К інвестиційна привабливість ВАТ ЗМК Запоріжсталь

РЕФЕРАТ

Курсовий проект:  53 с., 21 табл.,1  рис., 23 джерела.

Об'єкт дослідження: підприємство ВАТ ЗМК "Запоріжсталь".

Предмет дослідження: інвестиційна привабливість ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" як чинник формування інвестиційного клімату Запорізького регіону..

Мета роботи: аналіз інвестиційної привабливості ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" та обгрунтування інвестиційного проекту щодо забезпечення моніторингу викидів парникових газів у коксовому цеху, впровадження якого сприятиме покращенню інвестиційного клімату Запорізького регіону.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, системний, структурно-функціональний, аксіологічний, графічний; прийоми формальної логіки: аналіз, синтез, аналогія, абстрагування.

Основний зміст курсового проекту: розглянуто теоретичні та методологічні аспекти оцінки інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості підприємств України; охарактеризовано особливості організаційно-господарської діяльності ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"; зроблено оцінку діяльності ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" на внутрішньому та зовнішньому ринках; проаналізовано фінансове становище ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"; висвітлено основні напрямки розвитку інвестиційної сфери діяльності ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"; обгрунтовано інвестиційний проект "Відпрацювання методології забезпечення моніторингу викидів парникових газів у ВАТ ЗМК "Запоріжсталь".

інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість, інвестиційна діяльність, фінансове становище підприємства, реконструкція, модернізація обладнання, обгрунтування інвестиційного проекту.

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................... 4

1. Теоретичні та методологічні аспекти оцінки інвестиційного клімату
   й інвестиційної привабливості підприємств України......................................... 8

1.1. Поняття і сутність інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства............................................................................. 8

1.2. Методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства.................... 13

2. Фінансово-економічний аналіз інвестиційної привабливості
   ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"................................................................................ 20

2.1 Загальна характеристика ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"................................ 20

2.2 Комплексна оцінка діяльності підприємства на внутрішньому  та зовнішньому ринках............................................................................................................................ 23

2.3 Аналіз фінансового становища ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"...................... 27

2.4 Основні напрямки розвитку інвестиційної сфери діяльності
ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"................................................................................ 29

3. Обгрунтування інвестиційного проекту "Відпрацювання методології забезпечення моніторингу викидів парникових газів
   у ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"............................................................................. 33

3.1. Цілі і мета розробки інвестиційного проекту........................................... 33

3.2. Створення моделі кадастру викидів парникових газів на прикладі  коксового цеху ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"................................................................................ 34

3.3. Проведення розрахунків викидів діоксиду вуглецю на
ВАТ  ЗМК "Запоріжсталь"............................................................................... 38

3.4 Висновки і рекомендації до проекту.......................................................... 45

3.5 Про розповсюдження досвіду на інші підприємства регіону та сусідні області України............................................................................................................................ 46

Висновки і пропозиції....................................................................................... 48

Список використаних джерел........................................................................... 52

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми інвестицій завжди займали центральне місце в економіці. Це пов'язано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення та вирішення сучасних проблем вітчизняної економіки, що, своєю чергою, впливає на соціально-політичне становище країни.

Сприятливий стан інвестиційного клімату, високий рівень інвестиційної привабливості гарантують стабільне надходження інвестицій в країну, що забезпечує додаткові надходження до державного бюджету, краще соціальне середовище в країні.

Сучасна ситуація в Україні істотно ускладнює інвестиційну діяльність. Тому, на нашу думку, інвестиційна привабливість підприємств та країни в цілому є основною проблемою для поглибленого теоретичного дослідження процесів залучення інвестицій як на макро-, так і на мікрорівні.

Поняття інвестиційний клімат та інвестиційна привабливість є у певному ступені тотожними. Проте найчастіше вживається поняття інвестиційна привабливість.

Під інвестиційною привабливістю розуміють надійне і своєчасне досягнення цілей інвестора на основі економічних результатів діяльності виробництва, у яке здійснюються інвестиції [6, с. 83].

Інвестиційна привабливість визначається комплексом різноманітних чинників, перелік і вплив яких можуть розрізнятися і змінюватися залежно як від складу інвесторів, що переслідують різні цілі, так і від виробничо-технічних особливостей виробництва, яке інвестується [2, с. 22].

Звідси виникає необхідність наукового пошуку й обгрунтування методів змістовного і кількісного врахування значущості загальних і специфічних особливостей, що визначають інвестиційну привабливість виробництва окремих видів товарів і всієї їх розрахунково обгрунтованої номенклатури на конкретному підприємстві. Для оцінки впливу чинників інвестиційної привабливості підприємства використовують систему показників, яка включає, зокрема, показники ліквідності, доходності, фінансової сталості, інвестиційного ризику тощо.

Ознакою стабільного розвитку промисловості та підвищення її ефективності є стійка інвестиційна активність підприємств. Саме інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі і визначають конкурентоспроможність промисловості.

Починаючи з 2004 р. в промисловості Запорізької області намітилась впевнена тенденція зростання обсягів інвестицій в основний капітал [22].

За 2007 р. у промисловість області вкладено 782,1 млн. грн., які спрямовано на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу (+7,8% до 2006 р. в порівнянних цінах). Із загального обсягу інвестицій близько 150 млн. грн. витрачено на будівельно-монтажні роботи, 376,6 млн. грн. - на придбання машин, обладнання та їх монтаж. Порівняно з 2006 р. обсяг інвестування в основний капітал зріс на 5,8% [22].

Металургійний комплекс є основним промисловим комплексом у регіоні. Більше половини усієї промислової продукції виробляють підприємства цієї галузі. Чорна металургія у Запорізькій області представлена такими гігантами важкої індустрії, як ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" - один з найбільших підприємств чорної металургії з повним металургійним циклом, ВАТ "Дніпроспецсталь" - виробник спеціальних сталей, ВАТ "Запорізький завод феросплавів" - один із величезних в Європі виробників феросплавів. За виробництвом марганцю металевого підприємство займає монопольне положення в Україні і в країнах СНД, є одним із лідерів по його виробництву в світі. ВАТ "Запоріжкокс" є ведучим галузевим підприємством України, яке має повний технологічний цикл переробки коксохімічних продуктів, з широким асортиментом продукції. Ведучими підприємствами чорної металургії також є ВАТ "Сталепрокатний завод" та "Запоріжвогнетрив", продукція яких відома як в Україні, так і далеко за її межами. Три величезних підприємства Запорізької області - ВАТ "Укрграфіт", ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та Запорізький титано-магнійовий комбінат є представниками кольорової металургії. ВАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" - єдиний в Україні виробник алюмінію. Продукція підприємства користується широким попитом на Україні, в країнах СНД, а також більш ніж на 150 підприємствах різних країн світу.

Об'єктом  дослідження є підприємство ВАТ ЗМК "Запоріжсталь".

Предмет дослідження - інвестиційна привабливість ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" як чинник формування інвестиційного клімату Запорізького регіону.

Мета роботи - аналіз інвестиційної привабливості ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" та обгрунтування інвестиційного проекту щодо забезпечення моніторингу викидів парникових газів у коксовому цеху, впровадження якого сприятиме покращенню інвестиційного клімату Запорізького регіону.

Методологічну базу курсового проекту складають закони і категорії діалектики, які передбачають об'єктивне та всебічне вивчення явищ в їх єдності та взаємодії, з урахуванням логіки економічного розвитку.

