СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК НА РАХУНКАХ. ПОНЯТТЯ СУБРАХУНКІВ І ЇХ ЗВ'ЯЗОК

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Бухгалтерський облік"

на тему:

СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК НА РАХУНКАХ. ПОНЯТТЯ СУБРАХУНКІВ І ЇХ ЗВ'ЯЗОК

ПЛАН

Вступ ...................................................................................................... 3

1. Синтетичні рахунки і синтетичний облік ......................................... 5
2. Поняття субрахунків ......................................................................... 6
3. Особливості аналітичних рахунків та аналітичного обліку ............ 7
4. Взаємозв'язок між аналітичними рахунками та субрахунками

... (синтетичними рахунками) .............................................................. 10

Висновки .............................................................................................. 12

Список використаної літератури ........................................................ 15

ВСТУП

За способом групування й узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.

Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено.

Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух господарських засобів, коштів, джерел їх утворення в узагальненому вигляді та в грошовому вимірнику.

Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповненні бухгалтерського балансу та інших форм бухгалтерської звітності.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні й трудові вимірники. Облік, що здійснюється на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком.

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок:

– на рахунках синтетичного й аналітичного обліку сальдо розміщується на одній і тій самій частині рахунка;

– якщо дебетується (кредитується) синтетичний рахунок, то однаково дебетуються (кредитуються) його аналітичні рахунки;

– кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках – частковими сумами;

– сума залишків і оборотів по всіх аналітичних рахунках повинна дорівнювати залишку й оборотам відповідного синтетичного рахунку.

Аналітичний облік має важливе контрольне значення. Його показники використовують для складання калькуляцій на виготовлення продукції. Точність показників аналітичного обліку періодично звіряють через проведення інвентаризації. Це підвищує вірогідність облікових записів.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у бухгалтерському обліку використовують субрахунки, які застосовують для додаткового групування всередині синтетичного рахунка. Вони є синтетичними рахунка ми другого порядку.

Отже, у наданій контрольній роботі розглядаються синтетичний та аналітичний облік на рахунках, визначається поняття субрахунків, з'ясовується їх зв'язок.

1. СИНТЕТИЧНІ РАХУНКИ І СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК

Залежно від ступеня деталізації облікової інформації всі рахунки, які використовуються підприємством, можна поділити на дві групи:

1) рахунки першого і другого порядків, на яких відображаються узагальнені об'єкти обліку, – синтетичні рахунки;

2) рахунки третього порядку, на яких відображаються деталізовані на субрахунках об'єкти обліку, – аналітичні рахунки.

Вказане групування показує ступінь узагальнення облікових даних. На синтетичних рахунках він є значно вищим, ніж на аналітичних.

Синтетичні рахунки – рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп господарських засобів та джерел їх утворення (капіталу та зобов'язань), господарських процесів та їх результатів у грошовому виразі.

До складу синтетичних рахунків відносять рахунки першого порядку, які визначають види засобів або джерел їх утворення, та рахунки другого порядку (субрахунки), на яких відображається деталізація цих засобів або джерел.

Наприклад, на синтетичному рахунку "Основні засоби" ведеться облік наявності й руху всіх груп основних засобів, що є на підприємстві у грошовому виразі, без їх розподілу на групи і окремі одиниці. Такий узагальнений облік, що ведеться у грошовому виразі на синтетичних рахунках, називається синтетичним.

До синтетичних рахунків відносять також "Виробничі запаси", "Нематеріальні активи", "Готова продукція", "Розрахунки з бюджетом" та ін.

2. ПОНЯТТЯ СУБРАХУНКІВ

Втім при веденні господарської діяльності та прийнятті економічних рішень узагальненої інформації про об'єкти обліку недостатньо. Для деталізації інформації синтетичних рахунків використовують рахунки ІІ порядку – субрахунки.

Наприклад, синтетичний рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

101 – "Земельні ділянки"

102 – "Капітальні витрати з поліпшення земель"

103 – "Будівлі та споруди"

104 – "Машини та обладнання"

105 – "Транспортні засоби"

106 – "Інструменти, прилади та інвентар"

107 – "Робоча та продуктивна худоба"

108 – "Багаторічні насадження"

109 – "Інші основні засоби"

На субрахунках облік наявності та руху об'єктів також ведеться в узагальненому виразі, в даному випадку в межах груп основних засобів та в грошовій оцінці.

Кількість рахунків і субрахунків, які може відкривати підприємство, є обмеженою, їх перелік визначено Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 в ред. від 01.01.2009 р.

Показники синтетичних рахунків та субрахунків використовують для ведення облікових регістрів, включаючи Головну книгу та складання фінансової звітності.

3. ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІТИЧНИХ РАХУНКІВ ТА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ

Втім, для прийняття рішень керівникам різних рівнів підприємства потрібна більш деталізована інформація про стан активів та зобов'язань, їх зміни, розміри доходів і витрат за окремими видами продукції тощо. Таку інформацію отримують з аналітичних рахунків, що використовуються для обліку окремих деталізованих об'єктів.

Аналітичні рахунки – рахунки, призначені для обліку деталізованих засобів, джерел їх утворення та господарських процесів.

Окремий аналітичний рахунок відкривається для обліку лише одного об'єкта, виділення якого на даному підприємстві є доцільним.

Облік кожного об'єкта на аналітичному рахунку ведеться в грошовому і (якщо це можливо) натуральному виразі.

