробничу діяльність підприємства.

Дивідендна політика підприємства грунтується на оптимізації пропорцій між частиною прибутку підприємства, що використовується на споживання (виплату дивідендів), і тією частиною прибутку, яку капіталізують. Вона спрямована на зростання ринкової вартості акцій.

Емісійна політика підприємства – це політика залучення необхідного обсягу фінансових ресурсів із зовнішніх джерел унаслідок випуску та розміщення на первинному ринку власних цінних паперів (акцій, облігацій тощо).

Інвестиційна політика підприємства полягає у виборі та реалізації  найвигідніших шляхів розширення й оновлення активів підприємства задля забезпечення основних напрямків його економічного розвитку.

Податкова політика підприємства грунтується на виборі оптимального способу здійснення податкових платежів за наявності альтернативних варіантів господарської діяльності підприємства.

Ефективність фінансової стратегії та реалізації фінансової політики залежить від того, чи враховує вона реальні економічні можливості підприємства та стан і тенденції розвитку зовнішнього щодо підприємства підприємницького середовища [6, с. 312].

Фінансова стратегія підприємства втілюється в його перспективному (стратегічному) плані розвитку, в якому визначають основні альтернативні фінансові показники діяльності підприємства, відповідно до передбачуваних варіантів розвитку ринкового середовища. Розробка альтернативних фінансових планів, які дають змогу прогнозувати імовірні зміни фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства, здійснюється на підставі моделювання, факторного аналізу і нормування.

У перспективному фінансовому плані розробляють прогноз звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, прогноз балансу активів і пасивів підприємства тощо.

1.2 Зміст, завдання та методи фінансового планування

Фінансове планування – це розробка системи фінансових планів за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді [5, с. 11].

Мета фінансового планування – забезпечення діяльності підприємства необхідними фінансовими ресурсами.

Розрізняють стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування діяльності підприємства.

Поточне фінансове планування – це планування фінансової діяльності підприємства на плановий період, переважно на рік, з деталізацією основних показників по кварталах.

Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:

1) план доходів і витрат з виробничо-комерційної (операційної) діяльності;

2) план надходжень і витрат коштів;

3) балансовий план;

4) план формування і використання фінансових ресурсів [1, с. 45].

Оперативне фінансове планування – це процес конкретизації надходжень і використання фінансових ресурсів підприємства за короткі проміжки часу (місяць, декада, тиждень, день) [8, с. 45].

Метою оперативного фінансового планування є визначення послідовності і термінів виконання окремих фінансових операцій для забезпечення збалансованості доходів із витратами і зміцнення фінансового стану підприємства [1, с. 46].

Основними видами оперативних фінансових планів є платіжний календар, поточний та капітальний бюджети.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є такі (рисунок 1..3).

Рисунок 1.3 Основні завдання фінансового планування на підприємстві

Фінансовий план розробляють на основі:

1) загальної фінансової стратегії підприємства;

2) основних напрямків його фінансової політики;

3) даних про планові обсяги виробництва та реалізації продукції;

4) інформації щодо інвестиційної та фінансової діяльності підприємства;

5) показників розвитку фінансового ринку;

6) результатів фінансового аналізу діяльності підприємства за попередні звітні періоди;

7) оцінки фінансового стану і резервів економічного розвитку підприємства на початок планового періоду тощо [, с. ].

Для розробки фінансових планів на підприємстві застосовують такі методи (рисунок 1.4).

Рисунок 1.4 Методи розробки фінансових планів на підприємстві

Розроблений фінансовий план дає змогу визначити, який обсяг грошових коштів може мати підприємство у своєму розпорядженні, які основні джерела їх надходження, чи достатньо коштів для виконання планових завдань, скільки коштів потрібно перерахувати до бюджету, кредиторам, страховим компаніям тощо, як буде розподілятися прибуток підприємства, чи збалансовані доходи з витратами підприємства тощо.

Отже, фінансове планування – одна з найважливіших ланок фінансової роботи на підприємстві. Формування фінансової стратегії та фінансової політики підприємства, фінансове планування його діяльності дають змогу оптимізувати використання наявних фінансових ресурсів підприємства та відшукати ефективні шляхи їх додаткового залучення.

