КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Міжнародні стандарти фінансового обліку"
на тему:
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (МСФЗ)1 "ПЕРШЕ ЗАСТОСУВАННЯ МСФЗ"
ПЛАН
Вступ ...................................................................................................... 3
Висновки .............................................................................................. 19
Список використаної літератури ........................................................ 20
Економічна ситуація, що склалася за період становлення незалежності України та входження її в світову спільноту, потребує значних структурних змін, а також зумовлює закономірну необхідність масштабного реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.
Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає вирішення цієї проблеми на національному рівні [5, с. 4].
Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) виступають нааразі ефективним інструментом підвищення прозорості й зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов'язань, яка надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб'єктів, а також порівнювати результати їх діяльності з метою забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень [7, с. 10].
Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в галузі управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб'єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання.
Своєю чергою суб'єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.
Отже, у наданій контрольній роботі детально розглядається міжнародний стандарт фінансової звітності (МСФЗ) 1 "Перше застосування МСФЗ"
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) мають під собою певну теоретичну базу, в основі якої лежать положення англо-американської школи обліку [5, с. 41].
Ця обставина формує як певною мірою відмінне від звичного нам трактування таких фундаментальних понять як активи, зобов'язання, капітал, доходи, витрати і ін., так і в цілому погляд на бухгалтерський облік і бухгалтерську інформацію і їх роль в економічному житті суспільства.
Отже, перш ніж знайомитися з конкретними правилами обліку, що регулюються МСФЗ 1, необхідно зрозуміти ідеологію МСФЗ і їх теоретичні основи.
Те, що можна назвати теоретичною концепцією Міжнародних стандартів, висловлюється в спеціальному документі, який називається Принципи складання і представлення фінансової звітності (Framework for the Preparatіon and Presentatіon of Fіnancіal Statements, далі – Принципи). Вони є методологічною основою для забезпечення цілісності всієї системи норм МСФЗ і національних стандартів, орієнтованих на МСФЗ [5, с. 42].
Необхідно звернути увагу на вельми важливий момент: всі положення стандартів присвячені саме складу звітності загального призначення, тобто тій інформації, яка потрапить до рук зовнішніх користувачів.
Питання процедури обліку, яка передує складанню звітності, виходять за рамки регулювання стандартів. У МСФЗ немає жодної проводки. Немає тут і рекомендованого плану рахунків.
Принципи не є стандартом і не замінюють конкретних стандартів. У зв'язку з цим Принципи не містять розпоряджень з жодного конкретного питання обліку тих чи інших фактів господарського життя або розкриття конкретної інформації в звітності.
Даний документ призначений в основному для співпраці:
– раді з МСФЗ в розробці нових і перегляді діючих стандартів;
– національним органам стандартизації в роботі над національними стандартами;
– укладачам фінансової звітності в застосуванні МСФЗ і визначенні порядку відображення у фінансовій звітності таких фактів господарського життя, які не потрапили в сферу регулювання конкретним стандартом;
– аудиторам у формуванні думки про відповідність або невідповідність фінансової звітності МСФЗ;
– користувачам звітності, складеної по МСФЗ, в інтерпретації фінансової інформації.
У ряді випадків зміст Принципів може вступати в суперечність з ьудб-яким МСФЗ.
У такій ситуації, як визначено в самих Принципах, вимога конкретного стандарту фінансової звітності превалюватиме над їх (Принципів) положеннями.
Розуміння цілей бухгалтерської звітності – необхідна умова роботи з МСФЗ
Як відзначає голова управління фінансової звітності і корпоративного права Європейської комісії Карел Ван Хулле, застосування МСФЗ "вимагає глибокого розуміння того, на досягнення яких цілей спрямований стандарт, а не того, як конкретну подію або операцію можна укласти в рамки стандарту для отримання бажаного результату" [1, с. 11].
Ця фраза, на нашу думку, добре передає суть належного підходу до застосування МСФЗ і спробу їх розуміння. Цілі, які стоять перед бухгалтерським обліком, відповідно до ідеології МСФЗ визначаються тією роллю, яку покликана відіграти бухгалтерська інформація в економічному житті.
