Практика Характеристика економіко-господарської діяльності 1

ЗВІТ

про виробничу практику у ТОВ "МСПОСТАЧ"

ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................... 3

Розділ 1. Сутність оборотних коштів і фактори,  що впливають на величину оборотних коштів торгівельних підприємств .............................. 5

Розділ 2. Характеристика економіко-господарської діяльності

ТОВ "МСПОСТАЧ" ..................................................................................... 11

2.1. Організаційно-правова характеристика підприємства ................. 11

2.2. Маркетингова діяльність підприємства ........................................ 13

2.3. Фінансово-економічні показники діяльності підприємства ........ 14

2.4. Організація планування на підприємстві ...................................... 24

2.5. Трудові ресурси та управління персоналом ................................ 27

2.6. Шляхи підвищення ефективності фінансового становища .......... 28

Розділ 3. Індивідуальне завдання на тему "Оборотні кошти підприємства" ........................................................................................................................ 30

3.1. Джерела формування та структура оборотних коштів
ТОВ "МСПОСТАЧ" ............................................................................. 30

3.2. Динаміка оборотних коштів ТОВ "МСПОСТАЧ" ....................... 31

3.3. Ефективність використання оборотних коштів ТОВ "МСПОСТАЧ................................................................................................................ 33

Висновки ....................................................................................................... 36

Список використаних джерел ...................................................................... 40

ВСТУП

Оборотні кошти підприємства – фінансово-економічна категорія, в якій переплітається багато теоретичних і практичних питань. Оборотним коштам належить особливе місце в структурі підприємства, оскільки вони є одним із важливих факторів, які обумовлюють стійке фінансове становище, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість підприємства.

Від ефективності управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, раціонального планування виробництва, спрямованих на збільшення оборотності, скорочення обсягу виробничих запасів, управління дебіторською заборгованістю, залучення альтернативних джерел фінансування залежить можливість адаптації підприємства до умов нестабільного економічного середовища та закладення основи його стратегічного розвитку.

Мета роботи – здійснити техніко-економічний і фінансовий аналіз процесу формування та використання оборотних коштів на підприємстві.

Об'єкт дослідження – оборотні кошти підприємств, їх склад, структура, динаміка і ефективність використання.

 Предмет дослідження – механізми формування і використання оборотних коштів на ТОВ "МСПОСТПЧ".

Для досягнення сформульованої мети в роботі вирішувались такі завдання:

– розглянути сутність оборотних коштів і фактори, що впливають на величину оборотних коштів торгівельних підприємств;

– охарактеризувати економіко-господарську діяльність ТОВ "МСПОСТАЧ" у таких напрямках: організаційно-правова структура і маркетингова діяльність підприємства, фінансово-економічні показники діяльності, організація планування, трудові ресурси та управління персоналом, прогнозні показники діяльності;

– дослідити джерела формування та структури оборотних коштів ТОВ "МСПОСТАЧ";

– простежити динаміку оборотних коштів ТОВ "МСПОСТАЧ";

– розглянути ефективності використання оборотних коштів ТОВ "МСПОСТАЧ".

Методи дослідження – аналітичний, описовий, порівняльний, графічний.

Структура роботи: зміст, вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Сутність оборотних коштів і фактори, що впливають на величину оборотних коштів торгівельних підприємств

Процес виробництва та продажу продукції може здійснюватися безперебійно при наявності у підприємства не лише необхідних основних фондів, нематеріальних активів, але й оборотних коштів, переважно у формі запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива тощо.

Як і основні, оборотні кошти функціонують у сфері виробництва, будучи його матеріальною основою, входять у склад виробничих фондів. Проте у процесі функціонування засоби праці й предмети праці по-різному і в різній мірі переносять свою вартість на вартість виробленого продукту. Цим і обумовлено розподіл виробничих фондів на основні й оборотні [18, с. 39].

Оборотні виробничі фонди за речовинним змістом – це предмети праці, а також знаряддя праці, що враховуються у складі малоцінних і швидкозношуваних предметів. Вони обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції, змінюючи первісну форму в процесі одного виробничого циклу [35, с. 205].

Оборотні виробничі фонди – мінімально необхідні для виконання виробничої програми запаси сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, палива, запасних частин для ремонту, малоцінних і швидкозношуваних предметів, а також незавершеного виробництва [36, с. 137].

Фонди обігу, хоча й не беруть участь безпосередньо у процесі виробництва, але необхідні для забезпечення єдності виробництва і обігу. Характер та сфера їх функціонування створюють передумови для виділення їх у самостійне поняття [13, с. 217].

Фонди обігу складаються із запасів готової продукції на складі підприємства, товарів, відвантажених споживачам, і залишків грошових коштів на рахунках в банку та в касі підприємства.

Оборотні виробничі фонди і фонди обігу тісно пов'язані між собою. Їх рух має однаковий характер і складає єдиний процес кругообігу фондів підприємства. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона перетворюється на товарну, потім – у виробничу і знов – у товарну і грошову.

Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу, які забезпечують безперервність процесу виробництва і продажу продукції [18, с. 39].

Наявність оборотних коштів в мінімально необхідних розмірах, які забезпечують нормальну виробничу і комерційну діяльність підприємства, є неодмінною умовою успішного виконання ними своїх функцій. На кожному конкретному підприємстві величина оборотних коштів, їх склад і структура залежать від характеру і складності виробництва, тривалості виробничого циклу, вартості сировини, умов її постачання, прийнятого порядку розрахунків тощо [18, с. 39].

У різних галузях питома вага оборотних фондів у складі виробничих фондів підприємства неоднакова. Так, наприклад, на підприємствах важкої промисловості вона нижче, ніж на підприємствах легкої промисловості.

Оборотні кошти підприємства, будучи однією з основних фінансових категорій, що справляють істотний вплив на сферу виробництва і сферу обігу, виконують виробничу та платіжно-розрахункову функції [25, с. 311].

