ЗМІСТ
Список використаної літератури.................................................................. 55
Відкрите акціонерне товариство "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" (ВАТ ПБК "Славутич") є наразі одним із лідерів пивоваріння у Східній Європі та найсучаснішим підприємством галузі з високим ступенем автоматизації технологічних процесів.
ВАТ ПБК "Славутич" визначає обличчя українського пивоваріння за кордоном, забезпечуючи близько 90% українського експорту пива.
У розвиток комбінату, в його обладнання міжнародною корпорацією Baltіc Beverages Holdіng AB (ВВН) вкладено понад 49 млн. дол. Наразі проектну потужність пивоварні вже перевершено вдвічі. Всі процеси виробництва пива контролюються комп'ютерними програмами. Пиво розливається зі швидкістю до 80000 пляшок на годину.
Завдяки інвестиціям підприємство завершує технічне переозброєння виробництва, досягаючи у такий спосіб рівня розвитку аналогічних підприємств високорозвинених країн. Наразі ВАТ ПБК "Славутич" входить до п'ятірки найбільших пивоварних підприємств України.
За словами генерального директора ВАТ ПБК "Славутич" П. Перетятько, якщо не виникне жодних непередбачених проблем з реалізацією продукції, то вже до кінця 2007 р. комбінат вийде на заплановану потужність - 12 млн. дал на рік.
Відповідно до довгострокової стратегії розвитку основні зусилля колективу протягом останніх років були спрямовані на подальше зміцнення позицій торгової марки "Славутич" та покращення економічних показників діяльності комбінату. З цією метою вдосконалювалося виробництво та нарощувалися потужності, поширювалася дистриб’юторська мережа, продукція активно просувалася на національному ринку.
Краще свідчення успіху комбінату - невпинне зростання обсягів продажу. За результатами 2006 р. підприємство збільшило обсяги реалізації пива на 42% (показник у галузі становить 23%), а частка "Славутича" на ринку пива України зросла з 13 до майже 15%. Пиво "Славутич" продається у 12 штатах США .
За 2006 р. ВАТ ПБК "Славутич" випустило 53,29 млн. декалітрів продукції, що на 6,7% більше відповідного показника минулого року. З початку року випущено 38,66 млн. декалітрів пива, що на 14% або на 4,744 млн. декалітрів більше, ніж за десять місяців 2005 р.
Покращенню фінансово-економічних показників комбінату сприяє довгострокова програма "Ефективність", яка передбачає всебічний контроль і оптимізацію витрат підприємства за кожним напрямком його діяльності.
Здобутки комбінату отримали визнання авторитетних експертів міжнародного і державного рівня. ВАТ ПБК "Славутич" перемогло в Українському національному конкурсі з якості, що проводився відповідно до вимог "європейської моделі ділової досконалості".
Міжнародний рейтинг популярності та якості товарів і послуг "Золота Фортуна-2005" визнав торгову марку "Славутич" гідною перемоги в номінації "Тріумф на українському ринку".
Найвищою відзнакою - "Зіркою якості" - нагороджено пиво "Славутич Безалкогольне", "Славутич Льодове з Лимоном" та "Славутич Вайс".
Міжнародний приз "За технологію і якість нового тисячоліття" від Міжнародного клубу лідерів торгівлі у Женеві, занесення у Почесну книгу "Технології" ще у березні 2000 р. - це лише певні етапи розвитку ВАТ ПБК "Славутич".
Нові перспективи для підприємства відкрились із підписанням угоди про надання ВАТ ПБК "Славутич" ексклюзивного права на виготовлення та реалізацію в Україні напоїв компанії PepsіCo іnc. В рамках проекту встановлена сучасна станція очищення та підготовки води, введена в експлуатацію нова лінія розливу напоїв в ПЕТ-пляшки. Збільшення потужностей, асортименту та різноманітності упаковки значно підвищили конкурентоспроможність комбінату на ринку безалкогольної продукції.
Серед найважливіших завдань, що наразі постають перед підприємством, можна назвати такі:
- реалізація низки проектів щодо модернізації виробництва, що дасть можливість збільшити його обсяги;
- випуск високоякісного солоду, конкурентоспроможного на ринках України та Європи;
- проведення реорганізації штатної структури персоналу заводу виходячи із принципу максимальної ефективності;
- підвищення заінтересованості кожного працівника в кінцевих результатах праці.
ВАТ ПБК "Славутич" - підприємство з формальною централізованою системою організації виробництва й управління.
Генеральний директор підприємства діє на принципах єдиноначальності, представляє інтереси усього підприємства.
На підприємстві функціонують відділи маркетингу, відділ збуту, відділ закупівель, відділ реклами і стимулювання збуту, планово-економічний відділ, служба управління персоналом та ін.
ВАТ ПБК "Славутич" працює як з юридичними, так і з фізичними особами на території України і за її межами. Важливою вимогою є установка на спільну творчість. Потрібно створювати атмосферу довіри. Адже споживачів цікавить не лише ціна продукції, але й її якість.
Між ВАТ ПБК "Славутич" і клієнтами існує зворотний зв'язок. Наприкінці певного періоду підприємство висилає опитувальні листи клієнтам з питаннями про те, що вони думають про продукцію, про ціни, про обслуговування в цілому. Пізніше клієнти висилають своє резюме.
Комбінат має шість основних виробничих цехів: елеваторний; підготовки солоду; варки пива; бродильний; цех додаткового бродіння; цех розливу пива.
Організовані також сім допоміжних цехів: посудний; цех готової продукції; котельний цех; холодильно-компресорний цех; електроцех; ремонтно-механічний цех; транспортний цех.
Аналіз формування і використання основного капіталу підприємства характеризується складом і розміщенням коштів, структурою їх джерел, швидкістю обороту капіталу, здатністю підприємства погашати свої зобов'язання в строк і в повному обсязі.
Даний аналіз необхідний для оцінки задовільності структури балансу, можливості віднесення підприємства до категорії банкрутів, а також для оцінки можливості відновлення платоспроможності за певний період.
Результати аналізу зазвичай визначають доцільність відновлюваних процедур, їх характер і спрямованість.
Аналіз проводиться на основі даних річної звітності ВАТ ПБК „Славутич” за 2005 і 2006 р. р.
Оцінити загальну ефективність виробничо-фінансової діяльності підприємства дозволяють такі коефіцієнти.
Загальна рентабельність капіталу:
; (3.1)
= 4262 / 38829 * 100 = 10,98%.
Даний коефіцієнт характеризує рентабельність підприємства, тобто загальний доход, одержуваний від усіх видів діяльності, стосовно загальної вартості майна або капіталу. Проте, цей коефіцієнт не враховує витрат, пов'язаних з податком на прибуток, що зменшують рентабельність (валовий прибуток зменшується на суму податку).
Економічна рентабельність за чистим прибутком:
; (3.2)
= 3336 / 38829 * 100 = 8,59%.
Для одержання більш об'єктивної інформації розраховують коефіцієнт економічної рентабельності за чистим прибутком, оскільки саме чистий прибуток залишається в розпорядженні підприємства і характеризує його прибутковість.
Валовий прибуток на 1 грн. обороту:
; (3.3)
Пв.1грн. = 4262 / 145030 = 0,0293 грн.
Даний коефіцієнт розраховується на початок і кінець року, щоб простежити динаміку зростання або зменшення прибутку на 1 грн. реалізованої продукції й зробити відповідні висновки.
Чистий прибуток на 1 грн. обороту:
; (3.4)
Пч.1 грн. = 3336 / 145030 = 0,0230 грн.
Цей показник також розраховується на початок і кінець року: він більш об'єктивно характеризує ефективність підприємства.
Оборотність позик:
; (3.5)
Опоз = 145030 / 6500 = 22,31 днів.
Даний показник більш цікавить кредиторів, оскільки характеризує ефективність вкладення коштів. У той же час він характеризує доцільність притягнення певного виду інвестицій, що становить інтерес для фінансових служб підприємства.
Оборотність дебіторської заборгованості:
; (3.6)
Одз = 145030 / 3176 = 45,66 днів.
Даний показник також розраховується на початок і кінець періоду. Нормальним вважається коефіцієнт не менше 8 (45 днів).
З таблиці 3.1 можна побачити, що підприємство нарощує обсяг реалізації у вартісному вираженні, що позитивно характеризує його діяльність.
Порівняно з 2004 р. виручка зросла на 11,45% і склала в 2005 р. 145 030 тис. грн. При цьому величина активів знизилася майже на 6%, що свідчить про ефективне використання майна.
