Грошові потоки на підприємстві 1

ЗМІСТ

Вступ .............................................................................................................. 3

Розділ 1. Поняття оборотних коштів, їх склад і структура.
Джерела формування оборотних коштів у ТОВ "ФПО" ............ 5

Розділ 2. Обчислення потреби в оборотних коштах ................................... 9

Розділ 3. Дослідження ефективності використання оборотних коштів
у ТОВ "ФПО" ............................................................................. 13

Висновки ...................................................................................................... 18

Список використаних джерел ..................................................................... 20

ВСТУП

Актуальність теми роботи. Наразі кожне підприємство саме відповідає за себе. Знов створені й вже діючі підприємства самі вирішують, яку продукцію випускати, за якими цінами її реалізувати. Тому важливість і актуальність проблеми організації, управління ефективного використання оборотних коштів – беззаперечно.

Саме оборотний капітал, поряд із основним, забезпечує діяльність підприємства. Немає оборотних коштів, немає виробництва.

Проблеми управління оборотним капіталом потребують попереднього розгляду економічної сутності поняття "оборотний капітал", яке з одного боку, має визначити сутність такого управління в сучасних умовах господарювання, а, з іншого, – його значення для забезпечення ефективного функціонування вітчизняних підприємств.

Проблеми управління оборотним капіталом в сучасній і вітчизняній літературі розглядали багато вчених – економістів: Арутюнов Ю. А., Бланк і. О., Білик М. Д., Поддєрьогін А. М., Володькина М. В., Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є. Ф., Черг Ф. Ли, Холт Р. Н. та ін.

Метою роботи є: у теоретичному плані – дослідження основних коштів підприємства як економічної категорії; у практичному плані – аналіз механізму використання оборотних коштів й вдосконалення організації управління ними на підприємстві.

Об'єктом дослідження виступає діяльність з формування і використання оборотних коштів на підприємстві.

Предмет дослідження – ТОВ "Феррекспо Петролеум Оншор" (ТОВ "ФПО").

Виходячи зі сформульованої загальної мети дослідження, автор ставить перед собою такі завдання:

– з'ясувати поняття оборотних коштів, їх склад і структуру, джерела формування оборотних коштів у ТОВ "ФПО";

– висвітлити, як відбувається обчислення потреби в оборотних коштах;

– дослідити ефективність використання оборотних коштів у ТОВ "ФПО.

У процесі дослідження використовувались історичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний методи. Широке застосування у роботі знайшли прийоми формальної логіки: аналіз, синтез, аналогія, абстрагування, а також графічний метод.

Структура роботи визначена завданнями і логікою проведеного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1.
ПОНЯТТЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ, ЇХ СКЛАД І СТРУКТУРА. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ У ТОВ «ФПО»

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін "оборотний капітал" (або в практиці роботи українських підприємств "оборотні кошти") характеризує поточні активи підприємства.

Оборотні кошти (оборотний капітал) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку [12, c.  34].

До оборотних активів належать:

1) запаси;

2) дебіторська заборгованість,

3) поточні фінансові інвестиції,

4) грошові кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів тощо.

Оборотні кошти перебувають у постійному русі, набуваючи форми грошей, запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції.

Для оборотних коштів як частини капіталу підприємства характерні наступні ознаки:

– об'єктивна необхідність даної категорії в умовах функціонування товарно-грошових відносин;

– вартісна природа оборотних коштів як ведуча їх форма;

– авансований характер оборотних коштів;

– економічна єдність оборотних виробничих фондів і фондів обігу;

– планомірність кругообігу ресурсів підприємства [17, c. 148].

Для формування оборотних коштів підприємство використовує як власні, так і позикові ресурси.

Власні засоби грають головну роль в організації кругообігу коштів, оскільки підприємства, що працюють на засадах комерційного розрахунку, повинні мати певну майнову та оперативну самостійність із тим, щоб вести справу рентабельно і відповідати за ухвалення рішення.

Водночас, залучення позикових коштів дуже важливо, оскільки скорочує загальну потребу господарства в оборотних коштах, стимулює прагнення до ефективного їх використання.