Виробнича функція полягає у грошовому забезпеченні безперервності процесу виробництва.

Платіжно-розрахункова функція оборотних коштів виявляється у безпосередньому впливі на стан розрахунків в народному господарстві й на грошовий обіг у країні.

Під складом оборотних коштів розуміється сукупність елементів, що утворюють оборотні виробничі фонди і фонди обігу [28, с. 327].

Структура оборотних коштів – це співвідношення між елементами в загальній сумі оборотних коштів. На неї впливають особливості організації конкретного виробництва, матеріально-технічного забезпечення, прийнятий порядок розрахунків за товарно-матеріальні цінності [28, с. 328].

Елементи оборотних коштів графічно представлені на рисунок 1.1.

Рисунок 1.1 Елементи оборотних коштів

Склад і структура оборотних коштів не однакові в різних галузях і підгалузях економіки. Вони визначаються багатьма факторами виробничого, економічного й організаційного порядку. Так, у машинобудуванні, де виробничий цикл тривалий, висока питома вага незавершеного виробництва. На підприємствах легкої і харчової промисловості головне місце займають сировина і матеріали (наприклад, у текстильній промисловості). У той же час у харчовій промисловості (наприклад, молочної, маслосироробної) відносно високі запаси допоміжних матеріалів, тари, готової продукції.

За місцем і роллю у процесі відтворення оборотні кошти поділяються на чотири групи (рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 Групування оборотних коштів за місцем і роллю у процесі відтворення

За ступенем планування оборотні кошти поділяються на нормовані й ненормовані. До ненормованих відносяться, товари, відвантажені, грошові кошти і кошти в розрахунках. Всі інші елементи оборотних коштів підлягають нормуванню.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні (і прирівняні до них) і на позикові.

На ефективність використання оборотних коштів торгівельних підприємств впливають багато факторів, що часто діють у протилежних напрямках [18, с. 39].

За широтою впливу і ступенем керованості фактори умовно можна об'єднати у три групи: загальноекономічні, організаційні та пов'язані з технічним прогресом [26, с. 162].

До загальноекономічних факторів належать такі (рисунок 1.3).

Рисунок 1.3 Загальноекономічні фактори, що впливають на ефективність використання оборотних коштів торгівельних підприємств

До групи економіко-організаційних чинників входять ті з них, що представлені на рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 Економіко-організаційні фактори, що впливають на ефективність використання оборотних коштів торгівельних підприємств

Фактори, пов'язані з технічним прогресом, – це: зміна технології і техніки, що застосовуються в галузях, які обслуговують торгівлю (транспорт, зв'язок, комунальне господарство), автоматизація торгівельних процесів тощо [13, с. 219].

На ефективність використання оборотних коштів і прискорення їх оборотності впливають фактори, котрі як підвищують їх величину, так і знижують її.

До факторів, що підвищують величину оборотних коштів торгівельних підприємств, належать такі (див. рис. 1.5).

Рисунок 1.5 Фактори, що підвищують величину оборотних коштів торгівельних підприємств

Фактори, що визначають величину оборотних коштів, можуть бути об'єктивними, тобто не залежними від діяльності цього підприємства, і суб'єктивними. До числа суб'єктивних можна віднести, наприклад, раціональність використання оборотних коштів, виконання плану товарообігу, форми обслуговування, що застосовуються, дотримання кредитної та фінансової дисципліни.

 РОЗДІЛ 2. Характеристика економіко-господарської діяльності
ТОВ "МСПОСТАЧ"

2.1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Товариство з обмеженою відповідальністю "МСПОСТАЧ", далі – ТОВ "МСПОСТАЧ" – створене згідно із чинним законодавства України шляхом об'єднання частини майна учасників на невизначений термін.

Місцезнаходження Товариства:

04107, м. Київ, вул. Овруцька, буд. № 28, офіс 1.

Головною метою діяльності підприємства є надання широкого спектру різноманітних послуг та проведення комерційних дій, спрямованих на задоволення потреб населення, а також поєднання фінансового, технічного та інтелектуального потенціалу учасників товариства для отримання прибутку.

Метою діяльності товариства є одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах, та реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників товариства.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і валютний рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, фірмовий бланк, штампи.

Товариство в установленому порядку приймає участь в зовнішньоекономічній діяльності і проводить експортно-імпортні операції як в Україні, так і за її кордонами, включаючи товарообмінні, посередницькі та інші операції.

Предметом діяльності Товариства є;

– оптова торгівля будівельними матеріалами;

– інші види оптової торгівлі;

– посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту;

– організація перевезень вантажів:

– рекламна діяльність;

– пошиття та реалізація швейних виробів;

– надання інших індивідуальних послуг;

– міжнародна діяльність;

– виконання робіт та надання послуг в сфері обігу рухомого та нерухомого майна;

– послуги у сферах права, бухгалтерського обліку та консультації з питань управління;

– консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління;

– надання приміщень в оренду та ін.

Вищим органом товариства є загальні збори Учасників, які обирають голову товариства.

Виключною компетенцією зборів є:

– визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

– рішення про внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

– виключення учасника з товариства;

– затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його внутрішньої структури:

– прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

– обрання та відкликання директора та ревізійної комісії;

– затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

– винесення рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

– встановлення порядку внесення додаткових внесків;

– визначення умов оплати праці посадових осіб товариства та його дочірніх підприємств, філій та представництв.

Управління поточною діяльністю товариства виконується його виконавчим органом – директором. Директор призначається загальними зборами учасників товариства. Він формує апарат управління і очолює його.

Товариство здійснює оперативний облік своєї діяльності, веде бухгалтерську та статистичну звітність. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладена на головного бухгалтера товариства, компетенція якого визначена чинним законодавством.

2.2. МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Маркетингова діяльність підприємства спрямована на те, щоб достатньо обгрунтовано, спираючись на запити ринку, встановлювати конкретно поточні й головним чином довготермінові (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення та реальні джерела ресурсів господарської діяльності, визначати асортимент і якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток.