Використовувались також історичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний, соціологічний, аксіологічний методи. Широке застосування у роботі знайшли й прийоми формальної логіки: аналіз, синтез, аналогія, абстрагування, а також графічний метод.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

- розглянути теоретичні та методологічні аспекти оцінки інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості підприємств України;

- охарактеризувати особливості організаційно-господарської діяльності ВАТ ЗМК "Запоріжсталь";

- оцінити діяльність ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- проаналізувати фінансове становище ВАТ ЗМК "Запоріжсталь";

- висвітлити основні напрямки розвитку інвестиційної сфери діяльності ВАТ ЗМК "Запоріжсталь";

- обгрунтувати інвестиційний проект "Відпрацювання методології забезпечення моніторингу викидів парникових газів у ВАТ ЗМК "Запоріжсталь".

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в неї здійснено постановку та вирішення актуального завдання розробки механізму підвищення інвестиційної привабливості промислового підприємства і на цій основі інвестиційного клімату Запорізького регіону.

Практична значущість роботи зумовлена тим, що вміщений в неї матеріал може бути використаний для подальших наукових розробок у сфері вдосконалення інвестиційної діяльності підприємств.

Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ Й ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

1.1. Поняття і сутність інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства

В умовах загострення ринкової конкуренції між підприємствами за нові ринки збуту готової продукції оцінка інвестиційної привабливості окремого суб'єкта на регіональному рівні, що господарює, є важливим питанням при прийнятті рішення потенційним інвестором [10, с. 31].

В економічній літературі проблеми сутності й аналізу основних підходів до оцінки інвестиційної привабливості висвітлено в цілому ряді робіт .

З позицій інвестора, інвестиційна привабливість розглядається як узагальнена характеристики переваг і недоліків об'єкта інвестування. При її вивченні інвестором проводиться суб'єктивна оцінка макроекономічної ситуації, що складається в тій чи іншій країні [13, с. 14].

Інвестиційна привабливість визначається досягненням компромісу інтересів інвестора і реципієнта інвестицій. Її рівень підвищується при швидкому досягненні консенсусу між суб'єктами інвестиційного процесу.

Для оцінки інвестиційної привабливості використовуються різноманітні методики, що дозволяють її визначити на макро, галузевому, регіональному рівнях і рівні підприємства. Більшість вчених дотримуються такої точки зору, що лише комплексна оцінка всіх складових інвестиційного клімату країни, виявлення їх специфіки, встановлення взаємозв'язку між окремими елементами, може сприяти створенню інвестиційно привабливого економічного середовища [14, с. 84].

Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості, або інвестиційного клімату, держави як сукупності політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

У найбільш загальному вигляді, не вдаючись до аналізу цих підходів, можна уявити систему визначальних чинників, згрупованих у такий спосіб:

а) політико-правове середовище, що характеризується політичною стабільністю суспільства, наявністю і стабільністю нормативної бази підприємницької та інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період та ін.

Так, наприклад, політична нестабільність в Росії призводить до нестабільності валют в Європі;

б) економічне середовище, або стабільність національної валюти, темпи зростання інфляції, режим оподаткування і валютного регулювання, стан фондового ринку і фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку;

в) ресурси і інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологія тощо.

Структура іноземного інвестування по регіонах України характеризується традиційним залученням прямих інвестицій в економіку Києва, Одеських, Дніпропетровських, Донецьких, Львівської областей, Автономної Республіки Крим.

У цілому можна відзначити формування певних тенденцій, що у тому чи іншому ступені якісно характеризують розвиток іноземного інвестування в Україні:

- переважаюча кількість партнерів із країн, що розвиваються, (по кількості інвестицій) і партнерів із промислово розвинених країн (по обсягу інвестицій);

- поступове збільшення частки інвестицій із країн СНД;

- реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, на двосторонній основі;

- орієнтація підприємств з іноземними інвестиціями на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені (наприклад комп'ютерна техніка певних класів), і на сферу послуг;

- обережність зарубіжних партнерів щодо збільшення інвестицій, що обумовлено відсутністю надійних гарантій щодо їх захисту, наявністю прямого і непрямого контролю за такими інвестиціями, невідпрацьованість стратегії і тактики виходу на практично невідомий і раніше закритий ринок;

- активність малих зарубіжних фірм, що орієнтовані на швидке повернення невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій, по суті, посередницьких або відверто спекулятивних;

- нерівномірність розподілу інвестицій по галузях і регіонах України, їх зосередженість у промислових центрах України, наприклад у Києві;

- переважання частки майнових внесків іноземних інвесторів у загальних обсягах інвестицій, слабке використання механізмів фінансового ринку для інвестування [14, с. 87].

Характеризуючи стан іноземного інвестування в економіку України в цілому, його можна визначити як кризове порівняно з динамічними процесами, що відбуваються в міжнародній економіці.

Сучасні економічні реформи, спрямованість на становлення принципів макроекономічної стабілізації, комплексна приватизація, розвиток схем приватної власності і господарювання та лібералізація ринку створюють в Україні фундаментальні засади до подальшого поліпшення інвестиційного клімату. Нестабільність політичної та економічної ситуації, недосконалість законодавства не сприяють покращенню інвестиційного клімату в Україні, стримують іноземних інвесторів від великих капіталовкладень у нашу економіку [10, с. 32].

Розподіл прямих іноземних інвестицій за регіонами України є нерівномірним, що зумовлено їх різною інвестиційною привабливістю (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 – Структура прямих іноземних інвестиції за регіонами України станом на 01.01.2007,%

Як видно на рисунку 1.1. чільні місця за обсягом прямих іноземних інвестицій посіли підприємства Києва - 2123,4 млн. дол. (31,9% до загального обсягу), Дніпропетровської - 598,4 млн. дол. (або 9,0%), Київської - 473,7 млн. дол. (7,1%), Запорізької - 442,0 млн. дол. (6,6%), Донецької - 434,2 млн. (6,5%), Одеської - 361,7 млн. (5,4%), Львівської - 304,9 млн. дол. (4,6%), Харківської області - 267,9 млн. (4,0%), а також Автономної Республіки Крим - 224,2 млн. дол. (3,4%). На підприємствах цих областей і регіонів припадає 78,5% загального обсягу прямих інвестицій.

Визначальним стимулом для прямих іноземних інвестицій в Україну є пошук нових ринків, який істотно переважає інші можливі причини. Більшість інвесторів приваблює великий внутрішній ринок України. Географічне положення, історичні зв'язки, розвинена транспортна мережа, сировинний та виробничий потенціал, високий освітній рівень і підприємницька активність населення - усе це є позитивним інвестиційним полем у будь-якому регіоні.

Тому зовнішні фактори (зміни державної регіональної політики та місцевої влади) можуть швидко змінити географію інвестиційної привабливості України.

Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стану. Для оцінки інвестиційної привабливості можуть бути використані різні фінансові коефіцієнти. Їх склад визначається виходячи з цілей і глибини аналізу фінансового стану. Такими синтетичних показниками є оборотність активів, прибутковість капіталу, фінансова стабільність, ліквідність активів та ін. [10, с. 31]

Отже, інвестиційна привабливість окремого підприємства (фірми) включає:

1) загальну характеристику підприємства - характер технології; наявність сучасного обладнання, складського господарства, власного транспорту; географічне розміщення; наближеність до транспортних комунікацій;

2) характеристику технічної бази підприємства - стан технології, вартість основних фондів, коефіцієнт фізичного та морального старіння основних фондів;

3) номенклатуру продукції, що випускається;

4) виробничу потужність;

5) місце підприємства в галузі, на ринку, рівень його монопольності;

6) характеристику системи управління;

7) статутний фонд, власники підприємства, ціна акцій;

8) структуру витрат на виробництво;

9) обсяг прибутку та напрямки його використання;

10) оцінку фінансового стану підприємства.

