КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Кадрове діловодство"
Кадрові служби є однією з найважливіших структур управління та забезпечують:
- укомплектування підприємств, установ, організацій, фірм і т. п. робітниками, фахівцями, службовцями;
- організацію підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників;
- атестацію керівників і фахівців;
- реалізують міри, спрямовані на зміцнення трудової дисципліни;
- скорочення плинності кадрів;
- здійснюють підготовку розпорядчих документів по особовому складу;
- необхідної статистичної звітності по кадрах;
- ведуть у встановленому порядку облік працівників, у тому числі військовозобов'язаних;
- кадрове діловодство;
- оформляють документи для призначення працівникам пенсій;
- вирішують інші питання, що відносяться до їх компетенції.
Структура кадрової служби, її чисельність визначаються організаційно-ставною структурою підприємства, установи, організації, фірми.
При цьому за основу розрахунку необхідної кількості її працівників приймається:
- чисельність працюючих;
- конкретні умови, характерні риси, пов'язані з типом, масштабами і різновидами окремих виробництв;
- техніко-економічні і соціальні характеристики підприємства, установи, організації, фірми; інші показники.
Працівники кадрової служби у своєї діяльності керуються, насамперед, нормативно-правовими актами, які є джерелом трудового права України.
Основним видом джерел трудового права України є безперечно нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади. Закони та підзаконні акти забезпечують правове регулювання значної маси суспільно-трудових відносин, встановлюючи при цьому оптимальний рівень гарантій трудових прав найманих працівників.
Україна дотримується принципів централізованого встановлення норм, що регулюють трудові та тісно пов'язані з ними відносини. І хоча наразі існує тенденція до розширення сфери децентралізованого правового регулювання трудових відносин, все ж акти органів державної влади визначатимуть й надалі пріоритети у сфері організації праці.
Серед законів, що регулюють працю, головне місце належить Конституції України. Вона визначає принципові позиції законодавця з найважливіших питань правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними суспільних відносин. Відповідні статті Конституції закріплюють основні права громадян як суб'єктів трудового права.
Конституція України забороняє використання примусової праці, визнає за громадянами право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а також право на відпочинок. Усім працюючим Конституція гарантує захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст. 36 Конституції України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки можуть бути створені на основі вільного вибору працівників без отримання попереднього дозволу. Конституція (ст. 44) гарантує працівникам право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Ці та інші норми Конституції мають важливе значення для регулювання трудових відносин і, як вже наголошувалося, більшість з них вважається правовими принципами у сфері регулювання праці.
Найважливішим серед законодавчих актів як джерел трудового права є, зазвичай, Кодекс законів про працю України (КЗпП). Він вважається основним галузевим джерелом трудового права.
КЗпП був прийнятий ще 10 грудня 1971 р. За своє існування він зазнавав неодноразово змін і доповнень. Найбільш принципові зміни до Кодексу були внесені, зокрема, 27 травня 1988 р., 20 березня 1991 р., 18 лютого 1992 р.
Останнім часом практикується попереднє прийняття спеціальних законів, які у подальшому складають основу самостійних розділів Кодексу законів про працю.
Так, Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 р. став основою для нової редакції глави ІІ Кодексу "Колективний договір". У такий же спосіб було внесено зміни до глави XІ "Охорона праці" на підставі Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. та глави VІІ "Оплата праці" на підставі Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р.
Незважаючи на ці й деякі подальші зміни, наразі КЗпП все ще не відповідає тим вимогам, що ставляться до правових норм, покликаних регулювати працю в умовах ринкових відносин. Тому триває робота над виробленням концепції нового Трудового кодексу України.
Чинний наразі Кодекс законів про працю складається з 18-ти глав та 265-ти статей. Глави ІІІ та XVІ доповнені додатковими главами ІІІ-А і XVІ-A.
Хоч КЗпП і є основним джерелом трудового права, він не в змозі забезпечити повне регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. У багатьох випадках статті його мають відсилочний або бланкетний характер, що, втім, не можна трактувати як недолік нормативного акта.