Маркетинг охоплює різноманітні види діяльності:

– визначення попиту споживачів;

– встановлення ціни, яка б була прийнятною для покупців і водночас забезпечувала отримання прибутку;

– повідомлення покупців про товар або послугу через рекламу;

– доставка товару (чи надання послуг) з місця його виготовлення до пункту реалізації;

– подальше постачання товару, щоб забезпечити повторний бізнес.

Маркетингові дослідження на підприємстві проводяться у двох напрямках:

1) дослідження ринків;

2) дослідження потенціальних можливостей підприємства.

Дослідження ринків включає:

– вивчення й аналіз умов ринку;

– аналіз попиту;

– аналіз пропозиції;

– аналіз вимог споживачів до продукції;

– аналіз перспектив розвитку ринку;

– вивчення форм і методів торгівлі;

– вивчення й оцінка діяльності підприємств-конкурентів;

– вивчення підприємств – покупців товару;

– вивчення комерційної практики, транспортних і торгівельно-політичних умов;

– вивчення умов руху товарів та ін.

Дослідження потенціальних можливостей підприємства передбачає:

– аналіз господарської діяльності підприємства;

– аналіз конкурентоспроможності підприємства;

– аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства.

2.3. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Господарсько-фінансова діяльність ТОВ "МСПОСТАЧ" характеризується такими даними (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Основні показники господарсько-фінансової діяльності ТОВ "МСПОСТАЧ" за 2009-2010 р.р.

(продовження таблиці  2.1)

Аналіз даних, наведених у таблиці 2.1, дозволяє зробити висновок про те, що у складі майна підприємства на початок 2010 р. оборотні кошти становили 18,25%. За 2010 р. вони зросли на 2 538 785 грн., їх питома вага у вартості активів підприємства збільшилась до 50,7%.

Частка найбільш мобільних коштів і короткострокових фінансових вкладень зросла на 2,6% (тобто на 161 612 грн.). Проте, незважаючи на восьмиразове збільшення, їх частка в структурі оборотних коштів підприємства склала лише 5,6% на кінець 2010 р., при 3% на кінець 2009 р.

Дебіторська заборгованість (тобто менш ліквідні оборотні кошти) склала на початок 2010 р. 11,3% оборотних коштів, а на кінець – 9,9%. Таке зниження характеризується з позитивної сторони.

У той же час наявність непогашеної дебіторської заборгованості на кінець 2010 р. у сумі 326 555 грн. свідчить про відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів готової продукції (робіт, послуг) та інших дебіторів. Фактично відбувається іммобілізація цієї частини оборотних засобів із виробничого процесу.

Високими темпами змінювалася величина матеріальних оборотних коштів, які зросли на 1996544 грн. в 2010 р. або в 4 рази, при їх зменшенні в 2009 р. на 109 978 грн. або 14,3%. Частка їх у загальній вартості оборотних коштів у 2009 р. зросла з 74% до 85,6%, а в 2010 р. частка матеріальних оборотних коштів, незважаючи на їх абсолютне зростання, зменшилася з 85,6% до 80,3% (-5,3%).

Слід зазначити, що частка запасів у складі майна на кінець 2010 р. склала 40,7%, тобто має значну вагу. Це говорить про те, що у підприємства багато запасів. Причиною такого стану є труднощі зі збутом продукції, викликані тим, що на відповідному ринку існує жорстка конкуренція.

Таким чином, ТОВ "МСПОСТАЧ" необхідно більш ефективно керувати запасами, зокрема – розрахувати оптимальний обсяг запасів, необхідний для задоволення потреб ринку і нормального функціонування підприємства.

Підприємство може набувати основні, оборотні кошти і нематеріальні активи за рахунок власних і позикових (залучених) джерел (власного і позикового капіталу).

Необхідно відзначити, що зменшення підсумку балансу не завжди є показником негативного стану справ на підприємстві. Так, наприклад, при зростанні активів необхідно аналізувати джерела в пасиві, що сприяють їх зростанню. Якщо зростання активів відбувалося за рахунок власних джерел (нерозподілений прибуток, статутний капітал, резерви), то це оптимальний варіант. Якщо ж зростання активів відбулося за рахунок позикових коштів під високі проценти річних і при низькій рентабельності, а також при наявності збитків минулих років, то сформоване положення справ повинне насторожувати. Навпаки, зменшення вартості активів може відбуватися, зокрема, за рахунок зниження або повного покриття збитків минулих звітних періодів [34, с. 105].

Дані таблиці 2.2 свідчать, що загальне збільшення джерел у
2010 р. склало 2305494 грн. або 54,7%. Це  обумовлено збільшенням позикових коштів підприємства (на 2305494 грн. або на 58,4%), в основному за рахунок  зростання кредиторської заборгованості.

У той же час частка власних коштів скоротилася на 30,7% при незмінній її абсолютній величині (3667076 грн.).

За аналогічний період 2009 р. позикові кошти скоротилися на 761 203 грн. або на 58,4%, що в основному і вплинуло на зменшення пасивів на 638 689 грн. або на 13,2%.

Питома вага власних коштів підприємства в 2009 р. збільшилася на 14%, а в 2010 р. їх питома вага різко скоротилася на 30,7% і склала до кінця аналізованого періоду 56,3% від засобів підприємства, що викликано (як вже зазначалося) різким зростанням частки позикових коштів.

Незважаючи на це, власні кошти підприємства складають більше 50%, тобто власних коштів у нього більше, ніж позикових.

Таблиця 2.2

Власні і позикові кошти ТОВ "МСПОСТАЧ"

Необхідно відзначити, що якщо питома вага власних коштів становить більше 50%, то можна вважати, що, продавши приналежну підприємству частину активів, воно зможе повністю погасити свою заборгованість різним кредиторам.