Формування власних оборотних коштів відбувається в момент організації підприємства, коли створюється його статутний фонд.

Джерелами формування оборотних коштів підприємства є:

– статутний фонд;

– прибуток;

– стійкі пасиви;

– бюджетні асигнування;

– короткострокові банківські позички;

– залучені кошти інших організацій [7< c. 263].

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції кожне підприємство повинно розташовувати одночасно і оборотними виробничими фондами, і фондами обертання. Тому в момент введення в експлуатацію воно потребує такий розмір коштів у складі сформованого статутного фонду, який забезпечив б йому придбання матеріальних оборотних фондів і був достатнім для обслуговування процесу виробництва і реалізації продукції [5< c. 60].

Кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання, складають оборотні кошти підприємства. Об'єднання оборотних фондів і фондів обертання в одне поняття засноване на економічній сутності оборотних коштів, покликаних забезпечити безперервність усього відтворювального процесу, у ході якого фонди обов'язково проходять як стадію виробництва, так і стадію обертання.

Структуру оборотних коштів ТОВ «ФПО» можна уявити  собі, дослідивши дані, що містяться у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Аналіз структури активів і пасивів ТОВ „ФПО”

З таблиць 1.2 та 1.3 можна побачити, крім того, що коефіцієнт співвідношення оборотних і позаоборотних активів доволі різко збільшувався у період, який досліджувався; коефіцієнт автономії знижувався, а коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, відповідно, збільшувався.

Дані тенденції призвели до того, що два останніх показники, маючи на початок 2009 р. припустимі значення, до кінця 2010 р. знизилися значно нижче норми. Це свідчить про неможливість покрити зобов'язання підприємства власними коштами й характеризує структуру активів і пасивів  ТОВ «ФПО» як незадовільну.

Таблиця 1.2

Реальний власний капітал ТОВ «ФПО»

Таблиця 1.3

Позикові кошти ТОВ «ФПО»

Різниця реального власного капіталу й статутного капіталу є основним вихідним показником використання фінансових коштів підприємства.

РОЗДІЛ 2.
ОБЧИСЛЕННЯ ПОТРЕБИ В ОБОРОТНИХ КОШТАХ

Оборотним капіталом зазвичай вважається перевищення мобільних засобів (поточних активів) над короткостроковими зобов'язаннями.

Збалансованість оборотного капіталу обов'язкова в силу низки причин: вона дає можливість вчасно оплачувати рахунки за матеріали і робочу силу, робити витрати, пов'язані із виробничою і збутовою діяльністю, користуватися стійкою кредитною репутацією.

Найбільше точно потреба в оборотних коштах обчислюється, виходячи з аналізу витрат на 100 грошових одиниць з обороту з обліком умов
платежу
[15, с. 202].

Припустимо, що на кожні 100 грошових одиниць доводиться 80 одиниць витрат (сировина і матеріали, заробітна плата, амортизація тощо).

Передбачається збереження на складі протягом                    40 днів

Час виробництва                                                                       15 днів

Терміни платежу клієнтів                                                        30 днів

–––––––––––––

Разом  85 днів

Протягом цих 85 днів необхідно щодня використовувати сировину, матеріали і платити заробітну плату – усього 60 грошових одиниць із 80.

Крім того, протягом 55 днів (збереження на складі і виробництво) будуть нараховуватися 20 одиниць витрат, що залишилися. Разом у розрахунку на 100 грошових одиниць з обороту будуть потрібні сумарні вкладення:

60 грошових одиниць * 85 днів = 5100 грошових одиниць

20 грошових одиниць * 55 днів = 1100 грошових одиниць

–––––––––––––––––––––––––––––

Разом 6200 грошових одиниць

Остаточний розрахунок потреби в оборотних коштах буде зроблений по формулі:

Оборотні          Денний оборот    Витрати капіталу

кошти          = ––––––––––––––– з рахунку на 100 од. з обороту

                                   100

Визначив потребу в оборотних коштах, необхідно скласти прогноз надходження і витрат готівки, потрібний, до речі, й для планування виплати дивідендів, оплати процентів і погашення кредитів (перевищуюча оборотні кошти частина мобільних засобів).