У 2006 р. темп приросту виручки значно збільшився і склав 65,79% щодо рівня 2005 р. Цьому сприяло збільшення активів на 23,24% порівняно з 2005 р.
Для більшої порівняльності показників виручки необхідно скоригувати їх величину відповідно до індексу інфляції, а також порівняти обсяги випуску (реалізації) у натуральних вимірниках.
Протягом періоду, що розглядається, підприємство працювало без збитків, забезпечуючи відносно стабільну величину прибутку.
На кінець 2006 р. загальна рентабельність капіталу склала 10,30%, при цьому економічна рентабельність за чистим прибутком - лише 8,42%.
Рентабельність продажів (не відбита у таблиці), що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості, знизилася з 4,57% у 2005 р. до 3,25% у 2006 р.
Також знизилися показники прибутку на 1 грн. обороту, що склали на кінець 2005 р. 1-2 коп. на гривню виручки.
Дебіторська заборгованість підприємства підтримувалася на достатньо стабільному рівні, маючи тенденцію зниження, і зберігаючи достатню оборотність. В той же час збільшувалася кредиторська заборгованість.
У 2005 р. вона зросла на 6 132 тис. грн. або 66,80%, а в 2006 р. - на
10 539 тис. грн. або 68,83%.
Частка кредиторської заборгованості в загальній сумі грошових джерел збільшилася з 22,96% на початку 2005 р. до 55,68% на кінець 2006 р. Тенденція збільшення кредиторської заборгованості чітко простежується на тлі зниження суми позик, у тому числі повному відмовленні в 2006 р. від довгострокового кредитування.
Вочевидь, що так структура позикових коштів є вкрай ризиковою, оскільки ставить підприємство в залежність від фінансового становища своїх контрагентів, а також робить його вельми чутливим до змін у зовнішньому середовищі.
Отже, на підприємстві спостерігається помітна розбалансованість дебіторської та кредиторської заборгованості.
Аналіз структури активів проведемо на основі даних таблиці 3.2.
Аналіз структури активів і пасивів ВАТ ПБК „Славутич”
| Показники, тис. грн. | 2005 | 2006 | Зміни | |||||||
| на поч. року | на кінець року | на кінець року | 2005 к 2004 | 2006 к 2005 | ||||||
| абсолют. | пит. вага, % | абсолют. | пит. вага, % | абсолют. | пит. вага, % | абсолют. | пит. вага, % | абсолют. | пит. вага, % | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Позаоборотні активи | 26 102 | 65,28 | 22 171 | 58,85 | 24 382 | 52,51 | -3 931 | -6,43 | 2211 | -6,34 |
| Оборотні активи | 13 882 | 34,72 | 15 503 | 41,15 | 22 047 | 47,49 | 1 621 | 6,43 | 6 544 | 6,34 |
| Збитки | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| Разом активів: | 39 984 | 100,00 | 37 674 | 100,00 | 46 429 | 100,00 | -2 310 | -5,78 | 8 755 | 23,24 |
| Реальний власний капітал | 22 986 | 57,49 | 15 280 | 40,56 | 15 563 | 33,52 | -7 706 | -16,94 | 283 | -7,04 |
| Позикові засоби (скоректовані) | 16 994 | 42,51 | 22 394 | 59,44 | 30 866 | 66,48 | 5 400 | 16,94 | 8 472 | 7,04 |
| Разом джерел коштів: | 39 980 | 100,00 | 37 674 | 100,00 | 46 429 | 100,00 | -2 306 | -5,77 | 8 755 | 23,24 |
Продовження таблиці 3.2
| 1. Коефіцієнт співвідношення оборотних і позаоборотних активів | 0,5318 | 0,6992 | 0,9042 | 0,1674 | 31,48 | 0,2050 | 29,32 | |||
| 2. Коефіцієнт автономії | 0,5749 | 0,4056 | 0,3352 | -0,1694 | -29,46 | -0,0704 | -17,35 | |||
| 3. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів | 0,7393 | 1,4656 | 1,9833 | 0,7263 | 98,23 | 0,5177 | 35,33 |
У таблиці 3.2 представлені абсолютні величини за видами активів, їх питомі ваги в загальній величині активів, зміни абсолютних величин і питомих ваг, значення і зміни коефіцієнта співвідношення оборотних і позаоборотних активів за аналізований період, що переважно обумовлені галузевими особливостями кругообігу засобів підприємства. У ході внутрішнього аналізу структури активів необхідно з'ясовувати причини різкої зміни згаданого коефіцієнта (якщо це має місце) за звітний період.
Графічно динаміка зміни структури активів підприємства представлена на рисунку 3.1.
Структуру пасивів, також наведену в таблиці 3.2, характеризують коефіцієнт автономії і коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, для розрахунку яких необхідно брати реальний власний капітал і скоректовані позикові засоби.
Реальний власний капітал ВАТ ПБК „Славутич”
| Показники, тис. грн.
|
2005 | 2006 | Зміни | ||
| на початок року | на кінець року | на кінець року | 2005 до 2004 | 2006 до 2005 |
|
| 1. Капітал і резерви | 22 840 | 15 381 | 15 549 | -7 459 | 168 |
| 2. Доходи майбутніх періодів | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3. Фонди споживання | 317 | 66 | 181 | -251 | 115 |
| 4. Збитки | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 5. Балансова вартість власних акцій, викуплених в акціонерів | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 6. Заборгованість учасників (засновників) по внесках у статутний фонд | 4 | 0 | 0 | -4 | 0 |
| 7. Цільове фінансування і надходження | 167 | 167 | 167 | 0 | 0 |
| 8. Реальний власний капітал | 22 986 | 15 280 | 15 563 | -7 706 | 283 |
Розрахунок реального власного капіталу і скоректованих позикових коштів представлений відповідно у таблицях 3.3 і 3.4.
Позикові кошти ВАТ ПБК „Славутич”
| Показники, тис. грн. | 2005 | 2006 | Зміни | ||
| на початок року | на кінець року | на кінець року | 2005 до 2004 | 2006 до 2005 |
|
| 1. Довгострокові пасиви | 1 100 | 1 100 | 0 | 0 | -1100 |
| 2. Короткострокові пасиви | 16 044 | 21 193 | 30 880 | 5149 | 9687 |
| 3. Цільове фінансування і грошові надходження
|
167 | 167 | 167 | 0 | 0 |
| 4. Доходи майбутніх періодів | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 5. Фонди споживання | 317 | 66 | 181 | -251 | 115 |
| 6. Скоректовані позикові кошти | 16 994 | 22 394 | 30 866 | 5400 | 8472 |
З таблиць 3.3 і 3.4 можна побачити, що коефіцієнт співвідношення оборотних і позаоборотних активів достатньо різко збільшувався; коефіцієнт автономії знижувався, а коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, відповідно, збільшувався.
Основу механізму управління діяльністю ВАТ ПБК „Славутич” складає фінансове планування. Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників щодо забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.
Фінансове планування на підприємстві базується на використанні трьох основних його систем: 1) прогнозування фінансової діяльності;
2) поточне (тактичне) планування фінансової діяльності; 3) оперативне планування фінансової діяльності.
Кожній з цих систем фінансового планування властиві свої форми реалізації його результатів. Всі системи фінансового планування знаходяться у взаємозв'язку і реалізуються у певний послідовності.
Початковим вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначати
завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу, поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних бюджетів за всіма основними аспектами фінансової діяльності підприємства.
Система прогнозування фінансової діяльності є найбільш складною серед систем фінансового планування і вимагає для своєї реалізації високої кваліфікації виконавців. На ВАТ ПБК „Славутич” система фінансового прогнозування базується на визначеній фінансовій ідеології.
Фінансова ідеологія ВАТ ПБК „Славутич” характеризує систему основних принципів здійснення його фінансової діяльності, обумовлених "місією" підприємства і фінансовим менталітетом його засновників і менеджерів.
Фінансова стратегія підприємства являє собою систему довгострокових цілей фінансової діяльності, обумовлених його фінансовою ідеологією, і найбільш ефективних шляхів їх досягнення.
Будучи частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства, фінансова стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер і повинна бути погоджена з її цілями і напрямками. Водночас, фінансова стратегія сама спричиняє істотний вплив на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства.