На початок 2010 р. наявність власних оборотних коштів склало на ТОВ "МСПОСТАЧ" 226 565 грн. і за рахунок цього джерела покрилося 34,4% (226565 / 658324 * 100%) матеріальних оборотних коштів, при нормативі 50% і більше.

На кінець 2010 р. вартість власних оборотних коштів склала 459 859 грн., що покрило лише 17,3% (459 859 / 2654868 * 100%) матеріальних оборотних коштів (це значно нижче нормативу і говорить про нестачу власних оборотних коштів і зайвої частки позикових).

Оскільки велике значення для стійкості фінансового становища підприємства має наявність власних оборотних коштів і їх зміни, розглянемо о чинники, що впливають на їх величину

З даних таблиці 2.3 видно, що на збільшення власних оборотних коштів ТОВ «МСПОСТАЧ» більш ніж в 2 рази в найбільшою мірою вплинуло зменшення вартості основних засобів на 342 453 грн. або на 12,4%.

Дане зниження становить найбільший рівень впливу на загальну зміну власних оборотних коштів (146,8%).

Таблиця 2.3

Власні оборотні кошти ТОВ «МСПОСТАЧ», грн.

З наведених даних можна зробити висновок про те, що, незважаючи на  значне збільшення власних оборотних коштів (у 2 рази), зміна відбулася за рахунок зменшення статей, які під час розрахунку виключаються з вартості власних коштів підприємства при одночасному зменшенні останніх, хоча в ідеалі зростання власних оборотних коштів повинно відбуватися за рахунок збільшення власних коштів, а не за рахунок зменшення основних коштів, нематеріальних активів і довгострокових фінансових вкладень.

Оскільки позикові кошти зросли за звітний рік, а частка власних скоротилася, то необхідно більш детально розглянути вплив кожної статті на приріст позикових коштів.

Довгострокові позики в 2009-2010 р.р. відсутні. Короткострокові кредити і позики склали 929 760 грн. на кінець 2010 р. або 32,65% від усіх позикових коштів, при їх відсутності на початок періоду.

У 3,5 рази зросла кредиторська заборгованість, яка становить найбільшу питому вагу в позикових коштах – 67,35% на кінець 2010 р.  Причому її збільшення з 541 671 грн. до 1917405 грн. (на 1375734 грн.) не перекривається збільшенням грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень. Це тягне за собою погіршення платоспроможності підприємства. Тому необхідно більш детально вивчити склад кредиторської заборгованості.

Аналізуючи зміни в складі і структурі кредиторської заборгованості, можна відзначити, що сталися істотні зміни в наступних статтях:

1) заборгованість постачальникам і підрядникам збільшилася в 2010 р. в

4,5 рази або на 967 605 грн. при питомій вазі у всій кредиторської заборгованості в 64,7%.

У 2009 р. дана стаття скоротилася на 340 176 грн. (з питомою вагою 50,4% на кінець року);

2) зросла практично в 2,5 рази заборгованість з оплати праці у 2010 р. з одночасним скороченням її частки в структурі кредиторської заборгованості на 7,4%.

Причому в 2009 р. по даній статті відбулося зменшення на 21,6%. Це обумовлено тим, що в 2009 р. відбулося поліпшення з видачі заробітної плати, яке не мало продовження у 2010 р.;

3) відбулося збільшення заборгованості перед бюджетом на 87 561 грн. або майже в 2,5 рази;

4) менш значними темпами відбулося збільшення за іншими статтями: так, заборгованість по соціальному страхуванню і забезпеченню зросла до кінця 2010 р. на 25,7% (+22 349 грн.).

У цілому можна відзначити деяке поліпшення структури кредиторської заборгованості, пов'язане зі скороченням частки "хворих" статей (заборгованість перед бюджетом, заборгованість з оплати праці).

Негативним моментом є зростання заборгованості стороннім підприємствам (її частки), що пов'язано із взаємними неплатежами.

У той же час в 2009 р. відбулося скорочення частки кредиторської заборгованості у підсумку балансу підприємства до 12,8%, а в 2010 р. мало місце зростання її частки до 29%, що свідчить про погіршення структури пасивів підприємства в 2010 р.

До кінця 2010 р. кредиторська заборгованість різко збільшилася. З одного боку, кредиторська заборгованість – найбільш привабливий спосіб фінансування, оскільки проценти тут звичайно не стягуються. З іншого боку, через великі відстрочки по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з постачаннями, погіршення репутації підприємства через несприятливі відгуки кредиторів, судові витрати у справах, порушених постачальниками.

Зниженню заборгованості сприяє ефективне управління нею за допомогою аналізу давності термінів. Такий аналіз виявляє, хто з кредиторів довго чекає оплати і, швидше за все, почне виявляти нетерпіння.

ТОВ «МСПОСТАЧ» необхідно, перш за все, розрахуватися з боргами перед бюджетом, по соціальному страхуванню і забезпеченню, оскільки відстрочки по цих платежах зазвичай тягнуть за собою виплату штрафів (пені).

Потім необхідно чітко структурувати борги перед постачальниками і підрядниками та виявити, які з них вимагають невідкладного погашення. ТОВ «МСПОСТАЧ» рекомендується вдатися до механізму взаємозаліків.

Для більш детального аналізу структури всієї заборгованості, доцільно розглянути співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості
(таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
ТОВ «МСПОСТАЧ» у 2009-2010 р.р., грн.

Дані таблиці 2.4 свідчать про перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською в сумі 1590850 грн. або майже в 6 разів, тобто, якщо всі дебітори погасять свої зобов'язання, то ТОВ «МСПОСТАЧ» зможе погасити лише 1/6 частину зобов'язань перед кредиторами.

У той же час перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською дає підприємству можливість використовувати ці кошти, як залучені джерела (наприклад, отримані аванси витрачені; отриману сировину пущено у переробку).

Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводиться на основі даних таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз забезпеченості запасів джерелами

З таблиці 2.6 можна побачити, що підприємство протягом досліджуваного періоду знаходиться в кризовому стані, на грані банкрутства, і цей стан погіршувався.