Було б неправильно розглядати інвестиційну привабливість підприємств лише з точки зору України. Треба також вивчати, як оцінюється привабливість компаній в світі. Щодо цього показника, то існує багато різноманітних рейтингів оцінки інвестиційної привабливості підприємств в світі.

Найбільш популярними є: Fortune 500, Global 1000, BusіnessWeek 1000. Вони оцінюють інвестиційну привабливість, виходячи з фінансово-господарських показників підприємств: обсяги доходів, прибутків, активів; ефективність інвестицій; збільшення прибутків, доходів, працівників; рівень ринкової вартості компанії.

Слід пам'ятати, що український ринок є одним з найбільших та перспективних в Європі, тому, не зважаючи на великі ризики та перепони, зарубіжні інвестори будуть активно намагатися поширити свою діяльність на вітчизняному ринку.

1.2. Методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства

Виділяють два основні підходи для оцінки інвестиційної привабливості.

Відповідно до першого провадиться індивідуальна оцінка параметрів інвестиційного потенціалу й інвестиційного ризику, що дозволяє найбільш повно визначити значущість даних чинників при реалізації проекту.

Зокрема, пропонується проводити розрахунок показника якості інвестиційного клімату, що дасть можливість ранжувати території на такі групи:

1) найбільш сприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності;

2) достатньо сприятливі умови;

3) середні умови;

4) несприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності.

Інший підхід, який застосовується для оцінки інвестиційної привабливості, грунтується на вивченні інвестором співвідношення прибутковості і ризику, а також їх взаємозв'язку.

В Україні в основу методики визначення інвестиційної привабливості підприємства використовується Положення "Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації", затверджене наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 р. № 49/121 та зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 8.02.2001 р. № 121/ 5312.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

За результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Таблиця 1.1 – Розрахунок показників оцінки майнового стану підприємства

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 –Розрахунок показників ліквідності підприємства

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості й незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3–Розрахунок показників платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей, коефіцієнта оборотності матеріальних запасів, коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі) та коефіцієнта оборотності власного капіталу (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4–Розрахунок показників ділової активності підприємства

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів, коефіцієнта рентабельності власного капіталу, коефіцієнта рентабельності діяльності та коефіцієнта рентабельності продукції (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5–Розрахунок показників рентабельності підприємства

Усі розраховані коефіцієнти (показники) заносяться до спеціальної таблиці і визначається рейтингова оцінка підприємства. Дотримання критеріального рівня кожного з коефіцієнтів дає певний відсоток (питома вага конкретного коефіцієнта в загальній кількості показників), недодержання оптимального значення коефіцієнта дає – 0%. Потім  відсотки підсумовуються і підприємству присвоюється рейтинг згідно певної рейтингової системи (таблиця 1.6). Найбільше значення рейтингової оцінки – 100%.

Світові фінансові організації для оцінки інвестиційної привабливості підприємства використовують також рейтингову оцінку показників.

Оскільки інвестиційна привабливість підприємства є узагальненою характеристикою переваг та недоліків окремих об’єктів інвестування з точки зору конкретного інвестора згідно зі сформованими ним критеріями, то її оцінка повинна враховувати коло інвесторів із різними інтересами та пріоритетами.

Таблиця 1.6–Рейтингова оцінка підприємства

Враховуючи вище зазначене, індикатор інвестиційної привабливості підприємства має визначатися наступним чином:

Rm = SRjm * Kbjm,                                    (1.1)

де Rm - рейтингова оцінка інвестиційної привабливості підприємства;

...  Rjm - рейтингова оцінка окремої групи показників;

Kbjm - коефіцієнт вагомості j-ї групи індикаторів для m-ї групи інвесторів;

m - кількість угрупувань показників-індикаторів інвестиційної привабливості.

Крім розглянутих методик оцінки інвестиційної привабливості підприємства доцільно також зазначити методику, що пропонує нам російський науковець Зінюк М. А.

Вона базується на розрахунку коефіцієнта, який характеризує ступінь оціненості підприємства і формалізовано має такий вигляд:

Кфт = (реальна вартість / ринкова вартість) * 100%.         (1.2)

Коефіцієнт оціненості підприємства є відносним показником, який не визначає характеру його зміни, але дає точну та кількісну оцінку досліджуваного явища. Чим меншим є даний показник, тим більше будуть оцінені на ринку майбутні фінансові успіхи підприємства. Коефіцієнт оціненості підприємства не має нормативних значень, тому показники необхідно порівнювати в динаміці або шляхом зіставлення їх рівнів у різних підприємствах.

Отже, на основі проведеного нами аналізу можна зробити висновки про те, що оцінювання інвестиційної привабливості підприємства спирається на аналіз основних його факторів, а також дає можливість підвищити рівень обгрунтованості інвестиційних рішень, оскільки враховує різні групи інвесторів.

Запропоновані методики дозволяють здійснити порівняльний аналіз підприємств як об'єктів інвестування та встановити економічну ефективність поточної та перспективної інвестиційної діяльності, а також здійснити аналіз усіх факторів з урахуванням їх взаємозв'язку та взаємовпливу.

2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ВАТ ЗМК "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

2.1. Загальна характеристика ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"

ВАТ "Запоріжсталь" є одним з провідних підприємств металургійної галузі.

Комбінат входить у число 80-ти кращих підприємств світу, виробляє майже 10% сталі й готового прокату в Україні, поставляє високоякісну продукцію на зовнішній ринок.

Підприємство працює стабільно, забезпечує зростання виробництва, робить все для покращення технологічних процесів і технічного переозброєння підприємства, поліпшення якості продукції.

Фінансова звітність ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" в усіх суттєвих аспектах достовірно і повно розкриває фінансову інформацію про Товариство (таблиці 2.1 і 2.2).

Таблиця 2.1 – Фінансові результати діяльності ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"
за 2006-2007 р. р.

(продовження таблиці 2.1)

Таблиця 2.2– Власний капітал ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" за 2006-2007 р. р.

(продовження таблиці 2.2)

За обсягом виробництва сталі ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" входить до четвірки найбільших підприємств України.

ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" є єдиним на Україні підприємством по виробництву тонколистового прокату з нержавіючих та легованих сталей, гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям - металопласту.

Комбінат володіє унікальним обладнанням по виробництву великогабаритних холоднокатаних листів із спеціальних сталей, а також шліфованих та полірованих смуг і листів із нержавіючих сталей.

Останні роки комбінат стабільно нарощує обсяги виробництва, скорочує енергоємність продукції, проводиться модернізація виробництва, розроблюються та впроваджуються нові технологічні процеси.

2.2. Комплексна оцінка діяльності підприємства на внутрішньому
та зовнішньому ринках

Основними видами продукції ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" є:

- чавун переробний та ливарний;

- сляби;

- прокат гарячекатаний та холоднокатаний товщиною 0,5-8,0 мм із вуглецевих та нержавіючих сталей;

- жерсть біла та чорна;

- гнуті профілі.