Функції такого прогнозу виконує касовий бюджет, що відбиває передбачувані надходження готівки і її використання, а також потребу в кредитах або можливе одержання надлишків готівки. Касовий бюджет можна розглядати як рахунок прибутків і збитків, але лише в тому, що стосується готівки.

Фактичні надходження і платежі зазвичай відрізняються від передбачених у касовому бюджеті, що може бути викликано змінами умов збуту або виробництва, а також недостатнім контролем за рухом готівки.

Щоб підтримувати оборотний капітал у належному стані, можливо вжиття певних заходів, що стабілізують:

– зменшення прямих перемінних витрат;

– посилення інкасації рахунків дебіторів;

– тимчасова відмова від великих витрат;

– скорочення товарних запасів;

– використання спроби відстрочки погашення кредитів;

– у якості останнього засобу – зміна виробничих планів.

Як стабілізуючий чинник повинні також виступати спеціальні резерви і фонди, що фінансуються як із прибутку, так і з витрат. Досвід свідчить, що підприємства повинні обов'язково накопичувати готівку, щоб мати їх на майбутні потреби – сплату податків, погашення боргів, заміну устаткування, виплату пенсій і посібників.

Резерви відрізняються від фондів тим, що у фондах готівка акумулюється, а в резервах вона звичайно складає заздалегідь фіксовану суму.

Є три основні категорії резервів: вартісні, від прибутку і резерви зобов'язань.

Вартісні резерви покривають можливі втрати у вартості ряду активів (інвестиції, цінні папери, призначені для реалізації на ринку, спорудження, патенти та ін.). Наприклад, створюючи резерв по неоплачених боргах, підприємство вказує істинну вартість приналежних їй рахунків дебіторів, їх балансову вартість за відрахуванням передбачуваних збитків по неоплачених боргах.

Резерви від прибутку забезпечують виконання планів по розвитку виробництва, а також слугують для непередбачених обставин.

Резерви зобов'язань створюються для майбутньої оплати зобов'язань, що не піддаються точній оцінці. Найбільш часто зустрічаються резерви цієї категорії – для сплати податків, відсотків, страхування, пенсійні, соціального забезпечення.

Фонд є сума готівки, відкладена для спеціальних цілей. Головні характеристики фонду – цільова спрямованість і строго регламентована система формування шляхом регулярних відрахувань. Наприклад, пенсійний фонд (якщо такий формується на підприємстві) призначений тільки для виплати пенсій (фірмових надвишок до пенсії, вихідних допомог при відході на пенсію) і формується за рахунок відрахувань із заробітної плати і(або) прибули.

Підприємство, що має значні фонди, зазвичай прагне їх інвестувати. проте не можна забувати, що фонди накопичуються зі суворо визначеною метою й тому навряд чи можуть бути використані для сплати боргів, вкладень у товарні запаси тощо. Найбільше доцільним є вкладення зайвих фондів наявних засобів у короткострокові цінні папери (до року). Хоча вони можуть приносити порівняно низький прибуток, вони дуже ліквідні, мають широкий діапазон термінів погашення і легко переводяться в готівку.

РОЗДІЛ 3.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ НА ТОВ "ФПО"

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їх обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює:

1) збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства;

2) вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва [12, c. 40].

Унаслідок прискорення оборотності грошових коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Боротьба за прискорення оборотності оборотних активів повинна проводитись одночасно на всіх стадіях їх кругообігу шляхом скорочення часу виробництва та часу обертання.

До заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів належить і оптимізація їх обсягів. Саме з оптимізацією пов'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом.

Основними шляхами скорочення часу обігу виробничих запасів є:

– рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей;

– формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізації надлишкових матеріалів.

Прискорення оборотності оборотних активів на стадії виробництва досягається також за рахунок скорочення виробничого циклу. У сфері обертання прискорити обіг оборотних активів можливо шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості тощо.