Це обумовлено тим, що основна мета загальної стратегії - забезпечення високих темпів економічного розвитку і підвищення конкурентної позиції підприємства - пов'язана з тенденціями розвитку відповідного товарного ринку. Якщо тенденції розвитку товарного і фінансового ринків не збігаються, може виникнути ситуація, коли цілі загальної стратегії розвитку підприємства не можуть бути реалізовані в зв'язку з фінансовими обмеженнями. У цьому випадку фінансова стратегія вносить визначені корективи в загальну стратегію розвитку підприємства.
Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямків господарської діяльності підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет.
Бюджет являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду, розроблювальний звичайно в рамках до одного року (як правило, у рамках майбутнього кварталу або місяця), який відбиває витрати й надходження фінансових ресурсів у процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності. Він деталізує показники поточних фінансових планів і є головним плановим документом, який доводиться до "центрів відповідальності" усіх типів.
Розробка планових бюджетів на підприємстві характеризується терміном "бюджетування" і спрямована на вирішення двох основних завдань: а) визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства; б) забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.
Процес бюджетування носить безупинний або ковзний характер. Виходячи з планових фінансових показників, встановлених на рік у процесі поточного фінансового планування, заздалегідь (до настання планового періоду) розробляється система квартальних бюджетів (на майбутній квартал), а в рамках квартальних бюджетів - система місячних бюджетів (на кожний майбутній місяць). Процес такого ковзного бюджетування гарантує безперервність функціонування системи оперативного планування фінансової діяльності підприємства, закладає міцну основу для здійснення постійного контролю результатів цієї діяльності.
За сферами діяльності підприємства виділяються бюджети за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю. Ці бюджети розробляються в порядку деталізації відповідних поточних фінансових планів по підприємству в цілому на майбутній квартал або місяць.
Бюджет за операційною діяльністю деталізує в рамках відповідного тимчасового періоду зміст показників, які відбиваються у поточному плані прибутків і витрат за операційною діяльністю.
Бюджет за інвестиційною діяльністю спрямований на відповідну деталізацію показників поточного плану прибутків і витрат за цією діяльністю.
Бюджет за фінансовою діяльністю покликаний відповідним чином деталізувати показники поточного плану надходження і витрати коштів.
За видами витрат планові бюджети поділяються на поточний і капітальний. Поточний бюджет конкретизує план прибутків і витрат підприємства, який доводиться до центрів прибутків, витрат і прибутку. Він складається з двох розділів: 1) поточні витрати; 2) прибутки від поточної (операційної) господарської діяльності.
Поточні витрати являють собою витрати виробництва (обігу) за розглянутим видом операційної діяльності. Прибутки від поточної (операційної) господарської діяльності формуються в основному за рахунок реалізації продукції - товарів або послуг.
Капітальний бюджет являє собою форму доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, розроблюваного на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів, придбання нових видів обладнання і нематеріальних активів тощо.
Капітальний бюджет складається з двох розділів: 1) капітальні витрати (витрати на придбання понадоборотніх активів); 2) джерела надходження коштів (інвестиційних ресурсів).
За широтою номенклатури витрат розділяють бюджети функціональний і комплексний. Функціональний бюджет розробляється за однією (або двома) статтею витрат - наприклад бюджет оплати праці персоналу, бюджет рекламних заходів та ін.
Комплексний бюджет розробляється за широкою номенклатурою витрат - наприклад, бюджет виробничої ділянки, бюджет адміністративно-управлінських витрат тощо.
За методами розробки розрізняють стабільний і гнучкий бюджети.
Стабільний бюджет не змінюється від зміни обсягів діяльності підприємства. Гнучкий бюджет передбачає встановлення планованих поточних або капітальних витрат не в сумах, що твердо фіксуються, а у вигляді нормативів витрат, "прив'язаних" до відповідних узагальнюючих показників діяльності.
Особливою формою бюджету виступає платіжний календар, розроблюваний за окремими видами руху коштів (податковий платіжний календар, платіжний календар по розрахунках з постачальниками, платіжний календар по обслуговуванню боргу тощо) і по підприємству в цілому (у цьому випадку він деталізує поточний фінансовий план надходження і витрати коштів).
Використання розглянутих систем і методів фінансового планування дозволяє підвищити ефективність діяльності підприємства.
На ВАТ ПБК "Славутич" впроваджена інформаційна система "1С:Підприємство."
Конфігурація є готовим рішенням по автоматизації більшості ділянок бухгалтерського обліку:
- банківські і касові операції (банківська виписка, прибутковий і видатковий касові ордера), облік підзвітних сум;
- облік необоротних активів (надходження, нарахування зносу, ремонт і модернізація, ліквідація, індексація);
- облік запасів (надходження, переміщення, списання) по джерелах фінансування;
- одержання і надання послуг (реалізація);
- облік нарахування і виплати заробітної плати, відпускних, лікарняних, премій, різних доплат, матеріальної допомоги та утримань із зарплати з елементами кадрового обліку. Автоматизація розрахунку з/п. По кожному із видів нарахувань і утримань надана можливість самостійного вибору оподаткування як із ФЗП, так і з конкретного співробітника. Оподатковування виконується по джерелах фінансування, за рахунок яких зроблені нарахування;
- податковий облік (податкові накладні, коригування, книга придбань і книга продажів). Податковий облік, у частині нарахування ПДВ реалізований за допомогою забалансових рахунків. У конфігурації існує декілька варіантів нарахування ПДВ:
* наприкінці місяця з обліком першої з подій, що наступили;
* по факту оплати (касовий метод);
* "відключити", використовується для неплатників ПДВ.
Конфігурація дозволяє одержувати як стандартну бухгалтерську звітність, так і регламентовані звіти. Регламентовані звіти обновлюються щокварталу.
У конфігурації реалізовані:
- план рахунків, що містить настройки аналітичного і кількісного обліку, практично для всіх розділів бухгалтерського обліку;
- довідник валют, який використовується при веденні валютного обліку;
- набір довідників для формування первинних документів і ведення списків об'єктів аналітичного обліку;
- набір документів, призначених для введення, збереження та друку первинних документів і автоматичного формування бухгалтерських операцій;
- набір констант, які використовуються для настройки загальних параметрів ведення обліку в конкретній організації;
- набір стандартних звітів, що дозволяють одержувати дані бухгалтерського обліку в різних розрізах по будь-яких рахунках, будь-яких об'єктах аналітики;
- набір регламентованих звітів (податкових, бухгалтерських та ін.);
- спеціальні звіти і режими обробки документів і операцій, що виконують сервісні функції.
До основних функціональних можливостей конфігурації відносяться:
- планування фінансування з використанням забалансових рахунків по статтях, відповідно до кодів економічної класифікації витрат (КЕКВ);
- облік касових і фактичних цитрат по кодах класифікації витрат;
- облік дебіторської і кредиторської заборгованості по КЕКВ;
- варіант реалізації податкового обліку на забалансових рахунках, методика проведення податкового обліку.
У конфігурацію введені документи, за допомогою яких можна здійснювати планування фінансування по КЕКВ і одержувати форми, які контролюють виконання фінансування.
Планування здійснюється щомісячно по кожному джерелу фінансування. Можливе коригування кошторису та одержання друкованої форми кошторису доходів і видатків за рік.
Документи по плануванню фінансування формують проводки по дебету додаткового забалансового рахунку "КС". Дата сформованої операції визначається датою початку місяця, за який вводиться кошторис або коригування.
Облік надходження фінансування і касові витрати в конфігурації формуються по банківських операціях із використанням КЕКВ на забалансовому рахунку "КР". При цьому надходження фінансування проводиться по дебету рахунку "КР", касові витрати - по кредиту рахунку "КР". Сальдо по рахунку "КР" дає можливість контролювати використання фінансування.
Фактичні витрати контролюються на рахунках 8-го класу. Наприкінці місяця або кварталу можна сформувати звітні форми, які дозволяють побачити результат виконання кошторису по всіх запланованих касових та фактичних витратах.
Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також зміни у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття певних ділових рішень.
Фінансові звіти є складовою частиною фінансової звітності.
У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (ПСБО) 1 фінансова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, яким необхідна фінансова інформація для прийняття економічних рішень.
Елементами фінансової звітності (основні статті, що відбиваються у фінансових звітах) є:
Зведені фінансові звіти - це фактично звіти щодо економічної одиниці в цілому. Кожний з трьох обов'язкових фінансових звітів - "Бухгалтерський баланс", "Звіт про прибутки та збитки" і "Звіт про зміни у фінансовому стані" готується у зведеному вигляді.