Усі зазначені види продукції користуються попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тому доцільність виробництва окремих виробів у найближчі роки не викликає сумніву.

Попит на плоский прокат має деякі сезонні коливання (весняне збільшення на внутрішньому ринку у зв'язку з початком будівельного сезону, тощо), які, втім, не мають суттєвого впливу на обсяги продаж.

Інформація про основні ринки збуту ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" надана у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 –  Основні ринки збуту ВАТ ЗМК «Запоріжсталь»

(продовження таблиці 2.3)

Типовий розподіл споживачів продукції ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" за галузями промисловості на внутрішньому ринку наданий у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 –Типовий розподіл споживачів продукції ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" за галузями промисловості на  внутрішньому ринку

Продукцію на внутрішньому ринку реалізовано безпосереднім споживачам та виробникам до 87% на умовах попередньої оплати та 13% на умовах оплати по факту поставки продукції.

Металопродукція ВАТ "Запоріжсталь" має раціональне співвідношення ціна/якість. З метою покращення якості продукції підприємство поступово переходить на виробництво прокату, який відповідає вимогам Європейського стандарту EN 10025, що дає можливість збільшення цін на продукцію для країн дальнього зарубіжжя.

Поряд з традиційними методами та засобами забезпечення якості розповсюджується сертифікація продукції. Міжнародною фірмою TUV Nord СЕРТ сертифіковано на відповідність міжнародним стандартам гарячекатаний прокат в листах та рулонах товщиною 3,0-6,0 мм. На комбінаті впроваджена система управління якістю, сертифікована технічним наглядовим товариством ТЮФ Норд (Німеччина) на відповідність міжнародному стандарту ІSO 9001-2000.

Структура реалізації за регіонами споживання на внутрішньому ринку (за областями України) така (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 – Структура реалізації продукції ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" за регіонами споживання на внутрішньому ринку (за областями України)

Чорна металургія є стратегічною галуззю української промисловості, що забезпечує надходження більшої частки валютних коштів до нашої країни. В 2007 р. в Україні порівняно з 2006 р. зросло виробництво чавуна (+5%), сталі (+5%) та листового прокату (+8%).

Стан української металургії зумовлений, передусім, кон'юнктурою зовнішніх ринків. У 2007 р. споживання листового прокату в Україні зменшилось на 10% (-350 тис. тонн).

Погіршення цінової ситуації та антидемпінговий процес за холодним прокатом у Китаї зумовили диверсифікацію географії збуту. Експорт листового прокату до Китаю зменшився майже вдвічі, з 2128 тис. тонн в 2006 р. до 1014 тис. тонн в 2007 р. Вступ 10 нових держав до ЄС також сприяв зменшенню постачання в ці країни. Наприклад, експорт листового прокату до Польщі зменшився на 32,2% (301 тис. тонн в 2006 р., 204 тис. тонн - в 2007 р.).

Зняття демпінгових санкцій, поліпшення цінової ситуації та збільшення попиту призвели до збільшення експорту до Туреччини (+804 тис. тонн), Південної Кореї (+170 тис. тонн), Мексики (+180 тис. тонн), США (+124 тис. тонн), Єгипту (+115 тис. тонн), Тайваню (+203 тис. тонн), ОАЕ (+137 тис. тонн), Росії (+177 тис. тонн). Загальне збільшення експорту склало більше ніж 16% (+1314 тис. тонн).

Джерела металургійної сировини переважно знаходяться в Україні. Зростання цін на залізорудну сировину з грудня 2004 р. до грудня 2006 р. склало більше ніж 100%, що негативно вплинуло на фінансовий стан та технічний розвиток підприємств чорної металургії.

ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" увійшло до четвірки найбільших металургійних підприємств України з обсягів виробництва та валового доходу. Частка комбінату в 2007 р. у виробництві чавуна в Україні складає 10,8%,
сталі - 11,5%, листового прокату - 30,9%.

Комбінат залишається єдиним в Україні постачальником холоднокатаного листа особливо складної витяжки для автомобільної промисловості, консервної жерсті, деяких видів холоднокатаного прокату для інструментальної та машинобудівної галузей, шліфованого і полірованого листа із нержавіючої та легованої сталі, а також майже монопольним постачальником гнутих профілів.

Основним конкурентом ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" й надалі залишається Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, близько 85% сортаменту якого співпадає з запоріжсталевським.

ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" займає стратегічно вигідне положення, оскільки розташоване на однаковій відстані від головних ринків збуту, джерел постачання сировини, на перехресті важливих транспортних магістралей, що дає можливість використовувати усілякі види транспортування сировини та продукції з метою оптимізації потоків.

Найважливішими перевагами продукції ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" перед конкурентами є:

- висока якість сталі, яка виробляється у мартенівських печах;

- раціональне співвідношення ціни металопрокату та його якості;

- дедалі ширша сертифікація на відповідність світовим стандартам.

Істотні проблеми, які негативно впливали на діяльність ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" у 2007 р., це:

- обмеження вільної торгівлі (антидемпінгові процеси та квотування при постачанні в країни ЄС);

- перебої з постачанням сировини;

- підвищення цін на сировинні та паливно-енергетичні ресурси;

- нестача власних обігових коштів;

- несвоєчасне відшкодування експортерам Державною податковою адміністрацією з бюджету податку на додану вартість;

- необхідність заміни застарілого та морально зношеного устаткування.

2.3. Аналіз фінансового становища ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"

В 2007 р. ВАТ "Запоріжсталь" покращило своє фінансове становище, про що свідчать такі показники діяльності комбінату.

На 01.01.2007 р. коефіцієнт концентрації власного капіталу становить 82% (нормативний мінімальний рівень - 50%), на 01.01.2007 р. цей коефіцієнт також складав 82%.

Сталий високий рівень коефіцієнта концентрації власного капіталу свідчить про фінансову стійкість, стабільність і незалежність від зовнішніх джерел фінансування підприємства.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу на 01.01.2007 р., як і на 01.01.2007 р. становить 18% (нормативне критичне значення - 50%), тобто частка позикових засобів у фінансуванні підприємства за рік не змінилася.

Коефіцієнт фінансової стабільності (співвідношення власних і позикових коштів) на 01.01.2007 р. становить 4,65 (нормативне значення дорівнює 1), на 01.01.2007 р. цей показник становив 4,61. Зростання коефіцієнта за рік склало пункти.

За 2007 р. в загальній сумі господарських коштів, що знаходяться в розпорядженні комбінату, поряд зі збільшенням власного капіталу на
823,4 млн. грн. відбулося збільшення позикових коштів на 172,5 млн. грн. за рахунок збільшення поточних зобов'язань (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6 – Структура господарських коштів ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" у 2006-2007 р. р.

Розмір власних обігових коштів за 2007 рік зріс на 264,2 млн. грн.
(з 560,8 млн. грн. до 825,0 млн. грн.). Це пов'язано зі збільшенням фінансового результату, одержаного за підсумками роботи комбінату за рік (збільшення проти 2006 р. на 170,7 млн. грн.).

За 2007 р. змінився стан кредиторської і дебіторської заборгованості підприємства (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 – Стан кредиторської і дебіторської заборгованості ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" у 2006-2007 р. р.