Якщо ми звернемося безпосередньо до тексту Принципів, то зможемо прочитати, що: "мета фінансової звітності полягає в представленні інформації про фінансовий стан, результати діяльності, і зміни фінансового стану компанії. Ця інформація потрібна широкому колу користувачів при ухваленні економічних рішень".
Таким чином, бухгалтерська інформація повинна стати основою для ухвалення економічних (управлінських) рішень особами, так чи інакше заінтересованими в діяльності звітуючої компанії.
Мета цього МСФЗ – забезпечити, щоб перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, та його проміжні фінансові звіти за частину періоду, охопленого цими фінансовими звітами, містили високоякісну інформацію, яка:
а) є прозорою для користувачів і порівняльною в усіх відображених періодах;
б) забезпечує прийнятну відправну точку для обліку за МСФЗ;
в) потребує додаткових зусиль, які не перевищують вигоди для користувачів.
Суб'єкт господарювання застосовує МСФЗ 1:
– у своїх перших фінансових звітах, складених за МСФЗ;
– у кожному проміжному фінансовому звіті (якщо такий звіт складається), який він подає за частину періоду, охопленого його першими фінансовими звітами за МСФЗ.
Перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, є першими річними фінансовими звітами, у яких суб'єкт господарювання приймає МСФЗ і при цьому чітко та беззастережно висловлює в цих фінансових звітах відповідність МСФЗ.
Фінансові звіти за МСФЗ є першими фінансовими звітами суб'єкта господарювання, складеними за МСФЗ, якщо, наприклад, суб'єкт господарювання:
1) подав свої останні попередні фінансові звіти:
– згідно з національними вимогами, які не відповідають МСФЗ в усіх аспектах;
– відповідно до МСФЗ в усіх аспектах, за винятком того, що фінансові звіти не містили чіткого та беззастережного висловлювання про відповідність МСФЗ;
– які містять чітке висловлювання про відповідність деяким, але не всім МСФЗ;
– згідно з національними вимогами, які не відповідають МСФЗ, але з використанням окремих МСФЗ для обліку статей, щодо яких немає національних вимог;
– згідно з національними вимогами в умовах звіряння деяких сум із сумами, визначеними за МСФЗ;
2) склав фінансові звіти за МСФЗ лише для внутрішнього користування без оприлюднення їх змісту власникам суб'єкта господарювання або будь-яким іншим зовнішнім користувачам;
3) склав пакет звітності за МСФЗ для цілей консолідації без складання повного комплекту фінансових звітів;
4) не подав фінансові звіти за попередні періоди.
МСФЗ 1 застосовується, коли суб'єкт господарювання вперше приймає МСФЗ.
Він не застосовується, коли, наприклад, суб'єкт господарювання:
1) припиняє подання фінансових звітів згідно з національними вимогами, попередньо подавши їх, а також інший комплект фінансових звітів, які містили чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ;
2) подав фінансові звіти в попередньому році згідно з національними вимогами і ці фінансові звіти містили чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ;
3) подав фінансові звіти в попередньому році, які містили чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ, навіть якщо аудитори базували свій аудиторський висновок на цих фінансових звітах.
МСФЗ 1 не застосовується до змін в облікових політиках, зроблених суб'єктом господарювання, який уже застосовує МСФЗ. Такі зміни є предметом:
– вимог щодо змін в облікових політиках, викладених у МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки";
– конкретних вимог перехідного періоду в інших МСФЗ.
Суб'єкт господарювання складає баланс за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для його обліку за МСФЗ. Суб'єкт господарювання не подає свій баланс за МСФЗ на початок періоду у своїх перших фінансових звітах, складених за МСФЗ.
Суб'єкт господарювання використовує такі самі облікові політики у своєму балансі за МСФЗ на початок періоду та впродовж усіх періодів, відображених у його фінансових звітах за МСФЗ. Він не застосовує різні версії МСФЗ, які були чинними на попередні дати. Суб'єкт господарювання може застосовувати новий МСФЗ, який поки що не є обов'язковим, якщо він дозволяє попереднє застосування.