Платоспроможність підприємства виступає як зовнішній прояв фінансової стійкості, сутністю якого є забезпеченість оборотних активів довгостроковими джерелами формування.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовуються три відносних показники, що розрізняються набором ліквідних активів.

Загальна платоспроможність підприємства визначається як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткострокові й довгострокові) усіма його активами.

Зазначені коефіцієнти зведені в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз ліквідності ТОВ «МСПОСТАЧ»

З таблиці 2.6 можна побачити, що всі показники ліквідності нижче своїх нормативних значень і протягом аналізованого періоду в основному мали тенденцію зниження, хоча й темпами, що сповільнюються.

Лише коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс протягом 2010 р. на 60,20% й склав на кінець року 0,0814, перевищивши значення 2009 р., але не ввійшовши у припустимий діапазон (більше або дорівнює 0,2).

2.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

– визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства;

– виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів;

– раціональний розподіл отримуваних прибутків і накопичень по каналах їх використання;

– здійснення фінансового контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів і коштів;

– забезпечення посилення ролі фінансового планування в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності.

Основними стадіями фінансового планування є:

– аналіз надходження і витрат фінансових ресурсів по їх видах і в цілому за попередній звітний період;

– складання проекту фінансового плану на наступний рік;

– розгляд і затвердження фінансових планів;

– виконання фінансових планів.

Основними методами фінансового планування є: метод коефіцієнтів; нормативний метод; балансовий метод.

У процесі фінансового планування складаються різноманітні фінансові розрахунки, таблиці, в яких визначаються результати від продажу продукції, робіт і послуг, справляється розподіл виявлених результатів, розраховуються нормативи власних оборотних активів та джерела їх покриття, визначаються обсяги витрат та джерела їх покриття по капітальних вкладеннях та ін.

Заключним етапом фінансового планування є складання зведеної таблиці – фінансовий план (баланс доходів і витрат) підприємства.

Складання фінансового плану здійснюється за установленою формою, що включає п'ять розділів:

1) джерела формування і надходження коштів;

2) приріст активів підприємства;

3) повернення залучених коштів;

4) витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів;

6) покриття збитків минулих років.

У розділі "Джерела формування і надходження коштів" передбачаються:

– прибуток від звичайної діяльності – підсумковий прибуток підприємства;

– нерозподілений прибуток минулих років;

– амортизаційні відрахування;

– довгострокові і короткострокові кредити банків;

– інші довгострокові фінансові зобов'язання;

– суми авансів, отримані від постачання продукції, виконання робіт;

– вартість товарів, робіт, послуг, отриманих на умовах відстрочки платежу;

– суми одержуваних субсидій, асигнувань з бюджету;

– кошти спеціальних цільових фондів;

– інші джерела.

У розділі "Приріст активів підприємства" відображається обсяг капітальних інвестицій усього та по їх окремих видах:

– капітальне будівництво;

– придбання основних засобів;

– придбання необоротних і нематеріальних активів;

– модернізація і реконструкція основних засобів;

– приріст оборотних активів;

– довгострокові і поточні фінансові інвестиції та ін.

У розділі "Повернення залучених коштів" передбачається погашення довгострокових і короткострокових кредитів банків, довгострокових фінансових та інших зобов'язань, повернення інших боргів.

У розділі "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів" указуються:

– суми сплати поточних податків і обов'язкових платежів до бюджету всього, з виділенням за їх видами – податку на прибуток, інших податків, внесків на державне пенсійне і соціальне страхування;

– інших обов'язкових платежів.

У п'ятому розділі показуються суми, що направляються підприємством на покриття збитків минулих років.

Складається фінансовий план на рік з поквартальною розбивкою його показників. В основі складання фінансового плану лежить балансовий метод, тобто ув'язування витрат із джерелами їх фінансування.

Дані для складання фінансового плану беруться з відповідних таблиць (розрахунків), що входять у фінансове планування:

– розрахунок прибутку підприємства;

– розрахунок нормативів власних оборотних активів і джерел їх покриття;

– розрахунок амортизаційних відрахувань;

– розрахунок капітальних вкладень (інвестицій) і джерел їх фінансування;

– розрахунок залучення кредитів банку;

– розрахунок сум податків і платежів, що сплачуються до бюджету і централізованих фондів і т.д.

Оперативне фінансове планування включає складання, насамперед, платіжного календаря. Призначення платіжного календаря – встановлення розмірів поточних витрат і обсягів надходження грошових коштів, послідовність та строки виконання всіх розрахунків на певний відрізок часу підприємства. Він дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити своєчасне виконання розрахунків і платіжних зобов'язань, встановлювати зміни та рівень платоспроможності, а також фінансування нормальної господарської діяльності підприємства у відповідному періоді.

2.5. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Товариство самостійно розробляє штатний розклад, визначає оклади, форми і системи оплати праці своїх співробітників і залучених працівників, які стимулюють підвищення її продуктивності, якість і культуру обслуговування, зниження непродуктивних витрат та враховуючи принципи розподілу винагороди за кінцевими результатами.

Праця окремих працівників може здійснюватись, як на підставі штатних посад, так і за сумісництвом.

Оплата праці та преміювання працівників, у тому числі керівників, проводиться в межах фактично утвореного фонду оплати праці. Загальний розмір виплати за результатами праці окремих працівників підприємства не обмежується.

У випадках необхідності виконання конкретних робіт і послуг, підприємство має право залучати громадян, виробничі, творчі та інші колективи, спеціалістів науково-дослідних установ, підприємств і організацій на основі індивідуальних договорів, в тому числі договорів підряду, доручення, трудових угод, контрактів та інших форм погоджень, передбачених законодавством з оплатою праці на договірній основі.

Формування тимчасових творчих, виробничих та інших колективів, в тому числі на принципах колективного і сімейного підряду та організація "їх діяльності здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Штатні працівники підприємства підлягають соціальному та медичному страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і на умовах, встановлених для робітників і службовців державних підприємств.