Фінансові звіти мають за мету забезпечити загальні інформаційні потреби широкого кола користувачів.
Відповідальність за складання фінансових звітів та відповідне розкриття інформації лежить на керівництві підприємства.
Фінансові звіти також демонструють результати управління, здійснюваного керівництвом, або підзвітність керівництва за довірені йому ресурси. Економічні рішення в цьому випадку можуть стосуватися продажу або збереження інвестицій в підприємство нового призначення або заміни керівництва.
Користувачі фінансових звітів для прийняття економічних рішень хочуть оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, бути впевненими в їх генеруванні: спроможність виплачувати заробітну плату або розраховуватися з постачальниками, своєчасно сплачувати проценти, позики або дивіденди. Інформація, сфокусована на фінансовому стані, результатах діяльності та змінах у фінансовому стані, дає таку змогу.
Дані про ліквідність та платоспроможність підприємства є корисними для прогнозування спроможності вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання та ін.
Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших подій, і, незважаючи на те, що кожний звіт надає інформацію, яка відрізняється від інших, жоден з них не може мати тільки одну мету або надавати всю інформацію, необхідну для певних потреб користувачів. Наприклад, звіт про прибутки та збитки надає неповну картину результатів діяльності підприємства, якщо він розглядається окремо від балансу або Звіту про зміни у фінансовому стані.
Фінансові звіти не включають такі документи, як Звіт директорів, звіти голови, дискусії та аналіз керівництва й аналітичні документи, які можуть входити до річного звіту. Цей, так званий управлінський (виробничий, аналітичний, допоміжний) бухгалтерський облік має забезпечити синтетичний і аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, розрахунків, витрат.
Повний набір фінансових звітів підприємства містить баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни у фінансовому стані підприємства (який може складатися у різних формах, наприклад у вигляді звіту про рух грошових коштів або ж фондів), примітки та інші звіти і пояснювальний матеріал, що визначаються як складова частина фінансових звітів. Вони також можуть містити додаткові таблиці та інформацію, що базується на таких звітах або випливає з них і має вивчатися разом з такими звітами.
Як правило, фінансові звіти є доступними, публікуються один раз на рік і підлягають аудиторській перевірці з наданням відповідного звіту.
Користувачами фінансових звітів є існуючі та потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, замовники, уряд та урядові установи і громадськість. Вони використовують фінансові звіти для задоволення певних різноманітних потреб у фінансовій інформації.
За складання і подання фінансових звітів підприємства відповідальність в першу чергу несе його керівництво, яке також зацікавлене в інформації, яку містять фінансові звіти, незважаючи на те, що воно має доступ до додаткової управлінської та фінансової інформації.
Звичайно, фінансові звіти неспроможні задовольнити всі потреби користувачів, але існує чимало потреб, які є спільними для всіх користувачів інформації. Це можна пояснити тим, що інвестори є постачальниками венчурного капіталу підприємства і надання фінансових звітів відповідає їхнім потребам, як більшості потреб інших користувачів фінансових звітів.
Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх в елементи фінансових звітів. Елементами, що безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану в балансі, є активи, зобов'язання та власний капітал. Елементами, які безпосередньо пов'язані з оцінкою діяльності в звіті про прибутки та збитки, є доходи та витрати.
В активі балансу - ресурсі, що контролюється підприємством, очікується надходження майбутніх економічних вигід до підприємства.
Майбутні економічні вигоди, втілені в активі, можуть надходити до підприємства різними шляхами, наприклад:
а) обміну на інші активи;
б) використання для погашення заборгованості;
в) використання окремо або разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, призначених для реалізації підприємством;
г) розподілення між власниками підприємства.
Активи, що мають матеріальну форму, наприклад основні засоби, не є суттєвою формою для існування активу. Авторські права та патенти є активами, якщо від них очікується збільшення економічної вигоди; орендоване майно є активом, якщо підприємство контролює вигоди. Здатність підприємства контролювати вигоди як правило визначається юридичними правами.
ВАТ ПБК „Славутич”, як правило, отримує активи шляхом їх придбання або виробництва, проте й інші операції також генерують активи.
Зобов'язання (обов'язок чи відповідальність) полягає в тому, що підприємство має теперішню заборгованість. Зобов'язання можуть набрати юридичної сили внаслідок контрактних зобов'язань або статутних вимог.
Погашення теперішнього зобов'язання може здійснюватися різними способами, шляхом:
а) надання послуг;
б) заміни даного зобов'язання іншим зобов'язанням;
в) передачі інших активів;
г) сплати грошових коштів.
Таким чином, погашення існуючого зобов'язання означає, що
підприємство віддає ресурси, які втілюють економічні вигоди, з метою задоволення претензій іншої сторони.
Існують також майбутні зобов'язання, які виникають тільки тоді, коли актив отримано або коли підприємство укладає невідмовну угоду про придбання активу, а це означає, що економічні наслідки невиконання зобов'язання, наприклад, у зв'язку зі штрафними санкціями на користь іншої сторони, не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття своїх ресурсів.
Зобов'язання виникають також в результаті минулих операцій чи подій, наприклад придбання товарів, отримання послуг, що призводить до виникнення кредиторської заборгованості, а одержання позики банку призводить до зобов'язання повернути її та інші зобов'язання.
Власний капітал, що є залишковою часткою в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань у балансі, може бути поділений на підкласи.
У балансі власний капітал відображається за сумою, яка залежить від оцінки активів та зобов'язань. Сукупна сума власного капіталу як правило не відповідає сукупній ринковій вартості акцій підприємства, або сумі, яку можна отримати шляхом продажу чистих активів підприємства частинами або загалом.
Оцінка діяльності підприємства визначається в звіті "Про прибутки і збитки" такими елементами, як "доходи" та "витрати".
Елемент "доходи" включає доході від звичайної діяльності і прибуток від інших операцій, також дохід може виникати в результаті погашення зобов'язань. Так, підприємство для погашення зобов'язання за отриману позику може надати продукцію позикодавцю.
Елемент "витрати" включає витрати та збитки, які виникають під час звичайної діяльності підприємства. Збитки означають зменшення економічних вигід і. таким чином, за своєю суттю не відрізняються від інших витрат. Тому вони не розглядаються в даній концептуальній основі як окремий елемент.
До збільшення або зменшення власного капіталу призводять переоцінка або перерахунок активів та зобов'язань. Незважаючи на те, що це збільшення або зменшення відповідає визначенню доходу та витрат, воно не входить до складу звіту про прибутки і збитки згідно з певними концепціями збереження капіталу. Ці дані входять до складу власного капіталу як коригування збереження капіталу або як резерви переоцінки.
Форми фінансової звітності підприємства і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.
Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним Комітетом статистики України.
Річний фонд часу роботи ВАТ ПБК „Славутич” визначається за формою таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
Річний фонд часу роботи підприємства
| Показники | Кількість днів |
| Календарне число днів | 365 |
| Вихідні дні | - |
| Святкові дні | - |
| Час на капітальний ремонт | 27 |
| Усього робочих днів | 338 |
На основі добової продуктивності підприємства й річного фонду часу роботи розраховується виробнича програма в натуральному й вартісному вираженні у вигляді таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Виробнича програма в натуральному й вартісному вираженні
| Найменування продукції | Річний фонд часу, доб. | Виробництво продукції, дал/доб | Виробництво продукції, дал/рік | Оптова
ціна за 1дал пива, грн. |
Вартість всієї товарної продукції, тис. грн. |
| Славутич безалкогольне |
338 | 20295,86 | 6860000 | 90 | 617400 |
| Славутич льодове | 338 | 5798,82 | 1960000 | 95 | 186200 |
| Славутич легке |
338 | 2899,41 | 980000 | 120 | 117600 |
| Усього | 921200 |
Собівартість товарної продукції розраховується по статтях витрат (кошторис витрат).
Вартість сировини та основних матеріалів (таблиця 7.3)
Таблиця7.3
Вартість сировини й основних матеріалів
| Найменування сировини та основнихматеріалів |
Кількість виробленої продукції, дал/рік | Норма витрат сировини на 1 дал пива, кг | Загальна потреба у сировині за рік, т | Оптова ціна, грн./кг | Вартість сировини, тис.грн. |
|
Солод імпортний Солод український Солод карамельний Ячмінь Хміль «Каскад» Хмельовий Дріжджі пивні |
980000
|
15,976
0,045
0,014 0,2634 0,030
0,070 0,0002 |
15656480,0
44100,0
13720,0 258132,0 29400,0
686,0 196,0 |
12,0
10,0
19,40 2,0 516,80
554,0 670,9 |
187877,760
441,0
266,17 516,26 15193,92
380,04 131,496 |
| Разом | 204806,66 |
Транспортно-заготівельні витрати (5%), тобто 10240,33 тис. грн.