Облікові політики, що їх суб'єкт господарювання використовує у своєму балансі за МСФЗ на початок періоду, можуть відрізнятися від тих політик, які він використовував на цю саму дату, застосовуючи попередні ЗПБО.
Остаточні коригування виникають унаслідок подій та операцій до дати переходу на МСФЗ. Отже, суб'єкт господарювання визнає ці коригування безпосередньо в нерозподіленому прибутку (або, якщо доречно, в іншій категорії власного капіталу) на дату переходу на МСФЗ.
МСФЗ 1 встановлює дві категорії винятків з принципу відповідності балансу суб'єкта господарювання на початок періоду кожному МСФЗ:
1) звільнення від деяких вимог інших МСФЗ;
2) заборона ретроспективного застосування деяких аспектів інших МСФЗ.
Суб'єкт господарювання може вирішити використовувати одне або більше таких звільнень:
– об'єднання бізнесу;
– справедлива вартість або переоцінка як доцільна собівартість;
– виплати працівникам;
– кумулятивні курсові різниці;
– комбіновані фінансові інструменти;
– активи та зобов'язання дочірніх, асоційованих і спільних підприємств;
– визначення попередньо визнаних фінансових інструментів;
– операції, платежі за якими здійснюються на основі акцій з використанням інструменту власного капіталу;
– страхові контракти.
Об'єднання бізнесу
Суб'єкт господарювання застосовує вимоги Додатка Б до МСФЗ до об'єднань бізнесу, які суб'єкт господарювання визнав до дати переходу на МСФЗ.
Справедлива вартість або переоцінка як доцільна собівартість
Суб'єкт господарювання може вирішити оцінити об'єкт основних засобів на дату переходу на МСФЗ за його справедливою вартістю та використати цю справедливу вартість як доцільну собівартість на цю дату.
Суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, може вирішити використати попередню переоцінку за ЗПБО об'єкта основних засобів на дату переоцінки (або до цієї дати) як доцільну собівартість на дату переоцінки, якщо переоцінка на дату переоцінки була в основному порівнянна:
1) зі справедливою вартістю;
2) собівартістю чи амортизованою собівартістю за МСФЗ, скоригованою для відображення, наприклад, змін у загальному або конкретному індексі цін.
Існують також варіанти вибору для:
1) інвестиційної нерухомості, якщо суб'єкт господарювання вирішує використовувати модель собівартості в МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість";
а) нематеріальних активів, які відповідають:
– критеріям визнання в МСБО 38 "Нематеріальні активи" (включаючи достовірну оцінку первісної вартості);
– критеріям у МСБО 38 щодо переоцінки (включаючи існування активного ринку).
Суб'єкт господарювання не використовує ці варіанти вибору для інших активів та зобов'язань.
Суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, може встановити доцільну собівартість за попередніми ЗПБО для деяких або всіх своїх активів та зобов'язань шляхом їх оцінки за їхньою справедливою вартістю на одну певну дату, внаслідок такої події, як приватизація або початкова відкрита пропозиція. Він може використовувати такі обумовлені подіями оцінки справедливої вартості як доцільну собівартість для МСФЗ на дату цієї оцінки.
Виплати працівникам
Згідно із МСБО 19 "Виплати працівникам" суб'єкт господарювання може вирішити використовувати "коридор", який залишає невизнаними деякі актуарні прибутки та збитки.
Ретроспективне застосування цього підходу вимагає від суб'єкта господарювання розподілу кумулятивних актуарних прибутків та збитків з початку програми до дати переходу на МСФЗ на визнану та невизнану частини.
Проте суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, може вирішити визнати всі кумулятивні актуарні прибутки та збитки на дату переходу на МСФЗ, навіть якщо він використовує "коридор" для пізніших актуарних прибутків та збитків. Якщо суб'єкт господарювання, який уперше застосував МСФЗ, використовує цей варіант, він застосовує його до всіх програм.
Кумулятивні курсові різниці
МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" вимагає від суб'єкта господарювання:
1) класифікувати деякі курсові різниці як окремий компонент власного капіталу;
2) при вибутті закордонної господарської одинці переносити кумулятивну курсову різницю цієї закордонної господарської одиниці (включаючи, якщо доречно, прибутки або збитки за пов'язаним хеджуванням) до звіту про прибутки та збитки як частину прибутку або збитку при вибутті.