Товариство робить внески для соціального та медичного страхування і соціального забезпечення в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством.

Товариство має право самостійно встановлювати для працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги, а також заохочувати працівників.

2.6. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВОГО СТАНОВИЩА

Для поліпшення фінансового становища  ТОВ «МСПОСТАЧ»   і раціоналізації  управління його фінансовими ресурсами необхідно вжити таких заходів:

• розробити фінансову стратегію нарощування власного капіталу за рахунок оптимізації товарних асортиментів продукції;
• в організаційно-управлінській структурі підприємства виділити фінансово-економічний відділ, розробити положення про відділ і посадові інструкції;
• організувати теоретичну перепідготовку кадрів всіх економічних служб, включаючи бухгалтерських працівників по управлінню капіталом підприємства або будь-якій іншій програмі аналогічного змісту;
• провести інвентаризацію основних засобів з метою виявлення технічно непридатного обладнання;
• розробити графік планових попереджувальних ремонтів основних засобів, посилити контроль за їх використанням;
• розробити платіжний календар, контролювати стан розрахунків з постачальниками й замовниками;
• ввести в практику на постійній основі проведення економічного аналізу діяльності підприємства;
• розробити амортизаційну політику підприємства, включаючи самостійне визначення строків використання основних фондів і, відповідно, норм амортизаційних відрахувань, вибір методів нарахування амортизації, вибір строків і методів переоцінки основних фондів відповідно до бухгалтерських стандартів;
• з метою зниження витрат на зберігання й забезпечення безперервної діяльності підприємства провести інвентаризацію виробничих запасів, виявити неліквідні, зіпсовані, дефіцитні запаси, визначити оптимальний обсяг виробничих запасів.

РОЗДІЛ 3. Індивідуальне завдання на тему "Оборотні кошти підприємства"

3.1. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТОВ "МСПОСТАЧ"

 Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін "оборотний капітал" (або в практиці роботи українських підприємств "оборотні кошти") характеризує поточні активи підприємства.

Оборотні кошти (оборотний капітал) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

До оборотних активів належать:

1) запаси;

2) дебіторська заборгованість,

3) поточні фінансові інвестиції,

4) грошові кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів тощо.

Оборотні кошти перебувають у постійному русі, набуваючи форми грошей, запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції.

Для оборотних коштів як частини капіталу підприємства характерні наступні ознаки:

– об'єктивна необхідність даної категорії в умовах функціонування товарно-грошових відносин;

– вартісна природа оборотних коштів як ведуча їх форма;

– авансований характер оборотних коштів;

– економічна єдність оборотних виробничих фондів і фондів обігу;

– планомірність кругообігу ресурсів підприємства.

Для формування оборотних коштів підприємство використовує як власні, так і позикові ресурси.

Власні засоби грають головну роль в організації кругообігу коштів, оскільки підприємства, що працюють на засадах комерційного розрахунку, повинні мати певну майнову та оперативну самостійність із тим, щоб вести справу рентабельно і відповідати за ухвалення рішення.

Водночас, залучення позикових коштів дуже важливо, оскільки скорочує загальну потребу господарства в оборотних коштах, стимулює прагнення до ефективного їх використання.

Формування власних оборотних коштів відбувається в момент організації підприємства, коли створюється його статутний фонд.

Джерелами формування оборотних коштів підприємства є:

– статутний фонд;

– прибуток;

– стійкі пасиви;

– бюджетні асигнування;

– короткострокові банківські позички;

– залучені кошти інших організацій.

3.2. ДИНАМІКА ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТОВ "МСПОСТАЧ"

Розмір оборотних коштів торгівельних підприємств залежить від обсягу і швидкості товарообігу. Завдання підприємств і організацій торгівлі полягає в тому, щоб знайти шляхи найбільш ефективного використання оборотних коштів.

Господарсько-фінансова діяльність ТОВ «МСПОСТАЧ» характеризується такими даними (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Основні показники господарсько-фінансової діяльності ТОВ «МСПОСТАЧ»

Розглянемо динаміку оборотних коштів ТОВ «МСПОСТАЧ».

Аналіз даних, наведених у таблиці 3.4, дозволяє зробити висновок про те, що у складі майна підприємства на початок 2010 р. оборотні кошти становили 18,25%. За 2010 р. вони зросли на 2 538 785 грн., а їх питома вага у вартості активів підприємства збільшилася до 50,7%.

Частка найбільш мобільних коштів і короткострокових фінансових вкладень зросла на 2,6% ( на 161 612 грн.). Однак, незважаючи на восьмиразове збільшення, їх частка в структурі оборотних коштів підприємства склала лише 5,6% на кінець 2010 р., при 3% на кінець 2009 р.

Дебіторська заборгованість (тобто менш ліквідні оборотні кошти) склала на початок 2010 р. 11,3% оборотних засобів, а на кінець – 9,9%. Таке зниження характеризується з позитивної сторони.

У той же час наявність непогашеної дебіторської заборгованості на кінець 2010 р. в сумі 326 555 грн. свідчить про відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів готової продукції (робіт, послуг) та інших дебіторів. Фактично відбувається іммобілізація цієї частини оборотних засобів із виробничого процесу.

Високими темпами зростали матеріальні оборотні кошти, величина яких збільшилася на 1996544 грн. в 2010 р. або в 4 рази, при їх зменшенні в 2009 р. на 109 978 грн. або 14,3%. Частка їх у загальній вартості оборотних коштів у 2009 р. зросла з 74% до 85,6%, а в 2010 р. частка матеріальних оборотних коштів, незважаючи на їх абсолютне зростання, зменшилася з 85,6% до 80,3%
(- 5,3%).

Слід зазначити, що частка запасів у складі майна на кінець 2010 р. склала 40,7%, тобто має значну вагу. Це говорить про те, що у підприємства  багато запасів. Причиною такого стану є труднощі зі збутом продукції, викликані тим, що на відповідному ринку  існує жорстка конкуренція.