На підприємствах розробляють стратегічні, поточні та оперативні фінансові плани, використовуючи балансовий, нормативний, розрахунково-аналітичний методи та методи економіко-математичного моделювання.

Під фінансовим планом також розуміють розділ бізнес-плану, який розробляють для підтвердження окупності та прибутковості інвестицій у підприємницький проект.

На підставі розроблених фінансових планів визначають, яким обсягом фінансових ресурсів має володіти підприємство, які основні джерела їх надходження, скільки коштів і в які терміни потрібно буде перерахувати в бюджет, кредиторам, страховим компаніям тощо, та здійснюють оцінку можливих змін фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ (БЮДЖЕТУВАННЯ) НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Система оперативного планування фінансової діяльності на  підприємстві

Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану [2, с. 16].

Більшість підприємств вдається до спрощеної системи оперативного фінансового планування, коли складається лише окремі його елементи – платіжний календар та касовий план.

Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Підприємство самостійно вибирає види та структуру бюджетів [8, с. 102].

Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді [5, с. 93].

Консолідований бюджет включає операційний і фінансовий бюджет.

До операційного бюджету входять: бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет витрат, бюджет фінансових результатів. До фінансового бюджету включаються: бюджет грошових коштів, бюджет капітальних інвестицій, прогнозний бухгалтерський баланс [5, с. 94].

Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет – це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності й прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому [7, с. 212].

Розробка бюджетів на підприємстві характеризується терміном "бюджетування" і спрямована на вирішення двох основних завдань:

1) визначення обсягу і видатків, що пов'язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Бюджети, що використовуються в процесі оперативного фінансового планування, класифікуються за сферами діяльності підприємства; видами витрат; обсягом номенклатури витрат; методами розробки.

Особливою формою бюджету є платіжний календар, що розробляється за окремими видами руху грошових коштів і по підприємству в цілому. Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки, недостатність коштів, з'ясувати причину такого стану, намітити відповідні заходи, і у такий спосіб оперативно уникнути фінансових ускладнень і забезпечити платоспроможність підприємства [3, с. 190].

Значення бюджетів полягає у підвищенні продуктивності праці працівників підрозділів та ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Бюджетування – це стандартизований процес, який передбачає:

1) розробку бюджетів за всіма підрозділами, що сприяє поліпшенню координації дій усередині підприємства;

2) забезпечення єдиного процесу щодо підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;

3) дотримання скоординованої діяльності між підрозділами підприємства при розробленні бюджетів;

4) структурованість бюджетів;

5) обгрунтованість показників бюджетів на основі досягнутих результатів, тенденцій, економічних чинників та заданих темпів розвитку підприємства;

6) відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування показників бюджету, виявлення та розв'язання потенційних проблем з метою постійного відслідковування змін в обсягах виробництва і продажу);

7) участь у бюджетуванні менеджерів підрозділів, що відповідають за виконання бюджету [11, с. 312].

Процес бюджетування на підприємстві включає складання оперативного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, управління і контроль за виконанням бюджетних показників.

У процесі бюджетування враховуються такі чинники (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 Чинники, які враховуються у процесі бюджетування

Складання бюджету включає такі етапи (рисунок 2.2).

Рисунок 2.2 Етапи складання бюджету

До переваг бюджетного планування належать:

– надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні коштів економії по бюджету фонду оплати праці, що сприяє підвищенню матеріальної зацікавленості працівників в успішному виконанні планових завдань;

– зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів бюджетів;

– досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

2.2 Структура та характеристика бюджетів

Бюджетування включає вибір видів і структури бюджету.

Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих один з одним бюджетів, що відбивають очікування керівництва щодо продаж, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. Консолідований бюджет – це скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підприємства загалом, що об'єднує блоки окремих бюджетів і характеризує інформаційний потік для прийняття і контролю управлінських рішень в області фінансового планування [6, c. 341].

Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини:

1) операційний бюджет;

2) фінансовий бюджет.

Операційний (поточний, періодичний, оперативний) бюджет – це система бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або окремими функціями підприємства [6, с. 342].

Операційний бюджет включає такі елементи (рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 Склад операційного бюджету

Фінансовий бюджет – це план, в якому відображаються обсяг і структура грошових коштів та їх використання [6, с. 343].

Фінансовий бюджет включає такі елементи (рисунок 2.4).

Рисунок 2.4 Склад фінансового бюджету

Фінансовий бюджет складається на базі інформації бюджетного звіту про прибутки і збитки.

Бюджет не має стандартизованих форм. Найбільш широко використовується структура зведеного (консолідованого) бюджету з виділенням оперативного і фінансового бюджетів.

Формування зведеного (консолідованого) бюджету починається з операційного бюджету. В операційному бюджеті звичайна діяльність підприємства відображається через систему спеціальних техніко-економічних показників, що характеризують окремі напрями і стадії операційної та інших видів діяльності [10, с. 267].

У процесі його підготовки прогнозовані обсяги продаж і виробництва трансформуються у кількісні оцінки доходів і витрат для кожного з підрозділів підприємства.

Кінцевою метою операційного бюджету є складання зведеного плану прибутків і збитків [1, с. 47].

Відправним етапом процесу бюджетування є бюджет продаж. Прогнозуються продажі, які (за реальності прогнозу) трансформуються у бюджет продаж. Розроблення бюджету продаж є складним процесом. Обсяг реалізації визначається не лише виробничою потужністю підприємства, але й факторами кон'юнктури:

1) діяльністю конкурентів;

2) положенням на національному і світовому ринках, їх невизначеністю і непередбаченістю (особливо це стосується підприємств з великою часткою продажу на світовому ринку, де невизначеність посилюється іноземною конкуренцією, коливанням курсів валют та іншими факторами);

3) політикою ціноутворення;

4) коливаннями попиту і пропозиції;

5) результативністю реклами;

6) якістю продукції [3, с. 194].

Бюджет продаж – це найважливіший розрахунок, який є основою бюджетування, враховує конкурентну позицію підприємства та напрями її поліпшення.

Програма складання бюджету продаж включає п'ять стадій (рисунок 2.5).

Рисунок 2.5 Стадії складання бюджету продаж

Бюджет виробництва показує, скільки одиниць продукції необхідно виготовити (надати послуг), щоб забезпечити запланований обсяг продаж і необхідний рівень запасів. Він включає:

1) аналіз виробничих потужностей;

2) план виробництва;

3) розрахунок виробничого персоналу;

4) розрахунок виробничих витрат [11, с. 317].

На основі бюджету виробництва складають бюджети закупівлі і використання матеріалів, трудових і загальновиробничих, адміністративних витрат і витрат на збут.

У бюджеті закупівлі / використання матеріалів визначаються строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів і напівфабрикатів, який необхідно придбати для виконання виробничих планів. Використання матеріалів визначається бюджетом виробництва і пропонованими змінами у рівні матеріальних запасів.

Бюджет трудових витрат визначає необхідний робочий час у годинах, що потрібні для виконання плану виробництва. Він розраховується як добуток кількості одиниць продуктів (послуг) на норму витрат праці в годинах на одиницю продукції. В цьому бюджеті чи в окремому визначаються витрати праці в грошовому вираженні як добуток необхідного робочого часу на різні часові ставки оплати праці.

Бюджет загальновиробничих витрат являє собою деталізований план виробничих витрат, відмінних від прямих, які необхідні для виконання плану виробництва. Метою складання цього бюджету є інтеграція всіх бюджетів загальновиробничих витрат, розроблених менеджерами по виробництву і обслуговуванню та формування інформації для обчислення нормативів цих витрат на плановий період [19, с. 422].

Бюджети витрат розробляють менеджери усіх підрозділів підприємства. В консолідації та аналізі цих розробок головну роль відіграє фінансовий відділ. На базі аналізу витрат за підрозділами і загального їх обсягу фінансовий відділ визначає можливості вдосконалення розрахунків з метою отримання найкращого фінансового результату.