Втім, суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, не дотримується цих вимог щодо кумулятивних курсових різниць, які існували на дату переходу на МСФЗ.
Якщо суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, використовує це звільнення, то:
1) кумулятивні курсові різниці для всіх закордонних господарських одиниць вважаються нульовими на дату переходу на МСФЗ;
2) прибуток або збиток при подальшому вибутті будь-якої закордонної господарської одиниці виключає курсові різниці, які виникають до дати переходу на МСФЗ, і охоплює пізніші курсові різниці.
Комбіновані фінансові інструменти
МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання" вимагає від суб'єкта господарювання попередньо розподіляти комбіновані фінансові інструменти на окремі компоненти зобов'язань і власного капіталу.
Якщо компонент зобов'язань більше не є непогашеним, ретроспективне застосування МСБО 32 охоплює відокремлення двох частин власного капіталу.
Перша частина знаходиться в нерозподілених прибутках і відображає сукупний відсоток, прив'язаний до компонента зобов'язань. Інша частина відображає первісний компонент власного капіталу. Проте згідно з цим МСФЗ суб'єктові господарювання, який вперше застосував МСФЗ, не потрібно відокремлювати ці дві частини, якщо компонент зобов'язань більше не є непогашеним на дату переходу на МСФЗ.
Активи та зобов'язання дочірніх, асоційованих та спільних підприємств
Якщо дочірнє підприємство стає суб'єктом господарювання, який уперше застосував МСФЗ пізніше свого материнського підприємства, воно у своїх фінансових звітах оцінює свої активи та зобов'язання за:
1) балансовою вартістю, яку було б включено до консолідованих фінансових звітів материнського підприємства на основі дати переходу материнського підприємства на МСФЗ, якщо не відкориговано процедури консолідації та наслідків об'єднання бізнесу, в якому материнське підприємство придбало дочірнє підприємство;
2) балансовою вартістю (що її вимагає решта положень цього МСФЗ) на дату переходу на МСФЗ.
Аналогічний вибір існує для асоційованого або спільного підприємства, яке стає підприємством, що вперше застосувало МСФЗ, пізніше, ніж суб'єкт господарювання, який має суттєвий вплив на нього або здійснює спільний контроль за ним.
Втім, якщо суб'єкт господарювання стає суб'єктом господарювання, який уперше застосував МСФЗ пізніше від свого дочірнього підприємства (або асоційованого чи спільного підприємства), то цей суб'єкт господарювання у своїх консолідованих звітах оцінює активи та зобов'язання дочірнього підприємства (або асоційованого чи спільного підприємства) за такою самою балансовою вартістю, яка вказана в окремих фінансових звітах дочірнього підприємства (або асоційованого чи спільного підприємства) після коригування процедури консолідації та обліку власного капіталу, а також впливу об'єднання бізнесу, в якому суб'єкт господарювання придбав дочірнє підприємство.
Так само, якщо материнське підприємство стає суб'єктом господарювання, яке вперше застосував МСФЗ для своїх окремих фінансових звітів раніше або пізніше, ніж для своїх консолідованих фінансових звітів, воно оцінює свої активи та зобов'язання за подібними сумами в обох фінансових звітах, крім коригувань процедури консолідації.
Визначення раніше визнаних фінансових інструментів
МСФЗ 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" дозволяє суб'єктові господарювання визначати фінансовий інструмент при первісному визнанні як фінансовий актив або фінансове зобов'язання за справедливою вартістю через прибуток чи збиток або як доступний для продажу. Незважаючи на цю вимогу, суб'єктові господарювання дозволяється робити таке визначення на дату переходу на МСФЗ.
Операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій
Суб'єкта господарювання, який вперше застосував МСФЗ, заохочують (але від нього не вимагають) застосовувати МСФЗ 2 "Платіж на основі акцій" до інструментів власного капіталу, які були надані 7 листопада 2002 року або до цієї дати.