Дебіторська заборгованість за 2007 р. зменшилась на 50,8% і на 01.01.2007 р. склала 434,5 млн. грн. Кредиторська заборгованість за 2007 р. збільшилась на 42,6% і на 01.01.2007 р. склала 630,2 млн. грн.

2.4 Основні напрямки розвитку інвестиційної сфери діяльності
ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"

Комбінат в 2007 р. продовжував провадити обрану в попередні роки політику, спрямовану на досягання повної реконструкції, технічного переозброєння і модернізації основних засобів, на що за рік було витрачено 754,1 млн. грн. власних коштів, що на 248,4 млн. грн. більше, ніж у 2006 р.

Так, у звітному році був виконаний капітальний ремонт з модернізацією доменної печі № 2 з установкою повітрянагрівачів нової конструкції, укладений контракт на придбання кисневого блоку розділення повітря потужністю 60 тис. куб. м/год, виконаний капітальний ремонт 4-х груп нагрівальних колодязів, продовжувались роботи з технічного переозброєння БТЛС -1680, були початі роботи по реконструкції термічного відділення з установкою 18 стендів колпакових печей і водневої станції, а також виконано багато інших робіт.

З метою подальшого розвитку технічного рівня виробництва, поліпшення техніко-економічних показників, розширення сортаменту, вдосконалення технологічних процесів, підвищення якості листового прокату та поліпшення екологічного стану регіону затверджений титульний список об'єктів капітального будівництва, який передбачає технічне переозброєння у 2007 р. та на перспективу.

Найважливіші заходи технічного переозброєння такі.

1. Реконструкція агломашини № 1 з метою збільшення площі спікання до 75м2 замість існуючої 62,5м2. Реконструкція дозволить збільшити виробництво агломерату на 158 тис. тонн в рік, покращити якість агломерату, знизити вміст дрібної фракції та витрати енергоносіїв.
2. Аспірація хвостових частин агломашин з установкою електрофільтру та пуском підстанцій №№ 17-А та 17-Б, що дозволить знизити викиди до атмосфери на 2,8 тис. тонн у рік та суттєво покращити умови праці.
3. Здійснення другого пускового комплексу будівництва доменної печі
   № 2 з об'єктів енергетичного і теплосилового господарства у складі: турбогенератора, турбокомпресора та котлоагрегату, який забезпечить високопродуктивну роботу печі та комбінату в цілому.
4. Здійснення будівельно-монтажних робіт з установки нового вагоноопрокидувача для заміни фізично зношеного, працюючого з 1953 р.
5. Для підвищення температури дуття планується капітальний ремонт повітрянагрівачів.
6. Ведуться проектні роботи з реконструкції сталеплавильного та прокатного виробництва та переходом на конверторний спосіб виплавки сталі і розливу її на установках безперервного розливу слябів з подальшою прокаткою литих слябів на безперервному стані гарячої прокатки "1680".
7. Продовжуються роботи з придбання кисневого блоку розділення повітря виробництвом 60 тис. куб. м/год. відповідності до укладеним контрактом.
8. Продовжується технічне переобладнання безперервного стану гарячої прокатки "1680", і, в першу чергу, планується завершити установку нових електродвигунів головних приводів чистової групи, що дозволить забезпечити високопродуктивну роботу стану, економію електроенергії, розширити сортамент смуг товщиною 1,5-1,9 мм, вилучити перевантаження при прокатці малих товщини та значно спростити систему управління приводами.

Починаючи з 2007 р. передбачається:

1) модернізувати механічне обладнання головних приводів клітей №№ 2, 5, 6. 3;

2) замінити станини кліті ДУО з посиленням плитовин та анкерів;

3) придбати і установити обладнання проміжньо-перемотувального устрою (койл-бокс) для змотки у рулон раскату після чергової групи клітей, що забезпечить прокатування смуг підвищеної якості товщиною 1,2-1,9 мм, стабілізування товщини, профілю та планшетності смуг, збільшення виробництва рулонів подвійної маси, зниження енерговитрат при прокатувані у чистовій групі на 10%. Згідно з комплексною програмою реконструкції термічного відділення планується вжити такі заходи:

1) завершити будівництво 18-ти стендів колпакових печей та водневої станції австрійською фірмою "Ебнер", що дозволить виробляти холоднокатаний прокат у відповідності з вимогами автомобільної промисловості;

2) провести модернізацію колпакових печей блоку № 7 термічного відділення, що забезпечить збільшення продуктивності до 40%, економію природного газу до 30%, електроенергії та технічної води до 25% та ін.;

3) придбати обладнання та провести монтаж 3-х колпакових печей згідно з проектом "УКРНДІЕЛЕКТРОТЕРМ".

Передбачається скласти контракт на будівництво нової лінії соляно-кислотного травління з пристроєм регенерації відпрацьованих розчинів, що забезпечить: виробництво високоякісного травленого прокату в обсязі 1,35 млн. тонн в рік, знизити витрати свіжої кислоти з 20 кг/т до 0,5 кг/т та значно покращити якість готової металопродукції.

Планується придбати та встановити комбінований агрегат правки та продільної різки холоднокатаних штабів в рулонах (АПР-5), який дозволить розширити сортамент продукції, поліпшити якість різки штабів та підвищити виробництво дресирувальних станів на 200 тис. тонн у рік та інші заходи. Для заміни морально та фізично застарілого обладнання у цехах комбінату передбачається придбати обладнання, яке не потребує монтажу, на суму 50 млн. грн.

Для виконання комплексу заходів у 2007 р. по основним та допоміжним цехам на технічне переобладнання наказом № 1 передбачається витратити 400 млн. грн.

Передбачається подальше зниження витрат матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів за рахунок розробки нових та вдосконалення існуючих енергозберігаючих технологій, покращення теплової роботи печей, автоматизованого нагріву зливків у нагрівальних колодязях, прокатки зливків з підвищеним теплозмістом, транзитної прокатки слябів.

На комбінаті впроваджується комплекс науково-дослідних робіт та заходів нової техніки, що дозволить щорічно одержувати економічний ефект в розмірі 50-60 млн. грн. Передбачається за рахунок раціоналізації та винахідництва отримання економічного ефекту не менше 35 млн. грн.

3. ОБГРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ "ВІДПРАЦЮВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ У ВАТ ЗМК "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

3.1. Цілі і мета розробки інвестиційного проекту

Перед виконавцями проекту "Відпрацювання методології забезпечення моніторингу викидів парникових газів у ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" поставлені такі цілі:

1) виявлення регіональних проблем менеджменту з питань антропогенного впливу на зміни клімату, зокрема, формування системи моніторингу та основ кадастру викидів парникових газів;

2) виявлення регіональних особливостей взаємодії місцевих органів влади, суб'єктів підприємницької діяльності, громадськості та створення моделі інфраструктури їх взаємодії;

3) підготовка і проведення регіонального міжвідомчого семінару для обговорення виявлених проблем і особливостей організації регіонального моніторингу викидів парникових газів з метою формування прийнятної й обов'язкової схеми взаємодії для забезпечення ведення кадастру;

4) систематизація пропозицій з питань формування регіональної системи моніторингу викидів парникових газів (щорічний кадастр);

5) розробка рекомендацій щодо створення методологічних та організаційно-правових передумов формування регіональної інфраструктури з питань зміни клімату (моніторинг викидів парникових газів, звітність, регіональна інформаційна база даних, кадри) на ВАТ ЗМК "Запоріжсталь".