Розглянемо ефективність використання оборотних коштів підприємств на прикладі ТОВ "ФПО" у 2008–2010 р.р. (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Отже, у цілому можна сказати що ефективність основної діяльності ТОВ "ФПО" протягом 2008-2010 р.р. погіршилася про що свідчать результати аналізу ділової активності підприємства.

Проте позитивним може вважатись зменшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості, оскільки розширюється комерційний кредит, що надається підприємству: підприємство користується довше позиковими коштами, ніж у 2008 році.

Проте у 2010 році ефективність використання оборотних активів на підприємстві значно покращується: зростає оборотність поточних активів та рентабельність оборотних коштів.

Основними проблемами в діяльності підприємства щодо ефективності використання оборотних коштів є:

– значна частка позикового капіталу у фінансуванні підприємства;

– неефективне використання наявних ресурсів;

– зниження ділової активності підприємства;

– низькі темпи зростання виручки і чистого прибутку.

До сильних сторін можна віднести:

– зростання суми чистого прибутку у 2008-2009 р.р.;

– збільшення суми грошових коштів у 2009 р. за рахунок зменшення суми дебіторської заборгованості;

– зростання рентабельності підприємства, оборотності товарної дебіторської і кредиторської заборгованості.

Важливим показником визначення ефективності оборотних коштів також є економічний ефект (ВВЕ) – сумарна вартість тих складових фактично виробленої продукції, які одержані за рахунок відносно зекономлених ресурсів.

Коефіцієнт економічної ефективності виробництва КЕ визначається за формулою: К_Е = (І_µ × γ_пс1 + І_ƒ × γ_A1 + ІПП × γ_чп1) – 1. *Чим більша питома вага останнього у фактичному випуску продукції (ВВ), тим вищий, коефіцієнт економічної ефективності виробництва К_Е. Індекс (І_Е) і темп підвищення (зниження) (Т_Е) економічної ефективності виробництва в поточному році по відношенню до попереднього розраховують так: І_Е = 1 + К_Е = І_µ × γ_пс1 + І_ƒ × γ_A1 + І_ПП × γ_чп1 та Т_Е = І_Е × 100, порівняльні періоди зіставлення відповідних показників (0 – нульовий, 1 – перший)[1]:

– на кінець року (1) порівняно з початком року (0).

– у поточному році (1) порівняно з попереднім (0);

– у прогнозованому році (1) порівняно з поточним (0);

– у поточному році (1) порівняно з прогнозом на цей же рік (0);

γ_псі γ_A1 — відповідно питома вага спожитих у першому періоді обсягу оборотних коштів (матеріальних та інших операційних витрат) і обсягу основних фондів (амортизації) у вартості продукції першого періоду;

γ_чп1 — частка чистої продукції у вартості продукції першого періоду;

І_µ І_ƒ І_ПП  — відповідно індекси віддачі оборотних коштів, основних засобів, продуктивності живої праці в двох порівняльних періодах;

де: І_µ=; , µ, ƒ, ПП –  відповідно віддача оборотних коштів, основних засобів, продуктивності живої праці.

Віддача оборотних засобів (k) показує обсяг валового випуску в фактичних (ринкових) цінах (fіfі), який припадає на 1 грн. залучених оборотних коштів у відповідних періодах; віддача основних фондів (фондовіддача) (∫) – обсяг fіfі, одержаний з 1 грн. основних засобів (О3) у відповідних періодах (ВВ/ОЗ) продуктивність живої праці (ПП) – обсяг продукції в незмінних цінах (цінах попереднього року) – fі fі:, який припадає на одного зайнятого у відповідних періодах – середньорічна кількість зайнятих осіб, a fі fі – обсяг випуску в ринкових цінах, скорегований на індекс цін виробників (інфляцію витрат). При цьому, γпсі  +  γA1 +  γчп1 = 1. Всі показники, за винятком показника продуктивності живої праці, розраховуються на основі фактичних цін. При обчисленні останнього використовується показник обсягу випуску в постійних (незмінних) цінах.

Продуктивність живої праці, віддача оборотних засобів та основних фондів і показники взаємозалежні. Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу.

На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва.