Суб'єкта господарювання, який вперше застосував МСФЗ, також заохочують (але від нього не вимагають) застосовувати МСФЗ 2 до інструментів власного капіталу, які були надані після 7 листопада 2002 і за якими було набуто право до однієї з дат, яка відбувається пізніше:
1) дати переходу на МСФЗ;
2) 1 січня 2005 року.
Втім, якщо суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, вирішує застосовувати МСФЗ 2 до таких інструментів власного капіталу, то він може робити це, лише якщо розкриє для оприлюднення справедливу вартість цих інструментів власного капіталу, визначених на дату оцінки (як зазначено в МСФЗ 2).
Страхові контракти
Суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, може застосовувати положення перехідного періоду, наведені в МСФЗ 4 "Страхові контракти".
МСФЗ 4 обмежує зміни в облікових політиках щодо страхових контрактів, включаючи зімни, зроблені суб'єктом господарювання, який уперше застосував МСФЗ.
МСФЗ 1 забороняє ретроспективне застосування деяких аспектів інших МСФЗ, пов'язаних з:
– припиненням визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань;
– обліком хеджування;
– оцінками;
– активами, класифікованими як утримувані для продажу, та припиненням діяльності.
Припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань
Суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, застосовує вимоги до припинення визнання, наведені в МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання і оцінка" перспективно до операцій, що відбуваються 1 січня 2004 року або після цієї дати.
Інакше кажучи, якщо суб'єкт господарювання, який вперше застосував МСФЗ, припинив визнання непохідних фінансових активів або непохідних фінансових зобов'язань за його попередніми ЗПБО внаслідок операції, що відбулася до 1 січня 2004 року, то він не визнає ці активи та зобов'язання за МСФЗ (якщо вони не можуть бути кваліфіковані для визнання внаслідок операції або події, яка відбулася пізніше).
Суб'єкт господарювання може застосовувати вимоги щодо припинення визнання, наведені в МСБО 39, ретроспективно з дати, яку він визначає, за умови, що інформація, необхідна для застосування МСБО 39 до фінансових звітів та фінансових зобов'язань, визнання яких припинено внаслідок колишніх операцій, була одержана на час первісного обліку цих операцій.
Облік хеджування
На вимогу МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" на дату переходу на МСФЗ суб'єкт господарювання:
1) оцінює всі похідні інструменти за справедливою вартістю;
2) виключає всі відстрочені збитки та прибутки, що виникають за похідними інструментами, які були відображені у звітності за попередніми ЗПБО, ніби вони були активами та зобов'язаннями.
Суб'єкт господарювання не відображає у своєму балансі за МСФЗ на початок періоду взаємозв'язок хеджування такого виду, який не можна кваліфікувати для обліку хеджування за МСБО 39.
Втім, якщо суб'єкт господарювання визначив нетто-позицію як об'єкт хеджування за попередніми ЗПБО, то він може визначати окремий об'єкт у межах цієї позиції як об'єкт хеджування за МСФЗ, за умови, що він робить це не пізніше дати переходу на МСФЗ.
Якщо до дати переходу на МСФЗ суб'єкт господарювання визначив операцію як хеджування, але це хеджування не відповідає умовам обліку хеджування, наведеним у МСБО 39, то суб'єкт господарювання застосовує параграфи 91 і 101 МСБО 39 для припинення обліку хеджування. Операції, які укладені до дати переходу на МСФЗ, не визначають ретроспективно як хеджування.
Попередні оцінки
Попередні оцінки суб'єкта господарювання за МСФЗ на дату переходу на МСФЗ відповідають оцінкам, зробленим на таку саму дату за попередніми ЗПБО (після коригувань для відображення будь-якої різниці в облікових політиках), якщо немає об'єктивного свідчення того, що ці оцінки були помилкові.
Суб'єкт господарювання може одержати інформацію після дати переходу на МСФЗ про оцінки, зроблені за попередніми ЗПБО.