Запорізький регіон є одним із найперспективніших в Україні з погляду зниження викидів парникових газів. Це обумовлено як високою концентрацією енергетичних і промислових підприємств на території області, так і використанням підприємствами області неефективних з погляду екології технологій. Впровадження підприємствами сучасних технологій приведе не лише до більш раціонального використання природних ресурсів області, але й до зниження викидів в атмосферу забруднюючих речовин, у тому числі і газів, що призводять до збільшення парникового ефекту.

Отже, перед виконавцями проекту постають питання щодо:

- створення (при прийнятих фінансових витратах) системи оцінки викидів парникових газів, яка б задовольняла вимогам міжнародних стандартів;

- визначення витрат, необхідних для застосування підходу до оцінки викидів парникових газів "знизу-вверх" (який забезпечує більш точну оцінку викидів).

3.2. Створення моделі кадастру викидів парникових газів на прикладі  коксового цеху ВАТ ЗМК "Запоріжсталь"

Процес коксування кам'яного вугілля полягає в нагріванні до 950-1050°С у камерних печах без доступу повітря тонкоздрібненого вугільного завантаження. Рівень здрібнювання вугілля звичайно складає 75-80% утримання класу менше 3 мм.

У камерних печах процес виробництва коксу є періодичним. Час від завантаження шихти до вивантаження коксу - період коксування - зазвичай коливається в межах 16-22 години.

Вугілля через спеціальні люки завантажується в камери коксування, нагріті до 900-1000°С. У процесі коксування з вугілля виділяється коксовий газ у кількості 320-340 м³ на 1 т вугільної шихти.

Після охолодження і проходження системи уловлювання хімічних продуктів, коксовий газ подається на обігрів камерних печей, а також в інші цехи заводу. Надлишок газу направляється іншим споживачам або може бути використаний для виробництва пари й електроенергії.

Отриманий кокс використовується в доменному процесі для одержання чавуна.

Основними виробництвами, що споживають паливо, є коксові печі (до 50%), крім того, ряд виробництв споживає незначну кількість коксового газу (від 1 до 4%):

- пекококсове відділення;

- смолоперегінний цех; -

- бензольне відділення;

- сульфатне відділення, а також допоміжні служби:

- ремонтно-механічний цех і гараж розморожування вугілля.

Останній споживає до 1% вироблюваного коксового газу в осінньо-зимовий період. На ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" у коксовому цеху працюють
4 коксові батареї (КБ).

Показники роботи коксових батарей за 2007 р. наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1– Показники роботи коксових батарей за 2007 р.

У 2007 р. при виході 333,92 м³ газу з 1 т шихти від усіх печей отримано 932045 тис. м³ коксового газу.

Розподіл газу по основних і допоміжних виробництвах склав:

- на обігрів коксових печей - 462700 тис.м³ (49,64%);

- на пекококсові батареї - 18328 тис. м³ (1,97%);

- у бензольне відділення - 31322 тис. м³ (3,36%).

- у смолоперегінне відділення - 16255 тис. м³ (1,75%);

- у сульфатне відділення - 3835 тис. м³ (0,41%);

- у ремонтно-механічний цех - 4292 тис. м³ (0,46%);

- у гараж розморожування - 7752 тис. м³ (0,83%).

Втрати коксового газу склали      - 42941 тис. м3 (4,61%). Коксовий газ, використаний як паливо, складається з таких компонентів: Н₂ - 57,6%; О₂ - 1,2%; СН₄ - 25,3%; N₂ - 4,5%; СmНn - 2,3%; СО - 6,8%; СО₂ - 2,5%.

За даними аналізу заводу калорійність палива протягом року змінювалася від 3950 < Qн < 4239 ккал/м³. Для розрахунків прийняте середнє значення
Qн = 4100 ккал/м³.

Джерела викидів парникових газів у коксовому цеху поділяються на організовані й неорганізовані.

До складу організованих джерел входять димарі, через які відводяться димові гази, що утворюються при спалюванні коксового газу. Викиди від цих джерел достатньо просто можна виміряти і з великою точністю розрахувати річну емісію парникових газів.

Основним джерелом неорганізованих викидів парникових газів в атмосферу є коксові батареї. Протягом години на батареї відбувається
4-6 операцій завантаження шихти і видачі коксу, у процесі яких відбуваються неорганізовані викиди. До складу неорганізованих викидів входять: завантаження грубних камер, видача коксу, гасіння коксу, двері, стояки, коксова рампа.

Вимір і розрахунок емісії парникових газів від неорганізованих джерел є найбільш важким завданням, оскільки вони визначаються конкретними умовами: складом шихти, технологічними параметрами виробництва, рівнем і термінами експлуатації устаткування й інших специфічних особливостей.

Організовані джерела є основними і постійними джерелами викидів парникових газів на коксових батареях. Неорганізовані джерела в процесі коксування виділяють парникові гази періодично і їх обсяги значно поступаються організованим джерелам.

Крім коксових батарей двоокис вуглецю й інші парникові гази утворюються:

- при спалюванні газу в бензольному відділенні;

- при спалюванні газу в пекококсових печах;

- при спалюванні коксового газу в осінньо-зимовий період у гаражі розморожування;

- при спалюванні коксового газу для сушіння сульфату амонію;

- при спалюванні коксового газу для роботи ковальського горна;

- при спалюванні надлишків коксового газу на газоскидаючому пристрої.

Викиди від цих джерел відносяться до групи організованих і піддаються вимірам. Розрахунковим методом визначалася емісія СО₂ від газоскидаючого пристрою. Перелік виявлених джерел викидів парникових газів при технологічних процесах, типи джерел і кількість що спалюється газу на організованих джерелах наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 –Перелік джерел викидів парникових газів

(продовження таблиці 2.1)

3.3. Проведення розрахунків викидів діоксиду вуглецю на
ВАТ  ЗМК "Запоріжсталь"

На джерелах, наведених у таблиці 3.2 виконані виміри викидів парникових газів.

Виміри на джерелах проводилися різними методами і різними приладами.

Використовувалися сучасні прилади: газоаналізатори типу "Testo-33", "Testo-350" (виробництво ФРН), Е і ЕRАС (виробництво США), у яких у якості датчиків, використовуються електрохімічні комірки. Помилка вимірювань за О₂(СО₂) - ±0,2%.

Традиційними методами (газова хроматографія і хімічний метод) виміри парникових газів проводилися з застосуванням хроматографа і приладу ОРСа.

Добір проб для газового аналізу здійснювався при роботі устаткування по технологічному регламенту при середньому періоді коксування. Кількість послідовних проб для кожного джерела кожним приладом складала не менше п'ятьох. Забезпечувалась одночасність вимірів різними приладами.

Інтервал часу, у якому робився добір проб, складав не менше 20 хвилин. По кожному приладу робилося усереднення результатів вимірів, а потім усереднювалися результати вимірів, отриманих різними приладами.

Усередненні результати вимірів емісії СО₂ для джерел ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" наведені у таблиці 3.3.

Розрахунок річних викидів СО₂ проведений за двома методиками: за даними нормативного методу теплового розрахунку агрегатів, що спалюють паливо; за даними прямих інструментальних вимірів СО₂ на джерелах викидів.