Таким чином, ТОВ «МСПОСТАЧ» необхідно більш ефективно управляти запасами, зокрема – розрахувати оптимальний обсяг запасів, необхідний для задоволення потреб ринку і нормального функціонування підприємства.

3.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
ТОВ «МСПОСТАЧ»

Ефективність використання оборотних коштів характеризується, перш за все, їх оборотністю. Оцінка оборотності здійснюється шляхом зіставлення її показників за кілька хронологічних періодів.

Показниками оборотності є:

1) коефіцієнт оборотності – показує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період і дорівнює відношенню виручки від реалізації продукції без ПДВ до середньої вартості оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності розраховується за формулою:

ЧРП

К_об = –––––,                                                                                                                      (3.1)

ОС

де ЧРП – обсяг чистої реалізованої продукції;

ОС – середній залишок оборотних коштів.

2) час обороту – показує середню тривалість одного обороту в днях і визначається відношенням середньої вартості до виручки від реалізації, помноженим на число календарних днів в аналізованому періоді.

Час обороту розраховується за формулою:

Д * ОС

Т_об =  –––––––,                                                                                                                      (3.2)

ЧРП

де Д – кількість днів в аналізованому періоді;

ОС – середній залишок оборотних коштів.

Розраховані показники оборотності оборотних коштів по ТОВ «МСПОСТАЧ» наведені в таблиці 3.5

Таблиця 3.5

Показники оборотності оборотних коштів ТОВ «МСПОСТАЧ»
за 2009-2010 р.р.

(продовження таблиці  3.5)

Зміни часу обороту оборотних коштів на ТОВ «МСПОСТАЧ» в  2009-2010 р.р. графічно представлені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 Зміни часу обороту оборотних коштів на ТОВ «МСПОСТАЧ» у 2009-2010 р.р.

Таким чином, очевидно, що в аналізованому періоді на підприємстві істотно зменшилася оборотність матеріальних оборотних коштів –
з 7,9 оборотів у 2009 р. до 4,5 оборотів у 2010 р. Час обороту збільшилася до 86,5 днів.

Зменшення оборотності матеріальних оборотних коштів в 2010 р. відбулося за рахунок утруднень зі збутом продукції, які, у свою чергу, викликані неефективністю управління запасами, недостатнім дослідженням підприємством ринків збуту своєї продукції та можливостей їх розширення.

ВИСНОВКИ

Зростання ефективності використання оборотних коштів має важливе значення не тільки для конкретного підприємства, але й для народного господарства країни в цілому. Завдяки більш ефективному використанню оборотних коштів вивільняються не лише грошові кошти, інвестовані у виробництво, але й матеріальні ресурси, в які були вкладені ці кошти.

У сучасних умовах багато підприємств відчувають нестачу оборотних коштів, тобто таку ситуацію, коли норматив перевищує суму оборотних коштів. Причиною його виникнення може стати невиконання плану по прибутку, використання прибутку на цілі, не передбачені планом, несвоєчасне фінансування нормативу оборотних коштів, відволікання обігових коштів, тобто іммобілізація.

Можна виділити такі основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів на підприємствах:

1) на стадії підготовки до виробництва – розрахунок науково обгрунтованих норм і нормативів оборотних коштів;

2) на стадії виробництва:

– скорочення тривалості виробничого циклу за допомогою автоматизації, комплексної механізації, застосування новітніх наукових відкриттів і технічних винаходів;

– заміна дорогих матеріалів більш дешевими;

– повторне використання тари, інструменту;

– ритмічність випуску продукції тощо;

3) на стадії обігу:

– збільшення обсягу та забезпечення ритмічності продажу продукції, що сприяє безперебійної відвантаження покупцям і своєчасному надходженню коштів за неї на розрахунковий рахунок;

– подальший розвиток системи розрахунків у народному господарстві;

– своєчасне оформлення документів і суворе дотримання платіжної дисципліни.

У торгівельних підприємствах резерви та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів в узагальненому вигляді залежать від двох факторів:

1) обсягу товарообігу;

2) розміру оборотних коштів.

Щоб прискорити оборотність оборотних коштів, необхідно:

– вдосконалювати рух товару та нормалізувати розміщення оборотних коштів;

– повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;

– вдосконалювати організацію торгівлі;

– впроваджувати прогресивні форми і методи продажу;

– прискорювати повернення тари постачальникам і здачу тарозбіраючим організаціям;

– вдосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;

– поліпшувати претензійну роботу;

– прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації торгівельної виручки, суворого лімітування залишків грошових коштів у касах торгєвельних підприємств, на розрахунковому рахунку в банку;

– скоротити запаси господарських матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, інвентарю, спецодягу на складі;

– зменшити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;

– не допускати дебіторської заборгованості.

Таким чином, ефективність використання оборотних коштів торгівельних підприємств залежить насамперед від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної та фінансової роботи.

Особливу увагу слід приділяти вивченню причин виявлених відхилень по окремих видах оборотних активів і розробці заходів щодо їх оптимізації.

Так, зростання товарних запасів може бути результатом недоліків в організації торгівлі, рекламі, вивченні попиту покупців.

Великі залишки грошових коштів в касі виникають у зв'язку з неритмічним розвитком роздрібного товарообігу, несвоєчасної здачі виручки в банк та іншими порушеннями касової дисципліни.

Наднормативні залишки інших товарно-матеріальних цінностей є результатом наявності або придбання зайвих і непотрібних матеріалів, сировини, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів, інших матеріальних цінностей.

Знизити запаси товарів, матеріалів, сировини, палива до оптимальних розмірів можна шляхом їх оптової реалізації, рівномірного і частого завозу.

Залишки порожньої тари можна мінімізувати за рахунок своєчасного її повернення постачальникам, прискорення здачі тарозбиральним підприємствам, організації централізованого вивозу тари.