Отже, у своєї діяльності працівники кадрового апарату керуються також спеціальними Законами України, найголовнішими серед яких є Закони України "Про оплату праці", "Про відпустки", "Про пенсійне забезпечення" та багато інших.
Діловодний процес передбачає роботу з документами та організацію різноманітних процесів, які забезпечують її досконалість.
На підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок (єдині вимоги) зі складання документів і роботи з ними.
Діловодний процес грунтується на загальних, розроблених для типових закладів, обов'язкових для використання положеннях та нормативних документах: інструкціях, правилах, статутах.
Основним документом в роботі діловодного підрозділу установи (організації) є Інструкція з ведення та організації діловодства в закладі.
Типова інструкція з діловодства повинна містити такі положення:
1) мета і завдання діловодства в закладі;
2) коло питань, які підлягають документуванню;
3) організація і методика документообороту в закладі, порядок проходження і виконання документів;
4) організація і правила реєстрації документів.
5) організація, форми, методи і техніка контролю за виконанням документів (груп документів);
6) розробка номенклатур справ і створення єдиної номенклатури справ закладу, порядок їх затвердження і використання; персонал, який залучається до складання номенклатури справ; особи, відповідальні за їх складання;
7) організація, склад і порядок роботи експертної комісії закладу з експертизи цінності документів;
8) загальні принципи організації праці працівників діловодства в закладі (розподіл обов'язків, нормування праці);
9) правила і рекомендації відносно застосування технічних засобів у діловодстві закладу.
Додатки:
- схеми проходження документів;
- зразки основних документів;
- акти з ліквідації документів;
- форма внутрішнього опису документів;
- пам'ятка зі складання службових документів.
Інструкція розробляється, як правило, на 2-3 роки. Після цього її можна змінити, доповнити.
Інструкції для закладів відомчого підпорядкування розробляються в міністерствах і розсилаються на місця в установи з типовою формою діловодства.
Інструкції для закладів інших (недержавних) форм власності можуть бути розроблені згідно з власними потребами або замінені правилами чи іншими вказівками щодо організації діловодного процесу.
Інструкції, правила чи вказівки по роботі з документами в закладі повинні бути доведені до відома всіх працівників у вигляді інструктажів, практичних занять.
Функції роботи з документами в установі виконує канцелярія, яка є самостійним структурним підрозділом.
Канцелярію очолює начальник канцелярії, який підпорядковується керівнику підприємства. Начальник канцелярії призначається і звільняється з займаної посади керівником установи.
Канцелярія керується в своїй діяльності:
- чинним законодавством: законодавчими актами Верховної Ради, постановами і розпорядженнями Ради Міністрів, указами Президента;
- розпорядчими матеріалами вищестоящих інстанцій;
- положеннями про дану установу;
- положеннями державних стандартів (ЄЛСД);
- правилами Головного архівного управління з документації управлінської діяльності і роботи архівних установ;
- інструкцією з документації управлінської діяльності, затвердженою керівником установи;
- положенням про канцелярію.
Основним завданням канцелярії є забезпечення чіткої роботи з документами в установі відповідно до основних положень ЄЛСД.
Вказівка - це правовий акт, який видається керівником органу державного управління і має організаційно-методичний характер щодо виконання правових документів цього органу.
Вказівки видаються під час оформлення відряджень, вирішення організаційних питань, доведення до виконавців нормативних матеріалів тощо.
Реквізити:
Дамо дещо інший зразок - зразок вказівки щодо організації навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях.
Зразок
Затверджено
розпорядженням Запорізької
міської державної адміністрації
від 21.01.2007 № 50
Організаційно-методичні вказівки щодо навчання населення
м. Запоріжжя у 2007 році захисту та діям у надзвичайних ситуаціях
Відповідно до вимог Законів України "Про правові засади цивільного захисту" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" і з метою поліпшення якості підготовки й перепідготовки керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил і навчання:
- особи керівного складу цивільної оборони;
- посадові особи державних органів управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- фахівці, на яких поширюється дія законів України у сфері цивільного захисту;
- працівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, які входять до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони та об'єктових аварійно-рятувальних служб;
- працівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, які не ввійшли до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони та об'єктових аварійно-рятувальних служб;
- студенти, курсанти, учні та вихованці закладів освіти;
- населення, яке не зайняте у сферах виробництва та обслуговування.