Усього 215046,99 тис. грн.
Вартість допоміжних матеріалів (таблиця 7.4)
Таблиця 7.4
Вартість допоміжних матеріалів
| Найменування допоміжних матеріалів | Кількість виробленої продукції в рік, дал/рік | Норма витрат сировини на 1 дал пива, кг (шт.) | Загальна потреба матеріалів на всю продукцію за рік, од. | Ціна одиниці допоміжних матеріалів, грн. | Вартість допоміжних матеріалів, тис. грн. |
| Пляшка
Пляшка зворотна
Термоусадочна Ярлики на кегі |
980000
980000 |
113,5
4,5
72400
0,132 |
111230000
4410000
372400
129360,0 |
1,80
1,00
29,15
2,2 |
200214,0
4410,0
10855,46
284,59 |
| Контретикетка | 980000 | 118,00 | 115640000 | 0,18 | 20815,20 |
| Бій пляшок
Кольоретка Кронен-пробки Сода каустична Клей-Пекал 47020, кг Клей Обпа Ортофосфорна кислота Молочна кислота |
980000
|
0,638
20,60 190,0 0,25 0,035 0,001 0,008
0,053 |
625240
20188000 186200000 245000 34300 980,0 7840,0
51940 |
1,8
0,03 0,30 10,0 54,85 91,13 28,31
44,21 |
1125,43
605,640 55860,0 2450,0 1881,36 89,31 221,95
2296,27 |
Продовження таблиці 7.4
| Аскорбінова кислота
Матурекс Кізельгур FS Кізельгур HSC Кізельгур S Целюлоза Стабілізатор Вірфлок Уротропін Біофайн Вуглекислий газ PS-стабілон P3-хороліт P3-оксонія Актив P3-ансеп PS-ансеп P3-топакс P3-трилота Соляна кислота P3-полікс Дез P3-компанент НТ P3-гіпохлоран SP Хлорат натрію
|
|
0,002
0,001 0,012 0,093 0,088 0,004 0,053 0,003 0,003 0,001 4,096 0,007 0,041 0,026 0,014 0,008 0,001 0,007 0,356 0,005 0,000055 0,000066 0,001 |
1960
980,0 11760,0 91140,0 86240,0 3920,0 51940,0 2940,0 2940 980,0 4014080 6860,0 40180,0 25480,0 13720,0 7840,0 980,0 68,60 348880,0 4900,0 53,90 64,68 980,0 |
450,40
3720,00 30,00 30,50 30,00 138,30 90,50 560,0 125,0 1700,0 3,60 149,83 65,64 116,57 60,74 96,72 68,12 153,67 5,95 170,16 309,40 123,90 100,29 |
882,78
3645,6 352,8 2779,77 2587,20 542,14 4700,57 1646,40 367,50 1666,0 14450,69 1027,83 2637,42 2970,2 833,35 758,28 66,76 1054,18 2075,84 833,78 16,68 8,01 98,28 |
| Разом | 347111,26 |
Транспортно - заготівельні витрати (5%), тобто 17355,56 тис. грн.
Усього 364466,82 тис. грн.
Вартість палива й холоду (таблиці 7.5;7.6)
Таблиця 7.5
Вартість палива
| Кількість продукції, дал/рік | Вид
палива |
Норма витрат палива на одиницю продукції, кг/дал | Кількість палива на всю продукцію, кг | Оптова ціна одиниці палива, грн. | Вартість палива на технологічні цілі, тис.грн. | Коефіцієнт загальних витрат палива | Вартість палива зі сторони, тис. грн. |
| 980000 | Природний газ |
0,72 |
705600 |
0,9 |
635,04 |
1,3 |
825,55 |
Таблиця 7.6
Вартість холоду
| Кількість продукції, дал/рік | Норма витрат холоду на 1 дал пива, кДж | Кількість холоду на всю продукцію, кДж | Оптова ціна одиниці холоду за 1 кДж, грн. | Вартість холоду на технологічні цілі, тис. грн. |
| 980000 | 1574,8 | 1543304000 | 0,01 | 15433,04 |
Вартість електроенергії (таблиця 7.7)
Таблиця 7.7
Вартість електроенергії
| Кількість продукції, дал/рік | Норма витрат електроенергії на 1 дал пива, кВт/ч | Кількість електроенергії на всю продукцію, квт | Оптова ціна одиниці електроенергії
1 квт /ч, грн. |
Вартість електроенергії на технологічні цілі, тис. грн. | Коефіцієнт загальних витрат на електро-енергію | Вартість електроенергії зі сторони, тис. грн. |
| 980000 | 0,364 | 356720 | 1,35 | 481,57 | 1,4 | 674,20 |
Для визначення витрат на заробітну плату виробничих робітників складається баланс робочого часу одного робітника за рік (таблиця 7.8).
Таблиця 7.8
| Найменування показників | Безперервний режим роботи |
| 1 | 2 |
| Число календарних днів у році | 365 |
| Число неробочих днів: | |
| вихідні дні | 85 |
| святкові дні | 14 |
| Разом неробочих днів | 99 |
| Номінальний фонд робочого часу | 266 |
| Невиходи на роботу, днів: | |
| відпустки чергові й додаткові | 24 |
| декретні відпустки | 3 |
| Відпустки через хворобу | 7 |
| Разом невиходи на роботу | 36 |
| Ефективний фонд робочого часу | 230 |
| Середня тривалість робочого часу, год. | 8 |
| Ефективний фонд часу одного робітника | 1840 |
У собівартість продукції включається заробітна плата робітників основного виробництва. Розрахунки чисельності заробітної плати робітників допоміжного виробництва необхідні для визначення продуктивності праці.
Річний фонд заробітної плати робітників розраховується на основі річного фонду робочого часу (у годинах), тарифних ставок робітників і доплат до тарифного фонду.
Відрахування на соціальні потреби приймаються в розмірі 35,6% від заробітної плати виробничих робітників
35,6(2086,09/100 = 742,6 тис. грн.
Витрати на утримання й експлуатацію обладнання приймаємо в розмірі 240% до статті «Заробітна плата виробничих робітників»
240 (2086,09/100) = 5006,6 тис. грн.
Витрати на підготовку й освоєння виробництва приймаємо в розмірі 150% до статті «Заробітна плата виробничих робітників»
150(2086,09/100) = 3129,13 тис. грн.
Цехові витрати приймаються в розмірі 210% до статті «Заробітна
плата виробничих робітників»
210(2086,09/100) = 4380,79 тис. грн.
Загальнозаводські витрати приймаємо у розмірі 200% до статті
«Заробітна плата виробничих робітників»
200(2086,09/100) = 4172,18 тис. грн.
Таблиця 7.9
Собівартість продукції
| Найменування статей витрат | Сума, тис. грн. |
| 1 | 2 |
| Сировина та основні матеріали | 215046,99 |
| Допоміжні матеріали | 364466,82 |
| Паливо зі сторони | 825,55 |
| Електроенергія зі сторони | 674,20 |
Продовження таблиці 7.9
| Холод на технологічні цілі | 15433,04 |
| Заробітна плата виробничого персоналу | 2086,09 |
| Відрахування на соціальні потреби | 742,6 |
| Витрати на утримання та експлуатацію устаткування | 5006,6 |
| Витрати на підготовку й освоєння виробництва | 3129,13 |
| Цехові витрати | 4380,79 |
| Цехова собівартість | 611791,81 |
| Загальнозаводські витрати | 4172,18 |
| Виробнича собівартість | 615963,99 |
| Поза виробничі витрати | 30798,20 |
| Повна собівартість товарної продукції | 646762,19 |
Позавиробничі витрати приймаються в розмірі 5% до виробничої собівартості
5·615963,99/100 = 30798,20 тис. грн.
Розрахунок економічних показників підприємства
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.
ПР =ТП - С, (7.1)
де ТП - вартість товарної продукції, тис. грн.;
С - повна собівартість товарної продукції, тис. грн.
ПР = 921200,0 – 646762,19 = 274437,81 тис. грн.