На рахунках у банку повинні зберігатися мінімально необхідні суми грошових коштів, а всі вільні їх залишки слід перераховувати в дострокове погашення отриманих кредитів, вкладати в цінні папери, надавати кредити юридичним і фізичним особам.

Таким чином, торгівельні організації повинні доцільно і ефективно використовувати обігові кошти.

Це передбачає наступне:

1) збереження власних оборотних коштів, неприпустимість зменшення їх суми, наявної в розпорядженні підприємства.

Необхідною умовою збереження власних оборотних коштів є рентабельна робота підприємства;

2) оборотні кошти (власні і позикові) повинні використовуватися на певні цілі і в розмірі, передбаченому фінансовим планом;

3) оборотні кошти слід використовувати ефективно, тобто плани повинні виконуватися при мінімальній сумі оборотних коштів.

Для поліпшення фінансового стану ТОВ "МСПОСТАЧ" необхідно зменшити перетікання оборотних активів підприємства в дебіторську заборгованість, тобто кошти даного підприємства, що знаходяться в обігу інших підприємств.

Необхідно продумане ставлення до великих закупівель про запас товарів, призначених для реалізації. Вигода від цих закупівель може бути чисто ілюзорною, оскільки вони, як правило, призводять до заниження собівартості з усіма наслідками, що випливають звідси – "податковими наслідками" і до уповільнення оборотності оборотних коштів, що чинить негативний вплив на фінансову стійкість підприємства.

Ефективність використання підприємствами оборотних коштів визначається показниками їх оборотності. Тому розрахунок показників оборотності в процесі фінансового планування та аналіз виконання плану оборотності оборотних коштів мають важливе значення у фінансовій діяльності кожного підприємства.

Прискорення оборотності оборотних коштів досягається за рахунок скорочення часу проходження коштів через кожну стадію кругообігу. При цьому особливо важливе значення має зменшення коштів у сфері обігу, в якій на підприємствах торгвельної промисловості функціонує основна маса коштів.

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє економному використанню народногосподарських ресурсів. Воно призводить до збільшення масштабів суспільного виробництва не шляхом розширеного авансування коштів, а шляхом більш швидкого їх відшкодування та повторного використання, оскільки з тією ж сумою оборотних коштів виробляється більший обсяг продукції або рівний за більш короткий проміжок часу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96-ВР . //http://zakon.rada.gov.ua
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV. //http://zakon.rada.gov.ua
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV //http://zakon.rada.gov.ua
4. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в ред. від 01.01.2011 р. //http://zakon.rada.gov.ua
5. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 р.
   № 168/97-ВР в ред. від 01.01.2011 р. // http://zakon.rada.gov.ua
6. Абрютина М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М.: Дело и сервис, 2010. – 216 c.
7. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ: Учеб. пособие. – М.: Дело и сервис, 2006. – 312 с.
8. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 6-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 416 с.
9. Бандурка А. М. Финансово-экономический анализ. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 390 с.

• Басовский Л. Е. Теория экономического анализа: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 222 с.
• Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 602 с.
• Глазунов В. Н. Анализ финансового состояния предприятий // Финансы. – 2006. – № 2. – С. 12 – 17.
• Грузинов В. В. Экономика предприятия и предпринимательство. – М.: Софит, 2009. – 380 с.
• Ефимова О. В. Как анализировать финансовое положение предприятия. – М.: Интел-Синтез, 2006. – 118 с.
• Ефимова О. В. Финансовый анализ. – М.: Бухгалтерский учет, 2004. – 352 с.
• Золотарьов А., Волик І. Ефективне використання оборотних коштів
  // Економіка України. – 2010. – № 7. – С. 12 – 16.
• Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2009. – 208 с.
• К вопросу об экономической сущности оборотных средств // Деньги и кредит. – 2009. – № 1. – С. 39 – 43.
• Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Xарків: Фактор, 2008. – 388 с.
• Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 378 с.
• Костенко Т. Д., Панков В. А., Рыжиков В. С. Экономико-финансовый анализ деятельности предприятия: Учеб. пособие. – М.: МГМА, 2005. – 284 с.
• Крамаренко Г. А. Финансовый анализ: Учеб. пособие. – Днепропетровск: АУБП, 2006. – 350 с.
• Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2009. – 334 с.
• Некоторые аспекты анализа оборотных средств // Деньги и кредит. – 2008. – № 3. – С. 33 – 37.
• Общая теория финансов: Учебник / Под ред. Л. А. Дробозиной. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 450 с.
• Осипович Л. Я. Организация и нормирование оборотных средств. – М.: Перспектива, 2009. – 190 с.
• Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 454 с.
• Примак Т. О. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2002. – 510 с.
• Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. – 5-е изд., перераб. и доп. – Минск: Новое знание, 2005. – 686 с.
• Соловьева А. А., Жолтаева Г. Г. Что показывает анализ использования оборотных средств // Бухгалтерский учет. – 2007. – № 3. – С. 43 – 45.
• Справочник директора предприятия / Под ред. М. Г. Лапусты. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 704 с.
• Справочник финансиста предприятия. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 560 с.
• Старков Р. Ф. Оборотные средства: как измерить эффективность их использования? // Экономика и организация промышленного
  производства. – 2005. – № 2. – С. 69 – 77.
• Табурчак П. П., Викуленко А. Е., Овчинникова Л. А. Анализ и диагностика финансово-хозяйствнной деятельности предприятия: Учеб. пособие / Под ред. П. П. Табурчака, В. М. Тумина, М. С. Сапрыкина. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006. – 286 с.
• Філимоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 486 с.

36. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова. – К.: Літера, 2007. – 312 с.

• Шеремет А. Д., Негашев Е. В. Методика финансового анализа: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 466 с.
• Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 260 с.
• Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 344 с.
• Экономический анализ: Учебник / Под. ред. Л. Т. Гиляровской. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 528 с.
• Яцків Т. І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 2003. – 216 c.