Таблиця 3.3 –Усереднені результати вимірів емісії СО₂ для джерел
ВАТ ЗМК  "Запоріжсталь"

Нормативний метод визначає розрахункові розміри продуктів згоряння палива, у даному випадку коксового газу такого складу:

- обсяг сухих продуктів згоряння ( V°_г )\ м³ коксового

газу при коефіцієнті надлишку повітря рівному одиниці (а = 1)  - 3,9 нм³;

максимальне утримання СО₂ у продуктах згоряння - 10,5 %.

По річній витраті палива і даним про склад продуктів згоряння визначається річна емісія СО₂ по формулі:

(3.1)

де В_Т - річний об'єм що спалюється коксового газу, нм³ ;

В_Т = 587479000 м³;

 = 3,9 нм³/нм³;

 = 10,5 %;

= 1,96   кг/м³.

10⁴ - коефіцієнт перерахування часток у мг;

10 ^-9 - коефіцієнт перерахування мг у т.

Річна емісія СО₂, розрахована за формулою (3.1) складає:

 = 587479000 * 3,9 * 10,5 * 1,96 * 10⁴ * 10 ^-9 = 471522 т

Результати розрахунків за формулою (3.1) річних викидів СО₂ за окремими джерелами зведені у таблицю 3.4.

Розрахунок річної емісії СО₂ від організованих джерел викидів здійснюється по такій методиці.

За даними прямих інструментальних вимірів визначається питомий викид (г/м³) двоокису вуглецю на одиницю палива (1 м³), що спалюється.

Річний викид СО₂ утворюється як результат множення питомого викиду на річну витрату що спалюється палива.

Розрахунок викиду СО₂ за рік робиться за формулою:

= в * В_Т * 10 ^-3                                                       (3.2)

де  - річний викид СО₂, т;

в - питомий викид СО₂ на одиницю (1 м³) що спалюється  палива, г/м³;

В_Т - річна витрата палива, тис. м³ .

Таблиця 3.4 –Емісія СО₂ від організованих джерел при спалюванні коксового газу

Дані для розрахунку і результати розрахунків за джерелами викидів зведені в таблиці 3.5

Розрахунок викидів від неорганізованих джерел робиться за такою методикою.

По обмірюваному значенню концентрації СО2 і витрат газоповітряної суміші від джерела визначається потужність викиду (г) за 1 секунду.

Річний викид визначається як результат множення потужності викиду (г/с) на розрахунковий час викиду за рік.

Таблиця 3.5 –Усередненні результати вимірів і розраховані річні емісії СО₂ джерел викидів ВАТ ЗМК „Запоріжсталь”

Підсумкова формула розрахунку викиду СО2 за рік має вигляд

(3.3)

де    - газовий викид СО2 , т;

 - обмірюване значення СО2 , %;

ρ - питома вага СО2 , кг/м³ ;

W - витрата газоповітряної суміші, м³ /с;

10⁴ - коефіцієнт перерахування часток у мг;

10^-9 - коефіцієнт перерахування мг у т.

Дані для розрахунку викидів СО₂ по неорганізованих джерелах і результати розрахунків за формулою (3.3) зведені в таблиці 3.6.

Перевищення сумарних викидів СО₂ по обмірюваним усередненим значенням стосовно до розрахункового по двох методиках складають 5 і 7%, а по окремих джерелах досягають 12,5%.

У окремі періоди експлуатації з урахуванням фактичних коливань компонентів, що вміщають вуглець, у коксовому газі ці перевищення досягають 22%.

На основі даних, отриманих у попередніх розділах, складені узагальнені таблиці (3.7 і 3.8) основних показників ВАТ ЗМК "Запоріжсталь", що впливають на емісію СО₂.

Таблиця 3.6 –Порівняльна таблиця результатів розрахунків за двома методиками по кожному організованому джерелу викидів

(продовження таблиці 3.6)

У графі 6 приведений розрахунковий показник (питомий викид СО₂ на одиницю продукції), одержуваний як результат відношення сумарних газових викидів СО₂ (т) до виробленої річної продукції (т) за кожним її видом.

Таблиця 3.7 –Узагальнена таблиця викидів по коксовому цеху

Таблиця 3.8 –Узагальнена таблиця викидів по допоміжним цехам і відділенням

3.4 Висновки і рекомендації до проекту

Результати розрахунків сумарної емісії СО₂ від джерел викидів ВАТ ЗМК "Запоріжсталь", проведених по двома методиками (нормативним методом і за результатами прямих інструментальних вимірів), відрізняються на 5 і 7%. В окремі періоди експлуатації ця різниця може дорівнювати 22%.

Основна маса викидів СО₂ в атмосферу на ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" доводиться на коксові батареї (81,2%).

Маса емісії СО₂ прямо пропорційно залежить від обсягу палива (коксового газу), що спалюється.

Питомі викиди СО₂ на одиницю продукції, що випускається ВАТ ЗМК "Запоріжсталь", складають: кокс - не більш 0,186 т. СО₂/т; пековий кокс - 0,37 т. СО₂/т; смола - 0,15 т. СО₂/т. смоли;  бензол - 0,9 т. СО₂/т. бензолу; сульфат амонію - 0,42 т. СО₂/т. сульфату амонію.

Емісію СО₂ й інших парникових газів від джерел викидів в атмосферу можна знизити за рахунок зменшення обсягів палива, що спалюється.

Основні напрямки по скороченню споживання палива:

- утилізація тепла, в тому числі димових газів коксових батарей (використання установок утилізації тепла і знешкодження димових газів коксових батарей);

- оптимізація теплотехнічного режиму коксових печей (підвищення рівномірності обігріву печей);

- інтенсифікація профілактичних і планово-попереджувальних ремонтних робіт (ремонт кладки опалювальної системи з використанням сучасних методів для зменшення прососів прямого і зворотного газу).

3.5 Про розповсюдження досвіду на інші підприємства регіону та сусідні області України

Досвід Запорізького регіону з організації моніторингу парникових газів, створення механізму адміністративно-підприємницької взаємодії у галузі менеджменту викидів парникових газів та застосування методів розрахунку викидів парникових газів необхідно поступово нарощувати і поширювати на інші регіони України.

Враховуючи, що більшість проблем пов'язаних з організацією моніторингу викидів парникових газів розв'язано на прикладі Запорізького регіону, впровадження моніторингу в інших регіонах йтиме значно швидше.

Провідна роль Запорізького регіону в цьому процесі може бути реалізована формуванням у м. Запоріжжі регіонального центру з менеджменту викидів парникових газів з наступним перетворенням його у міжрегіональний.

Розповсюдження досвіду Запорізького регіону на інші регіони України повинно здійснюватися поступово в декілька етапів.

Для визначення пріоритетності регіонів необхідно враховувати їх промислово-енергетичний потенціал, тобто наявність об’єктів енергетики, хімічної промисловості, металургійних та гірничо-збагачувальних підприємств, машинобудування.

На першому етапі необхідно охопити сусідні із Запорізьким регіоном найбільш розвинені у промисловому відношенні області: Дніпропетровську і Донецьку.

На другому етапі до моніторингу парникових газів необхідно залучити інші промислово розвинені області: Київську, Харківську, Луганську, Одеську та Миколаївську.

На третьому етапі розвитку моніторингу парникових газів в Україні може стати залучення до моніторингу середніх та малих підприємств вищевідзначених областей, а також послідовне охоплення менш розвинених в промисловому відношенні областей держави.

Незважаючи на зростання при цьому обсягів роботи процес моніторингу не буде значно розтягнутий в часі за рахунок застосування вже відпрацьованих методів розрахунків та механізмів адміністративно-підприємницької взаємодії.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Підсумовуючи викладене в курсовому проекті, можна зробити такі висновки.

Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стану. Для оцінки інвестиційної привабливості можуть бути використані різні фінансові коефіцієнти. Їх склад визначається виходячи з цілей і глибини аналізу фінансового стану. Такими синтетичних показниками є оборотність активів, прибутковість капіталу, фінансова стабільність, ліквідність активів та ін.

На рівні взаємодії іноземний інвестор - підприємство отримувач інвестицій найбільш поширеною проблемою є неспроможність керівництва підприємства розробити стратегію розвитку підприємства, обгрунтувати бізнес-план, надати чіткі фінансові пропозиції.

Перед іноземним інвестором постають такі проблеми: перевірка правдивості наданої інформації, правильного оформлення документації, відповідності документації чинному законодавству, професіоналізму керівників підприємства, відсутність впорядкованості в документообігу підприємства, складність отримання необхідної інформації від персоналу  підприємства.

Якщо на макрорівні основними характеристиками інвестиційної привабливості є стан політичного, економічного та соціального середовища держави, то на мікрорівні це - рівень капіталізації або ринкова вартість підприємства залежно від форми власності суб'єктів господарської діяльності.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" ім. С. Орджонікідзе" - одне з найбільш інвестиційно привабливих промислових підприємств України, продукція якого добре відома і користується попитом у споживачів на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу.

Комбінат займає стійке положення на ринку, рік за роком рухаючись вверх в списку найбільших виробників сталі. Основні зусилля спеціалістів ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" спрямовані на освоєння нових ринків та видів продукції, зміцнення позитивного іміджу підприємства, розширення географії поставок.

Найважливішими перевагами ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" перед конкурентами, що зумовлюють його інвестиційну привабливість, є:

- висока якість сталі, яка виробляється у мартенівських печах;

- раціональне співвідношення ціни металопрокату та його якості;

- дедалі ширша сертифікація на відповідність світовим стандартам.

Істотні проблеми, які негативно впливали на діяльність ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" у 2007 р., це:

- обмеження вільної торгівлі (антидемпінгові процеси та квотування при постачанні в країни ЄС); - перебої з постачанням сировини;

- підвищення цін на сировинні та паливно-енергетичні ресурси;

- нестача власних обігових коштів;

- несвоєчасне відшкодування експортерам Державною податковою адміністрацією з бюджету податку на додану вартість;

- необхідність заміни застарілого та морально зношеного устаткування.

В 2007 р. ВАТ "Запоріжсталь" покращило своє фінансове становище. Сталий високий рівень коефіцієнта концентрації власного капіталу свідчить про фінансову стійкість, стабільність і незалежність від зовнішніх джерел фінансування підприємства. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу на 01.01.2007 р., як і на 01.01.2007 р. становить 18% (нормативне критичне значення - 50%), тобто частка позикових засобів у фінансуванні підприємства за рік не змінилася.

Комбінат в 2007 р. продовжував провадити обрану в попередні роки політику, спрямовану на досягення повної реконструкції, технічного переозброєння і модернізації основних засобів, на що за рік було витрачено 754,1 млн. грн. власних коштів, що на 248,4 млн. грн. більше, ніж у 2006 р.

З метою подальшого розвитку технічного рівня виробництва, поліпшення техніко-економічних показників, розширення сортаменту, вдосконалення технологічних процесів, підвищення якості листового прокату та поліпшення екологічного стану регіону затверджений титульний список об'єктів капітального будівництва, який передбачає технічне переозброєння у 2008 р. та на перспективу.

Наприкінці треба зауважити, що незалежно від того, на якому рівні розглядається інвестиційна привабливість, на неї впливає низка чинників, які доцільно класифікувати за такими ознаками: за походженням (внутрішні, зовнішні); за змістом (економічні, правові, соціальні, політичні); за рівнем дії (чинники, які діють на рівні держави, регіону, галузі, підприємства, а також окремого виду діяльності); за характером (причинні, наслідкові).

Наведена класифікація включає усі без винятку види чинників, які впливають на інвестиційну привабливість, а виділені класифікаційні ознаки всебічно розкривають зміст цього поняття.

Отже, основними етапами оцінки інвестиційної привабливості підприємства мають стати:

- збір та обробка інформації;

- уточнення об'єктів дослідження в процесі аналізу інвестиційної привабливості підприємства;

- розрахунок коефіцієнта вагомості значення кожного з об'єктів дослідження в узагальненому показнику інвестиційної привабливості підприємства;

- розрахунок коефіцієнта вагомості для значення кожного з показників, які характеризують конкретний об'єкт;

- розрахунок показників за кожним з об'єктів дослідження;

- порівняння значень кожного показника із його очікуваною величиною;

- розрахунок фактичного значення показників у межах конкретного об'єкта із врахуванням коефіцієнта вагомості;

- визначення фактичного стану кожного об'єкта із врахуванням коефіцієнта вагомості;

- порівняння фактичного стану об'єктів з їх очікуваним станом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева М. А. Планирование деятельности фирмы. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 404 с.
2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К.: Ника, 2007. - 648 с.
3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: Т. 2. - К.: Ника-Центр, 2003. - 512 с.

4. Власюк Т. М. Методика оцінки інвестиційної привабливості державних підприємств // Економіка та держава. - 2007. - № 2. - С. 39 - 41.
5. Грузинов В. В. Экономика предприятия и предпринимательство. - М.: Софит, 2000. - 380 с.
6. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка, 2004. - 390 с.
7. Гукалюк А. Ф. Процедура порівняння ефективності портфеля цінних паперів як елемент визначення інвестиційної привабливості // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 4(22). - С. 4 - 5.
8. Гурова К. Д. Экономическая реформа (некоторые аспекты реализации). - Харьков: Фолио, 2007. - 388 с.
9. Каратуев А. Г. Финансовый менеджмент: Учеб.-спр. пособие. - М.:
   ИД ФБК-ПРЕСС, 2001. - 496 с.
10. Ковальова Н. Л. Проблеми підвищення інвестеційної привабливості підприємств // Экономика и маркетинг в XXІ веке. - № 4. - 2007. - С. 31 - 33.
11. Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2007. - 298 с.
12. Костіна Н. І., Алексєєв А. А., Василик О. Д. Фінансове прогнозування: методи та моделі: Навч. посібник. - К.: Знання, 2001. - 184 с.
13. Малова Т. Л., Селіверстова Л. С. Комплексний підхід до визначення інвестиційної привабливості акціонерного підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 1. - С. 14 - 17.
14. Мамуль Л. О., Чернявська Т. А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів // Вісник економічної науки України. - 2007. - № 1(7). - С. 83 - 89.
15. Массе П. Критерии и методы оптимального определения капитальных вложений / Пер. с франц. Ф. Р. Окуневой, А. И. Гладишевского. - М.: Статистика, 2006. - 406 с.
16. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.
17. Справочник финансиста предприятия. - 4-е изд., доп. и перераб. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 560 с.
18. Татаренко Н. О., Поручник A. M. Теорії інвестицій: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2007.- 160 с.
19. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: Пер. с нем. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 396 с.
20. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Н. А. Сафронова. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 582 с.
21. Экономический анализ: Учебник / Под. ред. Л. Т. Гиляровской. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 528 с.
22. rada.zp.ua
23. zaporіzhstal.com