Податок на прибуток становить 24 % від валового прибутку, тобто
Пп = 274437,81· 24/100 = 65865,07 тис. грн.
Чистий прибуток визначимо за формулою
Пчист= Пр-Hп, (7.2)
Пчист= 274437,81 – 65865,07 = 208572,74 тис. грн.
Результативні показники діяльності підприємства
Рентабельність виробництва продукції, %:
Р = Пчист/З·100, (7.3)
Р =208572,74/646762,19 ·100 = 32%.
Витрати на одну гривню товарної продукції, грн.:
З = З/ТП, (7.4)
З = 646762,19/921200,0 = 0,70 грн.
Загальна вартість основних виробничих фондів (ОФ) розраховується за формулою:
ОФ = ДО·0,93, (7.5)
де ДО - капітальні вкладення, необхідні для реалізації проекту.
ДО = 4Пчист, (7.6)
ДО = 4·208572,74 = 834290,96 тис. грн.,
ОФ = 834290,96 ·0,93 = 775890,59 тис. грн.
Рентабельність підприємства, %
Р = Пчист/(ОФ+ОС)· 100, (7.7)
де ОС - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів, тис. грн.
Приймаючи ОС 10% від собівартості, одержимо
ОС = 646762,19 · 0,1 = 64676,22 тис. грн.,
Р = 208572,74/(775890,59+64676,22) ·100 = 24,81%.
Фондовіддача:
Ф = ТП/ОФ, (7.8)
Ф = 921200 /775890,59 = 1,19
Продуктивність праці визначаємо в натуральному й вартісному вираженні
ПТ=ТП/ППП, (7.9)
де ППП - чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.
ПТнат = 9800000/83 = 118072,3 дал/чол.,
ПТстоим = 921200,0/83 = 11098,8 тис. грн./чол.
Трудомісткість одиниці продукції, чол./год.
Т = ППП·Б/ТП, (7.10)
де Б- баланс робочого часу одного робітника.
Т = 83 ·1840/9800000= 0,0156 чол./год.
Строк окупності капітальних вкладень
Т = ДО/Пчист, (7.11)
Т = 834290,96/208572,74= 4 роки.
Обсяг виробництва для досягнення беззбитковості проекту:
Qт = З пост · Qф /Ц – З пер.ед., (7.12)
де Зпост – сума умовно – постійних витрат (5-10 % у собівартості),
тыс. р.;
Qф – фактичний обсяг виробництва, дал;
Ц - оптова ціна за продукцію, тис. грн.;
Зпер – змінні витрати (90-95 % у собівартості), тис. грн.
Зпост = 5006,6+3129,13+4172,18+4380,79 = 16688,7 тис. грн.,
Зперед.= (215046,99+364466,82+875,55+674,2+15433,04+ +2086,09 + +742,6)/9800000 =0,061 тис. грн.,
Qт = 16688,7 ·9800000/(0,090 – 0,061) = 5339629,66 дал.
ВАТ "ПБК "Славутич" контролює близько 15% вітчизняного пивобезалкогольного ринку та належить до десяти найбільших світових виробників пива.
На комбінаті освоюють принципово нові методи діяльності на ринку, створюють власну концепцію реклами та збуту. У найбільших містах України - Києві, Харкові, Львові, Одесі, Севастополі, Донецьку - відкрито торгові представництва, які вивчають ринок і забезпечують безперебійне постачання напоїв за ціною виробника (62 коп. за 0,5-літрову пляшку).
Стратегія ВАТ ПБК "Славутич" націлена на задоволення вимог та очікувань замовників і, за рахунок цього, на утримання лідируючої позиції на ринку пива та безалкогольних напоїв, при постійній увазі до збереження навколишнього середовища та врахування інтересів заінтересованих сторін.
Невід'ємною складовою частиною цієї стратегії є постійне вдосконалення системи управління якістю, що відповідає вимогам стандартів ІSO 9001, ІSO 14001 і ДСТУ 4161 (НАССР) та правильне передбачення тенденцій розвитку ринку.
ВАТ ПБК "Славутич" першим у галузі отримало сертифікат на відповідність системи якості міжнародному стандарту ІSO 9001 "Система якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і (або) розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні".
Необхідно зауважити, що міжнародні стандарти сімейства ІSО 9000 описують елементи, які повинна включати система якості, а не способи впровадження конкретним підприємством цих елементів. Вони не нав'язують однаковість системам якості, оскільки система управління підприємства залежить від його завдань, виду продукції, що виробляється, й властивого йому конкретного практичного досвіду.
Отже, відповідно до вимог стандарту ІSO 9001 на ВАТ ПБК "Славутич":
1) здійснюється розподіл відповідальності, повноважень і ресурсів для виконання конкретних функцій;
2) створена група із забезпечення якості;
3) призначений уповноважений по якості від керівництва підприємства;
4) здійснюється нагляд за діяльністю щодо забезпечення якості з боку вищого керівництва підприємства;
5) розроблені плани створення й впровадження системи якості;
6) складені робочі інструкції на всі види діяльності підприємства;
7) розроблена програма якості для продукції;
8) проводиться постійний аналіз і коригування діяльності всіх підрозділів підприємства із застосуванням статистичних методів;
9) здійснюється поточний аналіз та внутрішній аудит якості діяльності всіх підрозділів;
10) організується нагляд за забезпеченням якості в постачальника;
11) постачальники обираються за критеріями якості на основі методики їх оцінки;
12) здійснюється нагляд за діяльністю щодо забезпечення якості закупівель з боку вищого керівництва підприємства;
13) впроваджені маркірування та інші методи забезпечення ідентифікації;
14) забезпечується належна кількість та якість обладнання, включаючи вимірювальне;
15) досліджуються причини виникнення невідповідностей;
16) вживаються заходи щодо безпечного збереження, яке запобігає руйнування або псування продукції;
17) доставка продукції проводиться при збереженні її цілісності після остаточного її контролю та ін.
Система управління якістю ВАТ ПБК "Славутич" відповідає також вимогам стандарту ІSO 14001.
Система стандартів ІSO 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, орієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрації речовини тощо) й не на технології (вимога використовувати або не використовувати певні технології, вимога використовувати "найкращу доступну технологію"). Основним предметом ІSO 14000 є система екологічного менеджменту - envіronmental management system, EMS).
Відповідно до ІSO 14001 на ВАТ ПБК "Славутич":
1) вироблена екологічна політика - спеціальний документ про наміри і принципи підприємства у сфері екології;
2) дотримуються процедури для визначення значущих впливів на навколишнє середовище. На ВАТ ПБК "Славутич" систематично враховуються всі законодавчі вимоги, пов'язані із екологічними аспектами його діяльності;
3) визначені екологічні цілі та завдання;
4) здійснюється моніторинг (вимірювання) основних параметрів тієї діяльності, що може спричинити істотний вплив на навколишнє середовище;
5) проводиться періодичний аудит системи екологічного менеджменту з метою з'ясування, чи відповідає вона критеріям, встановленим підприємством, а також вимогам стандарту ІSO 14001, чи впроваджена і чи працює вона належним чином;
6) керівництво ВАТ ПБК "Славутич" періодично розглядає роботу системи екологічного менеджменту з погляду її адекватності та ефективності.
Якість продукції ВАТ ПБК "Славутич" контролюється у трьох лабораторіях. Злагоджена робота цих структур гарантує стабільність смакових і фізико-хімічних характеристик продукції, що випускається.
Виробнича лабораторія здійснює контроль сировини що поступає та допоміжних матеріалів, технологічного процесу, забезпечуючи технологів і працівників цехів достовірною інформацією про всі якісні характеристики продукції і проходження технологічного процесу.
Лабораторія відділу технологічного контролю відстежує параметри готової продукції й лише вона дає право на відвантаження продукції в торгову мережу. Посвідчення якості, видане ВТК, - це документ, що гарантує відповідність продукції чинним стандартам.
Радіологічна лабораторія проводить контроль всієї сировини і готової продукції щодо вмісту радіоактивних елементів.
Проте, на підприємстві є ще одна унікальна лабораторія - експериментальна. Її працівники досліджують нові технології та розробляють нові продукти.
Всі лабораторії оснащені сучасним обладнанням високої точності вимірювання. Працівники лабораторій періодично проходять стажування у західноєвропейських провідних інститутах пивоваріння. Завдяки таким консультаціям вони здобувають нові знання й вдосконалюють свою роботу. За останній період було засвоєно багато нових методик щодо контролю якості сусла і пива, наприклад, такими, як фотометрична йодна проба і тіобарбетуровий показник. Це дозволило ще глибше контролювати технологічний процес виробництва пива.