- в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту;
- на міських курсах цивільної оборони м. Запоріжжя;
- у галузевих закладах післядипломної освіти, сертифікованих за встановленим порядком на право проведення функціонального навчання у сфері цивільного захисту;
- за місцем навчання, роботи та проживання.
- командно-штабних (штабних) навчань комплексних об'єктових навчань (тренувань);
- тактико-спеціальних об'єктових навчань з невоєнізованими формуваннями;
- занять згідно із питаннями захисту і дій в умова надзвичайних ситуацій, пов'язаних із можливими терористичними проявами (з обов'язковим відображенням зазначеного питання в організаційних і плануючих документах начальників цивільної оборони відповідних структур).
5.1. Начальникам Головного та районних управлінь з питань надзвичайних ситуацій:
- забезпечити підготовку проектів рішень, розпоряджень, інших організаційно-розпорядчих документів та звітного матеріалу з підготовки керівного складу цивільної оборони, її органів управління, формувань та навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, у першу чергу, направлених на реалізацію заходів, визначених Планом удосконалення системи навчання керівного складу місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 04.06.2002 №2048/1;
- здійснювати постійний контроль за своєчасним і повним виконанням плану комплектування міських курсів цивільної оборони м. Запоріжжя на 2007 рік керівним складом та фахівцями;
- забезпечити згідно із затвердженими нормами оснащення навчальними та службовими приміщеннями, автотранспортом, іншими технічними засобами курси цивільної оборони;
- забезпечити оперативне коригування регіональної складової робочих програм з функціонального навчання у сфері цивільного захисту та забезпечити на цій підставі організоване проведення навчально-методичних зборів, днів професійної майстерності педагогічного складу курсів цивільної оборони;
- забезпечити суттєве поліпшення роботи з інформатизації міських курсів цивільної оборони, продовжувати удосконалення програмно-методичного забезпечення навчального процесу;
- вжити, спільно з районними управліннями освіти і науки, заходів щодо створення опорних шкіл, методичних кабінетів з питань безпеки життєдіяльності та цивільної оборони, сприяти розширенню мережі дитячих та молодіжних об'єднань "Юний рятувальник";
- забезпечити підготовку команд переможців міських змагань за програмою юних" рятувальників до участі у Всеукраїнському зборі-змаганні "Школа безпеки";
- забезпечити в районах міста Запоріжжя повне виконання планів проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань з відпрацюванням планів реагування на надзвичайні ситуації, залучаючи працівників курсів ЦО з метою надання методичної та практичної допомоги у їх підготовці та проведенні.
- інформувати населення про заходи, що вживаються органами виконавчої влади, для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;
- здійснити розробку і розповсюдження пам'яток та інших навчально-пізнавальних матеріалів щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях;
- провести щорічний огляд-конкурс серед підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на кращу навчально-матеріальну базу з цивільної оборони, а також на кращий навчально-консультаційний пункт;
- спрямувати пропагандистську роботу на аргументоване роз'яснення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Заступник голови - керівник апарату Б. Стичинський
Мовні звороти:
1) звільняти з посади;
2) за власним бажанням:
3) у зв'язку із ...;
4) на підставі ....;
5) до закінчення строку чинності;
6) із власної ініціативи;
7) займана посада;
8) неможливість подальшого виконання покладених на будь-кого обов'язків;
9) погіршення стану здоров’я;
10) розірвати трудовий договір.
Генеральному директору
МП "Фенікс"
Орліку П. Л.
бухгалтера
Семенової Н. О.
ЗАЯВА
Прошу звільнити мене з посади бухгалтера за власним бажанням у зв'язку із переїздом на інше місце проживання з 1 січня 2008 р. й розірвати на цієї підставі трудовий договір, укладений зі мною на два роки 1 січня 2007 р.
Посада підпис розшифрування підпису
В справу № __________________
Виданий від ___________ № ______________
Інспектор відділу кадрів підпис розшифрування підпису
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