Завдання фінансового менеджера – вказати іншим менеджерам напрями зростання прибутковості їх підрозділів [6, с. 345].

Операційний бюджет прибутків і збитків включає:

1) виручку від реалізації продукції;

2) собівартість продукції, що реалізується;

3) валовий прибуток;

4) витрати на збут;

5) адміністративні витрати;

6) прибуток (збиток) від продаж.

Бюджет руху грошових коштів – це план грошових надходжень і платежів. Принципово важливим у бюджетуванні руху грошових коштів є визначення часу (терміну) фактичних надходжень і платежів. Бюджет грошових коштів підприємства складає фінансовий відділ. Бюджет складається на місяць, декаду, що дає можливість врахувати сезонні коливання у грошових надходженнях [13, с. 220].

Бюджетування капітальних інвестицій відображає планові витрати, вибір проектів та джерела фінансування. Бюджетування капітальних інвестицій визначає розвиток підприємства та ефективність діяльності.

Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного критерію рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові активи необхідно придбати або побудувати. Бюджет капітальних інвестицій впливає на бюджет руху грошових коштів, на бюджетний звіт про прибутки і збитки, на бюджетний бухгалтерський баланс (змінюючи величину основних засобів та інших довгострокових активів) [15, с. 199].

Таким чином, економічні розрахунки, що містяться в ореративному фінансовому плані, уможливлюють вичерпну відповідь на такі запитання потенційних інвесторів і кредиторів:

– звідки підприємство отримуватиме кошти й на що останні буде витрачено;

– яким буде фінансовий стан підприємства наприкінці кожного прогнозованого періоду;

– чи здатне підприємство доцільно розпорядитися отриманими коштами й вчасно виконати всі узяті на себе зобов'язання.

Особливості розробки оперативного фінансового плану полягають:

– у наявності конкретного переліку фінансових документів стандартної форми з єдиною методикою розрахунків відповідних показників;

– у недопущенні розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану;

– у доцільності опрацювання кількох сценаріїв розвитку подій з урахуванням консервативних припущень та повного економічного потенціалу започаткованого бізнесу;

– у вміщенні достовірної інформації й точних фінансових розрахунків, а також пояснення відхилення фінансових показників від середньогалузевих у відповідній сфері господарювання.

РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА  ВАТ "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ"

3.1 Загальна характеристика ВАТ "Дніпроспецсталь"

ВАТ "Дніпросталь" є одним з провідних підприємств металургійної галузі. Комбінат входить у число 80-ти кращих підприємств світу, виробляє майже 10% сталі в Україні, поставляє високоякісну продукцію на зовнішній ринок [20].

Підприємство працює стабільно, забезпечує зростання виробництва, робить все для покращення технологічних процесів та їх технічного переозброєння, поліпшення якості продукції.

Вищим органом управління Товариством є Загальні збори акціонерів, які обирають Спостережну (Наглядову) раду, голову Правління та голову Ревізійної комісії. Спостережна (Наглядова) рада складається з 6 осіб, контролює та регулює діяльність Правління Товариства, захищає права акціонерів. Правління у складі 7 осіб керує поточною діяльністю Товариства за допомогою 9 дирекцій по напрямкам діяльності, підрозділами, підпорядкованими заступнику генерального директора з корпоративних прав, головною бухгалтерією, управлінням справами.

Дані, якими оцінюється загальна ефективність виробничо-господарської діяльності ВАТ "Дніпроспецсталь" у 2005-2007 р.р., представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Оцінка загальної ефективності виробничо-господарської

діяльності ВАТ "Дніпроспецсталь" 2005-2007 р.р

З таблиці 3.1 можна побачити, що підприємство нарощує обсяг реалізації у вартісному виразі. Це позитивно характеризує його діяльність.

Порівняно з 2005 р. виручка зросла на 11,45% і склала в 2006 р. 145 030 тис. грн. При цьому величина активів знизилася майже на 6%, що свідчить про ефективне використання майна. У 2007 р. темп приросту виручки значно збільшився і склав 65,79% щодо рівня 2006 р. Цьому сприяло збільшення активів на 23,24% порівняно з 2006 р.