Важливою складовою частиною системи управління якістю на підприємстві є "День оцінки якості", що проходить кожного місяця, у всіх підрозділах підприємства.
"День оцінки якості" керівного персоналу проводить генеральний директор ВАТ ПБК "Славутич". На "Дні оцінки якості" директори по напрямках, головні фахівці, начальники цехів, відділів, ділянок розглядають такі питання:
1) якість продукції за останній місяць і технологічну дисципліну на всіх стадіях її виробництва;
2) оцінка якості роботи кожного працівника за конкретними критеріями;
3) виявлення причин невідповідностей, шляхи їх усунення;
4) розробка і контроль виконання заходів щодо вдосконалення виробничих процесів.
Підсумки "Дня оцінки якості" повідомляються усім працівникам підприємства. Рішення, прийняті на "Дні оцінки якості", мають силу наказу.
Програму "Дня оцінки якості" складає постійно діюча комісія з якості під головуванням директора з виробничих питань. До складу комісії, зокрема, входять керуючий групою якості, головні технологи, начальник виробничої та експериментальної лабораторій, начальник ВТК, санітарний лікар тощо.
До обов'язків комісії входять:
1) перевірка виконання рішень "Дня оцінки якості";
2) аналіз роботи цехів;
3) розгляд пропозицій із підвищення якості продукції й розробка заходів щодо їх вдосконалення;
4) затвердження програми проведення "Дня оцінки якості";
5) розгляд підсумків роботи окремих працівників комбінату.
Отже, у динамічних умовах розвитку ВАТ ПБК "Славутич" система стандартизації не лише гармонійно адаптується, але й вагомо впливає на формування і функціонування виробничого механізму, якість і конкурентноздатність продукції.
Відповідно до ДСТУ 4161 (НАССР) головними показниками якості пива є прозорість, колір, смак, хмелева гіркота, аромат і піноутворення, що визначаються дегустацією (тобто органолептичними методами) за
25-бальною шкалою.
Дегустація може бути як відкритою, так і закритою, при якій зразки пива зашифровуються під номерами. Дегустаційні келихи повинні бути зроблені із безбарвного тонкого скла висотою 105-110 мм, що звужуються догори, із зовнішнім діаметром 70-75 мм.
Пиво вищої якості за окремими показниками оцінюється такими балами: прозорість - 3; колір - 3; смак - 5; хмелева гіркота - 5; аромат - 4;
піноутворення - 5.
Прозорість пива з поблиском оцінюється 3 балами, прозорість без поблиску з одиничними дрібними суспензіями - 2, пиво слабке
опалесцентне - 1 балом, а сильно опалесцентне знімається з дегустації.
Якщо колір відповідає типу пива й знаходиться на мінімально встановленому рівні для даного типу, то його оцінюють 3 балами, на середньому рівні - 2 балами, на максимально припустимому - 1 балом, а пиво з кольором, що не відповідає його типу, є незадовільним.
Відмінний аромат пива, чистий, свіжий, виражений оцінюють 4 балами, гарний - 3 балами, зі сторонніми відтінками - 2 балами, з вираженими сторонніми тонами - 1 балом.
Смак відмінний, повний, чистий, гармонійний одержує 5 балів, гарний, чистий, але не дуже гармонійний - 4 бали. Hе дуже чистий, слабко виражений - 3 бали, порожній смак із сторонніми присмаками - 2 бали.
Хмелева гіркота м'яка, злагоджена одержує 5 балів, не дуже злагоджена, грубувата - 4 бали, груба або слабка - 3 бали, нехмелева, груба -
2 бали.
Піноутворення пива характеризується висотою піни в міліметрах і стійкістю піни в хвилинах. Піна повинна бути щільною, без видимих бульбашок. Пляшкове пиво оцінюється п'ятьма балами з мінімальною висотою піни 40 мм і її стійкістю 4 хвилини. Чотирма балами - відповідно 30 мм і 3 хвилини. Трьома балами - 20 мм і 2 хвилини. Двома балами - 10 мм і 1 хвилина. Бочкове пиво одержує п'ять балів при мінімальній висоті піни 35 мм і стійкості 3,5 хвилини. Чотири бали - при 25 мм і 2,5 хвилини. Три бали - при 15 мм і 1,5 хвилини. Пиво з двома балами знімається з дегустації.
Іноді оцінюється зовнішнє оформлення, при цьому враховуються повнота наливу, чистота пляшок, правильність і акуратність наклейки етикеток, герметичність укупорки.
При підсумуванні балів за всіма показниками пиво, що одержало
22-25 балів, вважається пивом відмінної якості, 19-21 бал - гарної, 13-18 балів - задовільної й при 12 балах і нижче - поганої якості.
Наведемо органолептичні показники трьох сортів пива, що випускається на ВАТ ПБК "Славутич" (таблиці 9.1-9.3).
Таблиця 9.1
Органолептичні показники якості пива "Славутич Безалкогольне"
| Показники | Норматив
(максимальна оцінка) |
2005 р. | 2006 р. | Відхилення |
| Прозорість | 3 | 3 | 3 | - |
| Колір | 3 | 2 | 3 | +1 |
| Смак | 5 | 5 | 5 | - |
| Хмелева гіркота | 5 | 4 | 4 | - |
| Аромат | 4 | 4 | 4 | - |
| Піноутворення | 5 | 4 | 4,5 | +0,5 |
| Разом | 25 | 22 | 23,5 | +1,5 |
Таблиця 9.2
Органолептичні показники якості пива "Славутич Льодове з лимоном"
| Показники | Норматив
(максимальна оцінка) |
2005 р. | 2006 р. | Відхилення |
| Прозорість | 3 | 3 | 3 | - |
| Колір | 3 | 2 | 2 | - |
| Смак | 5 | 5 | 5 | - |
| Хмелева гіркота | 5 | 4 | 4 | - |
| Аромат | 4 | 4 | 4 | - |
| Піноутворення | 5 | 4 | 4 | - |
| Разом | 25 | 22 | 22 | - |
Таблиця 9.3
Органолептичні показники якості пива "Славутич Вайс"
| Показники | Норматив
(максимальна оцінка) |
2005 р. | 2006 р. | Відхилення |
| Прозорість | 3 | 3 | 3 | - |
| Колір | 3 | 2 | 2,5 | +0,5 |
| Смак | 5 | 3 | 4,5 | +1,5 |
| Хмелева гіркота | 5 | 4 | 4 | - |
| Аромат | 4 | 4 | 4,5 | +0,5 |
| Піноутворення | 5 | 4 | 4 | - |
| Разом | 25 | 20 | 22,5 | +2,5 |
Як можна побачити із таблиць 9.1-9.3, у 2006 р. якість продукції покращилося й в підсумку склала: пиво "Славутич Безалкогольне" -
23,5 бали, "Пиво Вайс" - 22,5 бали, що, відповідно, на 1,5 та 2,5 бали вище порівняно з 2006 р. Якість пива "Славутич Льодове з лимоном" не змінилася.
Диференціальним методом розрахуємо індекс якості для кожного сорту пива:
1) "Славутич Безалкогольне":
23,5
І1 = –––– = 1,07;
22
2) "Славутич Льодове з лимоном":
22
І2 = –––– = 1,0;
22
3) "Славутич Вайс":
22,5
І3 = –––– = 1,13.
20
Якісним вважається пиво, індекс якості якого дорівнює або більше 1.
Економічно оптимальна якість пива розраховується на основі формули співвідношення індексу якості та ціни одиниці якості:
Q
Q Копт. = –––– (9.1)
Р
де Q - індекс якості пива;
Р - ціна одиниці якості (продажна ціна пляшки пива).
Розрахуємо економічно оптимальну якість трьох наведених вище сортів пива:
1) "Славутич Безалкогольне":
1,07
Копт1 = –––– = 0,4;
2,6
2) "Славутич Льодове з лимоном":
1
Копт2 = –––– = 0,3;
3,0
3) "Славутич Вайс":
1,13
Корт3 = –––– = 0,4.
2,8
Отже, всі сорти пива, що були розглянуті, є сортами економічно оптимальної якості (показники економічно оптимальної якості більше 0).
Соціально-економічне значення підвищення якості продукції полягає в тому, що заходи такого спрямування сприяють формуванню ефективнішої системи господарювання за умови ринкових відносин.