Суб'єкт господарювання може бути змушений робити оцінки за МСФЗ на дату переходу на МСФЗ, які були не потрібні на цю дату за попередніми ЗПБО. Для досягнення відповідності з МСБО 10 ці оцінки за МСФЗ відображають умови, які існували на дату переходу на МСФЗ. Зокрема, оцінки ринкових цін на дату переходу на МСФЗ, оцінки відсоткових ставок або валютних курсів відображають ринкові умови на цю дату.
Активи, класифіковані як утримувані для продажу, та припинена діяльність
МСФЗ 5 вимагає, щоб його застосовували перспективно до непоточних активів (або ліквідаційних груп), які відповідають критеріям класифікації як утримуваних для продажу, та до операцій, які відповідають критеріям класифікації як припинених після дати чинності МСФЗ.
МСФЗ 5 дозволяє суб'єктові господарювання застосовувати вимоги МСФЗ до всіх непоточних активів (або ліквідаційних груп), які відповідають критеріям класифікації як утримуваних для продажу, та до операцій, які відповідають критеріям класифікації як припинених після будь-якої дати до дати чинності МСФЗ, за умови, що оцінки та інша інформація, необхідна для застосування МСФЗ, були отримані на час первісного дотримання цих критеріїв.
Суб'єкт господарювання, який перейшов на МСФЗ до 1 січня 2005 р., застосовує положення перехідного періоду МСФЗ 5. Суб'єкт господарювання, який перейшов на МСФЗ 1 січня 2005 р. або після цієї дати, застосовує МСФЗ 5 ретроспективно.
МСФЗ 1 не звільняє від вимог щодо подання та розкриття, наведених в інших МСФЗ.
Деякі суб'єкти господарювання відображають підсумки минулих періодів як вибрані дані періодів до першого періоду, за який вони подавали повну порівняльну інформацію за МСФЗ.
МСФЗ 1 не вимагає від цих підсумків відповідності вимогам визнання та оцінки МСФЗ.
Крім того, деякі суб'єкти господарювання відображають порівняльну інформацію за попередніми ЗПБО, а також порівняльну інформацію, що її вимагає МСФЗ 1. У будь-яких фінансових звітах, що містять підсумки минулих періодів або порівняльну інформацію за попередніми ЗПБО, суб'єкт господарювання:
1) зазначає попередню інформацію за ЗПБО як таку, що не підготовлена за МСФЗ;
2) розкриває природу основних коригувань, які зробили б звіт таким, що відповідає вимогам МСФЗ. Суб'єктові господарювання не треба визначати кількість цих коригувань.
Перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, охоплюють:
1) узгодження його власного капіталу у звітності за попередніми ЗПБО з його власним капіталом за МСФЗ для обох дат, а саме:
– дати переходу на МСФЗ;
– дати кінця найпізнішого періоду, відображеного в найостанніших річних фінансових звітах за попередніми ЗПБО;
2) узгодження прибутку або збитку, відображеного у звітності за попередніми ЗПБО за найпізніший період у найостанніших річних фінансових звітах суб'єкта господарювання, зі своїм прибутком або збитком за МСФЗ за такий самий період;
3) розкриття (на вимогу МСБО 36 "Зменшення корисності активів") у разі визнання суб'єктом господарювання збитків від зменшення корисності або сторнувань у періоді, що починається з дати переходу на МСФЗ (якщо суб'єкт господарювання визнав або сторнував будь-які збитки від зменшення корисності вперше при складанні свого балансу за МСФЗ на початок періоду).
МСФЗ 1 містить також положення про визначення фінансових активів та фінансових зобов'язань, використання справедливої вартості як доцільної собівартості, проміжні фінансові звіти,
Суб'єкт господарювання застосовує МСФЗ 1, якщо його перші фінансові звіти за МСФЗ складені за період, що починається 1 січня 2004 р. або після цієї дати.
Таким чином, позитивними сторонами застосування МСФЗ, у тому числі МСФЗ 1, як для суб'єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для зовнішніх користувачів є:
– можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;
– забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;
– можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки;
– престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;
– у багатьох випадках велика надійність інформації;
– прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил її складання, а також численними поясненнями до звітності.
Отже, переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно є і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності.
МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв'язків.
Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно із МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації.
У зв'язку з цим цінність МСФЗ важлива не лише для іноземних, але й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