На кінець 2007 р. загальна рентабельність капіталу склала 10,30%, при цьому економічна рентабельність за чистим прибутком – лише 8,42%.

Рентабельність продажів, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості, знизилася з 4,57% у 2006 р. до 3,25% у 2007 р.

Дебіторська заборгованість підприємства підтримувалася на достатньо стабільному рівні, маючи тенденцію зниження, і зберігаючи достатню оборотність. У той же час збільшувалася кредиторська заборгованість. В 2006 р. вона зросла на 6 132 тис. грн. або на 66,80%, а в 2007 р. – на 10 539 тис. грн. або на 68,83%. Частка кредиторської заборгованості в загальній сумі грошових джерел збільшилася з 22,96% на початку 2006 р. до 55,68% на кінець 2007 р. Отже, на підприємстві спостерігається помітна розбалансованість дебіторської та кредиторської заборгованості.

Власний капітал ВАТ "Дніпроспецсталь" представлений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Реальний власний капітал ВАТ "Дніпроспецсталь"

Розрахунок позикових коштів ВАТ "Дніпроспецталь" представлений у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Позикові кошти ВАТ "Дніпроспецсталь"

З таблиць 3.2 і 3.3 можна побачити, що коефіцієнт співвідношення оборотних і позаоборотних активів на заводі достатньо різко збільшувався; коефіцієнт автономії знижувався, а коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, відповідно, збільшувався. Такі тенденції призвели до того, що два останніх показники, маючи на початок 2006 р. припустимі значення, до кінця 2007 р. зменшилися значно нижче норми.

У періоді, що розглядається (2005-2007 р.р), у сфері управління активами ВАТ "Дніпроспецсталь" та його фінансовому стані відбулися такі зміни:

– підприємство змогло збільшити чистий оборотний капітал, чисті поточні активи й чисті поточні пасиви в абсолютному значенні;

– робочий капітал спочатку збільшився, а потім знизився, оскільки чисті поточні пасиви виросли в абсолютному значенні більше, ніж чисті поточні пасиви;

– коефіцієнти загальної ліквідності, швидкої ліквідності й абсолютної ліквідності збільшилися;

– коефіцієнт фінансування і коефіцієнт автономії знизилися, оскільки підприємство змогло збільшити обсяг позикових коштів;

– коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів збільшився, що викликано зниженням обсягу власних коштів;

– періоди оборотності запасів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості спочатку збільшилися, але потім знизилися;

– фінансовий, виробничий й операційний цикли спочатку збільшилися, а потім знизилися.

Перераховані тенденції загалом можна вважати позитивними.

В 2007 р. ВАТ "Дніпроспецсталь" покращило своє фінансове становище, про що свідчать такі показники діяльності підпрємства.

На 01.01.2008 р. коефіцієнт концентрації власного капіталу становить 82% (нормативний мінімальний рівень – 50%), на 01.01.2007 р. цей коефіцієнт також складав 82%. Сталий високий рівень коефіцієнта концентрації власного капіталу свідчить про фінансову стійкість, стабільність і незалежність від зовнішніх джерел фінансування підприємства.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу на 01.01.2008 р., як і на 01.01.2007 р. становить 18% (нормативне критичне значення – 50%), тобто частка позикових засобів у фінансуванні підприємства за рік не змінилася.

Коефіцієнт фінансової стабільності (співвідношення власних і позикових коштів) на 01.01.2008 р. становить 4,65 (нормативне значення дорівнює 1), на 01.01.2007 р. цей показник становив 4,61. Зростання коефіцієнта за рік склало пункти.

За 2007 р. в загальній сумі господарських коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, поряд зі збільшенням власного капіталу на 823,4 млн. грн. відбулося збільшення позикових коштів на 172,5 млн. грн. за рахунок збільшення поточних зобов'язань.