У травні 2007 р. у ВАТ ПБК "Славутич" планується впровадити унікальну для України систему контролю якості "LІMS" - лабораторно-інформаційної системи управління якістю. Унікальність системи полягає в тому, що вона була розроблена компаніями "Sіemens" (Сіменс) і "UnіLab" (Юнілаб) спільно з фахівцями з компанії "Іnterbrew" (Інтербрю) на основі принципово нового підходу до управління якістю.
Ідея створення нової системи контролю якості виникла після глибокого аналізу можливостей тих систем управління якістю, що працюють на підприємствах компанії "Іnterbrew" у Центральній і Східній Європі. Система "LІMS" допоможе підприємству повністю адаптуватися до зростаючих вимог до якості, продиктованих стрімким розвитком ринку.
Основна відмінність "LІMS" від багатьох існуючих систем управління якістю полягає в покроковому відслідкуванні технологічного процесу виробництва пива, з можливістю управління якістю на будь-якій технологічній ділянці. На відповідність твердим стандартам, закладеним у програму, перевіряються навіть усі первісні сировинні компоненти. У випадку мінімального відхилення від заданих програмою для кожної ділянки графіків, уся партія пива автоматично блокується програмою. Повернути партію у виробничий процес може лише менеджер з якості після детального вивчення характеру відхилення і його потенційного впливу на якість продукту.
Система управління якістю "LІMS" дозволить ВАТ ПБК "Славутич" більш чітко й вчасно відслідковувати всі етапи технологічного процесу, що забезпечить стабільну якість продукції з дня на день. Ефективність підходу до контролю якості, що лежить в основі системи "LІMS", бездоганна. Й навіть на ВАТ ПБК "Славутич", сертифікованому за системою ІSO 9001, було прийнято рішення про впровадження "LІMS", скомбінувавши обидві системи в єдину, найбільш прийнятну для комбінату.
Для роботи з програмним забезпеченням нової системи контролю якості "LІMS", з 25 по 28 жовтня 2006 р. спеціальне навчання пройшли 20 співробітників комбінату. У перспективі - навчити всіх працівників, чия робота так чи інакше пов'язана з виробничим процесом.
У групі "САН Інтербрю Україна" ВАТ ПБК "Славутич" буде третім підприємством, після Чернігівського пивкомбінату "Десна" і Харківського пивзаводу "Рогань", на якому впроваджена нова система контролю якості "LІMS".
Із технологічних заходів підвищення якості продукції на ВАТ ПБК "Славутич" заплановано впровадження новітньої технології гранулювання хмельових препаратів.
Аналіз вітчизняних і зарубіжних розробок свідчить, що саме така технологія забезпечує більш повне зберігання всього комплексу цінних речовин хмелю впродовж зберігання до застосування у виробництві пива, більш стабільне охмеління, а отже економне витрачання і високу якість цільового продукту. Проте, не дивлячись на те що в світі більше 60% хмелю переробляється в гранули, майже відсутні дані наукових досліджень щодо питань закономірностей технологічних процесів виготовлення і використання хмельових гранул. Відсутні відомості щодо підбору сортів хмелю для гранулювання, впливу таких важливих факторів як вологість і температура окислення та ізомеризації при гранулюванні, а також особливостей охмеління ними пивного сусла.
На ВАТ ПБК "Славутич" розроблено вдосконалену технологію гранульованого хмелю, що передбачає доведення вологості хмелю перед гранулюванням до 9-10%, додавання в процесі гранулювання антиоксиданта (аскорбінової кислоти - АК) та каталізаторів ізомеризації в оптимальній кількості. Така технологія забезпечує зменшення втрат цінних речовин хмелю при зберіганні з відповідною його економією мінімум на 30% в процесі приготування сусла.
Експериментальні варки пива з використанням після року зберігання гранул з АК засвідчили, що якість пива при цьому була найвища. Пиво мало прекрасний гармонійний, ніжний хмельовий аромат, гіркота найбільш приємна, збалансована, що супроводжувалось також покращенням його піностійкості.
Гранулювання шишок хмелю хоча й сприяє покращенню зберігання АК, проте ефективність використання їх безпосередньо у пивоварінні залишається на низькому рівні. Одним із шляхів підвищення ефективності використання АК є отримання ізомеризованих препаратів. В дослідах ВАТ ПБК "Славутич" ізомеризовані гранули одержували з ароматичного сорту Заграва та гіркого - Поліський шляхом додавання в розмелений хміль перед гранулюванням каталізаторів процесу ізомеризації АК в кількості 1-3 кг на 100 кг. Ефективність процесу ізомеризації АК оцінювали за міжнародним стандартом ІSO-АК.
Використання ізомеризованих гранул хмелю забезпечило більш ефективне використання гірких речовин в процесі приготування сусла та зменшення втрат їх на стадії головного бродіння і доброжування пива.
Результати дослідження динаміки охмеління сусла засвідчили, що при використанні ізомеризованих гранул процес досягав практичного максимуму вже на 15 хв. кип'ятіння, в той час як при охмелінні звичайними гранулами-лише через 90 хв.
На ВАТ ПБК "Славутич" було також запропоновано й описано вдосконалену технологічну схему отримання ізомеризованих гранул (рисунок 3.2).
Використання удосконаленої технології гранульованого хмелю дає змогу отримати такий економічний ефект за рахунок:
- зменшення втрат корисних речовин (АК) для пивоваріння в процесі зберігання 2500 грн. на 1 т гранул;
- застосування ізомеризованих гранул замість звичайних 110 тис. грн. на 1 млн. дал пива;
Рис. 10.1 Удосконалена апаратурно-технологічна схема отримання
ізомеризованих гранул та з додаванням антиоксидантів
1 – приймальник хмелю сирцю; 2 – удосконалений бункер-гомогенізатор; 3 – хмелесушарка; 4 – млин; 5 – гомогенізатор; 5а – дозатор каталізаторів ізомеризації MgO, NaHCO3, антиоксидантів; 6 – пресс-гранулятор; 7 – транспортер; 8 – ланцюговий охолоджувач; 9 – норія; 10 – бункер-накопичувач гранул; 11– автоматичні дозуючі ваги; 12 – вакуум-пакувальна машина; 13 – термокамера (+500С), (штрихом обведені удосконалені складові частини технологічної схеми: І – додавання каталізаторів процесу ізомеризації і антиоксидантів; ІІ – термокамера для витримки ізомеризованих гранул).
Отже, на ВАТ ПБК "Славутич" вперше запропоновано й доведено доцільність застосування антиоксидантів при гранулюванні хмелю. Внесення аскорбінової кислоти при гранулюванні в кількості 0,5% забезпечує зменшення при зберіганні втрат аскорбінової кислоти на 20-30%, а також сприяє запобіганню втрат ефірної олії та найбільш цінних для пивоваріння фенольних сполук - проантоцианідів. Таке технологічне рішення сприяє значному підвищенню якості пива й викликало заінтересованість з боку зарубіжних виробників пива.
Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки.
Майбутнє ВАТ ПБК „Славутич”, як було з’ясовано, залежить, насамперед, від якості продукції, що виробляється підприємством.
Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання на ВАТ ПБК "Славутич" свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення останньої пов'язано з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується.
Підвищення технічного рівня виробництва справляє вагомий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу. Зокрема, підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку автоматизації виробничих процесів. Не потребує особливих доказів безпосередній вплив більш надійної техніки та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємства, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.
Зрештою високоякісна продукція повніше й дешевше задовольняє різноманітний попит населення на певну продукцію. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентноспроможних сортів пива і пивобезалкогольної продукції став провідною умовою виходу ВАТ ПБК "Славутич" на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.
Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Проте новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва свідчить, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість продукції при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу.
Думка, що якість може бути отримана лише за рахунок кількості, широко розповсюджена серед керівників виробництва, є помилкою. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У цій ситуації більш жорсткі вимоги контролю призводили до відбраківки більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним.
Так, в сучасній структурі управління якістю на ВАТ ПБК "Славутич" акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення продукції. Тому неякісне пиво просто не виробляється. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить як правило, до більш високої продуктивності.
Фактично, управління якістю на підприємстві повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв'язок, який дає інформацію про їх сприйняття виробів, що вони отримують.
Таким чином, неухильне зростання ефективності виробництва на ВАТ ПБК "Славутич" за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості продукції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