Систематичне зростання виробництва продукції за рахунок повного завантаження основних фондів дає змогу збільшити їх віддачу, а отже, підвищити ефективність виробництва.

Визначимо "Оборотні кошти" на основі активів "Балансу" підприємства ТОВ "ФПО" (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Визначення основних засобів і оборотних коштів на підприємстві

В результаті групування даних активу "Балансу" в указаних розрізах одержано оборотні кошти (ОК) на кінець кожного з розглядуваних періодів 2009-2010 р.р. Дані свідчать, що в 2010 р. стосовно 2010 р. Оборотні кошти зросли.

Тепер визначимо показники "віддачі ресурсу". Вони характеризують рівень використання кожного ресурсу. Результати заносимо до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Отже, частка оборотних коштів у визначенні ефективності за 2009 р. становить 0,612, а в 2010 році – 0,429.

Наразі велике значення й особливу актуальність мають питання розробки шляхів ефективного управління оборотним капіталом підприємств. Ефективність використання оборотних коштів залежить від удосконалення управління ними на підприємстві.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи все викладене вище, можна сказати, що оборотний капітал – це фінансові ресурси виробничих підприємств, які:

1) інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообігу;

2) переходять з однієї функціональної форми в іншу;

3) можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи у такий спосіб безперервність процесу господарської діяльності. Від раціональності його розміщення та ефективності використання залежать процес матеріального виробництва, фінансові результати та фінансова стійкість підприємства.

Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства. Стан й ефективність їх використання – одне з головних умов успішної діяльності підприємства.

Щодо досліджуваного підприємства, то протягом 2008-2010 років відбулося збільшення оборотних коштів у декілька разів.

Основними шляхами вдосконалення управління оборотними коштами на ТОВ "ФПО" є :

– розробка політики управління оборотними коштами;

– вдосконалення системи обліку і підвищення точності прогнозування грошових потоків:

– оптимізація необхідного резерву абсолютно ліквідних коштів;

– підвищення ефективності використання вільних грошових активів;

– прогнозування бюджету надходжень і видатків грошових коштів;

– прогнозування балансу грошових потоків;

– прогнозування доходів;

– періодичне проведення інвентаризації оборотних активів.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Нестача коштів, авансуємих на придбання матеріальних запасів, може призвести до скорочення виробництва, невиконання виробничої програми. Зайве відволікання коштів у запаси, що перевищують дійсну потребу, має наслідками "омертвляння" ресурсів, неефективне їх використання.

Оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їх організації й ефективності використання залежить не лише процес матеріального виробництва, але й фінансова стійкість підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балабанов И. Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 112 с.
2. Бандурка А. М. Финансово-экономический анализ. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 390 с.
3. Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 602 с.
4. Винокуров В. Организация стратегического управления на предприятии. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2009. – 234 с.
5. Воронін О. О. Методика визначення узагальнюючого показника економічної ефективності виробництва // Економіст. – 2007. – № 4. –
   С. 57 – 62.
6. Градов А. Н. Экономическая стратегия фирмы. – СПб.: Спецлитература, 2005. – 188 с.
7. Грузинов В. В. Экономика предприятия и предпринимательство. – М.: Софит, 2000. – 380 с.
8. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. Фінансово-економічний словник. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2005. –
   714 с.
9. Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 382 с.
10. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Xарків: Фактор, 2007. – 388 с.
11. Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник. – К.: Знання, 2002. – 160 с.
12. Петрова Н. В. Організаційно-економічні проблеми забезпечення промислових підприємств оборотними коштами // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.. 25. – Одеса: ОДЕУ, 2007. – С. 34 – 46.
13. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 454 с.
14. Соловьева А. А., Жолтаева Г. Г. Что показывает анализ использования оборотных средств // Бухгалтерский учет. – 2009. – № 3. – С.43 – 45.
15. Справочник финансиста предприятия. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 560 с.
16. Старков Р. Ф. Оборотные средства: как измерить эффективность их использования // Экономика и организация промышленного производства: Сборник ствтей. – М.: ИНФРА-М, 2008 . – C/ 43 – 55.
17. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 344 с.