Фінансові результати діяльності ВАТ "Дніпроспецсталь" представлені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Фінансові результати діяльності ВАТ "Дніпроспецсталь"

за 2006-2007 р.р.

Основним напрямом стратегічного розвитку ВАТ "Дніпроспецсталь" є наразі посилення конкурентних позицій заводу на ринку спецсталі й збільшення обсягів продажів.

3.2 Зміст і порядок складання оперативного фінансового плану на ВАТ         "Дніпроспецсталь", платіжний календар підприємства

Оперативне фінансове планування на ВАТ "Дніпроспецсталь" полягає у складанні й використанні платіжного календаря, касовою плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів.

Показники фінансового плану підприємства визначають на підставі:

– оцінки платоспроможного попиту споживачів на основні види продукції підприємства на плановий рік, оптимізації номенклатури продукції, що її виробляє підприємство, визначення нових ринків збуту продукції та розроблених заходів щодо підвищення ефективності збутової діяльності підприємства;

– визначення обсягів виробництва і реалізації продукції підприємства на плановий рік;

– розроблених заходів щодо підвищення технічного, технологічного й організаційного рівня виробництва на підприємстві у плановому періоді, його модернізації та реконструкції (освоєння нових видів продукції і нових технологій, технічне переобладнання підприємства, вдосконалення системи управління, планування та організації виробництва і матеріального постачання, заходи щодо зниження матеріаломісткості та енергомісткості виробництва);

– вдосконалення організаційної структури підприємства, його реорганізації та реструктуризації;

– вдосконалення менеджменту персоналу на підприємстві (підвищення кваліфікації працівників, вдосконалення системи оплати праці та матеріального стимулювання працівників, соціальний розвиток підприємства тощо);

– визначення необхідності та обсягів реалізації природоохоронних заходів на підприємстві;

– оцінки основних показників фінансової та інвестиційної діяльності підприємства на плановий рік (оцінки загальної потреби та обсягів і джерел залучення фінансових ресурсів, методів управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, способів забезпечення своєчасності розрахунків підприємства за спожиті матеріали, з оплати праці, сплати податків та обов'язкових платежів тощо);

– оцінки можливих ризиків діяльності підприємства, включно з техногенними (майновими) та фінансовими ризиками, дії інших чинників ризику та розробки заходів, спрямованих на їх запобігання та усунення, включно із створенням резервних фондів, укладенням договорів страхування тощо.

Річний фінансовий план ВАТ "Дніпроспецсталь" складається з двох частин.

Частина І "Формування чистого прибутку" містить чотири розділи:

І. Доходи.

ІІ. Витрати.

ІІІ. Фінансові результати діяльності.

ІV. Плановий розподіл чистого прибутку.

Частина ІІ річного фінансового плану підприємства "Джерела формування і надходження коштів та напрямки використання" містить такі розділи:

І. Джерела формування та надходження коштів.

ІІ. Приріст активів підприємства.

ІІІ. Повернення залучених коштів.

ІV. Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

1. Покриття збитків минулих періодів.

VІ. Елементи операційних витрат.

VІІ. Розрахунок податку на додану вартість (ПДВ).

Підприємству важливо знати стан своїх фінансових ресурсів не лише за певний період часу, а й на конкретну дату. Для цього на ньому розробляється платіжний календар.

Платіжний календар – це оперативний фінансовий план, який зазвичай розробляють на місяць із розбивкою на декади або тижні. У ньому визначають очікувані грошові потоки (у національній та іноземній валютах) за всіма напрямками і термінами їх надходження і використання, а також порівнюють залишки грошових коштів, їх надходження і вибуття та оцінюють спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої поточні фінансові зобов'язання.

В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувані безперервне фінансування господарської діяльності.

У платіжному календарі записують залишок грошових коштів підприємства (у касі, на поточних рахунках у банках), суми очікуваних грошових надходжень, суми витрачання грошових коштів, суму перевищення грошових доходів над грошовими видатками (або видатків над доходами), залишок коштів або їх нестачу на кінець місяця.

Складання платіжного календаря дає змогу забезпечити своєчасність виконання розрахунків за поточними зобов'язаннями підприємства, прослідкувати зміни в його платоспроможності, визначити обсяги і час додаткового залучення коштів або наявності залишків вільних грошових коштів, підвищити рівень оперативного контролю за станом розрахунків підприємства.

Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі ВАТ "Дніпроспецсталь" займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.

На підприємстві встановлений повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Дебіторська та кредиторська заборгованості періодично перевіряються за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.

Кредиторська заборгованість ВАТ "Дніпроспкцсталь" у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторської заборгованості на ВАТ "Дніпроспецсталь" одночасно перевіряється стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки платежів, дату її виникнення.

Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи викладене у курсовій роботі, можна зробити такі висновки.

1. Основу механізму управління фінансовою діяльністю підприємства складає фінансове планування, яке являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників щодо забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.
2. Фінансове планування на підприємстві (або внутрішньофірмове фінансове планування) базується на використанні трьох основних його систем:

1) прогнозування фінансової діяльності;

2) поточного планування фінансової діяльності;

3) оперативного планування фінансової діяльності.

Усі системи фінансового планування знаходяться у взаємозв'язку і реалізуються в певній послідовності.

3. Початковим вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначати завдання і параметри поточного фінансового планування.
4. Своєю чергою, поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних бюджетів за всіма основними аспектами фінансової діяльності підприємства. Отже, під час оперативного планування виробляється стратегія управління бюджетними потоками на підприємстві.
5. Бюджет являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду, що розроблюється, зазвичай, в рамках до одного року (як правило, у рамках майбутнього кварталу або місяця), який відбиває витрати й надходження фінансових ресурсів у процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності.
6. Розробка планових бюджетів на підприємстві характеризується терміном "бюджетування" і спрямована на вирішення двох основних завдань:

– визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних із діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

– забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.

7. Особливою формою бюджету виступає платіжний календар, що розробляється за окремим видами руху коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар по розрахунках із постачальниками, платіжний календар по обслуговуванню боргу тощо) і по підприємству в цілому (у цьому випадку він деталізує поточний фінансовий план надходження і витрати коштів).
8. Отже, процес бюджетування гарантує безперервність функціонування системи оперативного планування фінансової діяльності підприємства, закладає міцну основу для здійснення постійного контролю над результатами цієї діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александрова М. М. Цілі стратегічного планування // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С. 45 – 48.
2. Грибалев Н. П., Игнатьева И. Г. Бизнес-план: практическое руководство по составлению. – СПб.: Белл, 2004. – 260 с.
3. Економіка виробничого підприємства / За ред. Й. М. Петровича. – К.: Знання, 2004. – 278 с.
4. Економіка підприємства: В 2-х ч. Ч. 1 / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 562 с.
5. Крейнина М. Н. Финансовое планирование. – М.: ДИС, 2003. – 462 с.
6. Круглов М. И. Стратегическое управление и планирование на предприятии: Учебник. – М.: Русская деловая литература, 2006. – 402 с.
7. Олексюк О. С. Система підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні. – К.: Наукова думка, 2007. – 508 с.
8. Петров П. А., Чеблоков А. Т. Финансовый план предприятия. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 312 с.
9. Покропивний С. Ф., Соболь С. М., Швиданенко Г. О. Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування: Навч посібник. – К.: КНЕУ, 2008. – 208 с.

• Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 454 с.
• Примак Т. О. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2005. – 428 с.
• Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – 7-е изд., перераб. и доп. – Минск: Экоперспектива, 2006. – 554 с.
• Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної литератури, 2004. – 460 с.
• Справочник директора предприятия. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 508 с.
• Філимоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Ника-Центр, 2002. – 236 с.
• Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О. М. Бандурка,
  М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова. – К.: Літера, 2006. – 312 с.
• Чернелевський Л. М., Михайленко О. В. Економічний аналіз на підприємствах металургійної промисловості: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 186 с.
• Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 384 с.
• Экономика предприятия: Учебник / Под ред. Н. А. Сафронова. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 582 с.
• dss-ua.com