Аналітичні рахунки дають усю потрібну інформацію про наявність об'єкта обліку на початок звітного періоду, зміни, що відбуваються з ним під впливом господарських операцій, та його залишок на кінець звітного періоду.

Аналітичні рахунки відкриваються для більшості синтетичних рахунків і субрахунків для їх розвитку. Початково всі об'єкти обліку відображаються на аналітичних рахунках. Інформація про стан і рух об'єктів спочатку узагальнюється на субрахунках, а далі – на синтетичних рахунках.

Наприклад, на початок лютого 2008 р. є такі сальдо за операціями з розрахунків з підзвітними особами:

1. Витрикуш Т.І. – отриманий аванс у розмірі 1200 грн.
2. Сокіл Р. В. – отриманий аванс у розмірі 200 грн.
3. Когут Ю.П. – придбав за власні кошти вентиль, про що подав авансовий звіт та чек з магазину на суму 180 грн.
4. Шашкевич Д.А. – не відзвітувався за отриманий аванс на
   суму 120 грн.

Залишок на готівки в касі становить 200,00 грн.

У лютому відбулись такі операції:

1. Витрикуш Т.І. після повернення з відрядження відзвітувався на суму 1200 грн.
2. Сокіл Р. В. подав авансовий звіт на суму 150 грн.
3. Когуту Ю.П. були виплачені кошти з каси за придбаний ним вентиль у сумі 180 грн.
4. Шашкевич Д.А. повернув у касу невикористаний залишок авансу в сумі 120 грн.

Для обліку розрахунків з кожною підзвітною особою відкриваємо окремий аналітичний рахунок. Для цього до субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" відкриваємо аналітичні рахунки, додавши один код до субрахунку (оскільки підзвітних осіб небагато). Якщо підзвітних осіб більше від десяти, здійснюється двозначна нумерація (37201, 37202, 37211, 37212 та ін.). Відкриваємо також додатково синтетичні рахунки, на яких будуть відображатися наведені операції.

3721 Розрахунки з Витрикушем                                 3722 Розрахунки з Соколом

3723 Розрахунки з Когутом                                 3724 Розрахунки з Шашкевичем

Загальновиробничі витрати                                 Адміністративні витрати

Каса

Операції, що відбулись за розрахунками з підзвітними особами в лютому, відображаємо в Журналі реєстрації операцій (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ ВАТ "МРІЯ" ЗА ЛЮТИЙ 2008 року

На підставі заповненого журналу реєстрації господарських операцій заповнюємо аналітичні рахунки та кореспондуючі аналітичні, визначаємо обороти та залишки на них.

Після відображення інформації на аналітичних рахунках по обліку розрахунків підзвітними особами відображаємо її на субрахунку
372 "Розрахунки з підзвітним особами".

4. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ АНАЛІТИЧНИМИ РАХУНКАМИ ТА СУБРАХУНКАМИ (СИНТЕТИЧНИМИ РАХУНКАМИ)

Між аналітичними рахунками та субрахунками (синтетичними рахунками) існує тісний взаємозв'язок, а саме:

– сума залишків на початок періоду на аналітичних рахунках дорівнює залишкам на синтетичному рахунку;

– сума оборотів на аналітичних рахунках дорівнює оборотам на синтетичному рахунку;

– сума залишків на кінець періоду на аналітичних рахунках дорівнює залишку на синтетичних рахунках.

Для визначення оборотів і залишків на синтетичних рахунках та субрахунках використовують оборотні відомості синтетичного обліку (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1

ОБОРОТНА ВІДОМІСТЬ ДО СУБРАХУНКУ
372  "РОЗРАХУНКИ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ"

Отже, оборотні відомості аналітичних рахунків дозволяють зробити зведення оборотів і сальдо за всіма рахунками аналітичного обліку, відкритими за синтетичним рахунком чи субрахунком. Використання таких  оборотних відомостей дає можливість перевірити правильність ведення синтетичного рахунка, правильність і точність записів на аналітичних рахунках.

Якщо існує можливість і потреба, облік на аналітичних рахунках ведуть не лише в грошовому, але й в натуральному виразі: шт., кг, т, ц, м. та ін. Наприклад, доцільно вести облік у натуральному виразі виробничих запасів, готової продукції, товарів, основних засобів та інших негрошових активів.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи викладене у контрольній роботі, можна зробити такі висновки.

1. Синтетичні рахунки призначено для отримання узагальненої (об'єднаної) інформації. Тому облік, побудований на основі цих рахунків, називається синтетичним. Синтетичний облік дає можливість накопичувати зведені дані про активи, власний капітал, зобов'язання і господарську діяльність підприємства. Синтетичний облік ведеться на рахунках першого порядку, коли на кожний вид активів і пасивів відкривається окремий рахунок.
2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 в ред. від 01.01.2009 р., налічує 90 синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) і 232 субрахунки (рахунки другого порядку).
3. Дані синтетичного обліку в узагальненому вигляді відбиваються у відповідних регістрах. Синтетичні рахунки містять значно меншу кількість розрахунків або вказівок на конкретні види матеріальних цінностей проти рахунків аналітичних. Особливими ознаками синтетичних рахунків є те, що:

– усі синтетичні рахунки мають двоцифровий код;

– на синтетичних рахунках інформація узагальнюється за економічно однорідними видами майна чи джерел його утворення;

– поточний облік на синтетичних рахунках та узагальнення даних в кінці місяця здійснюються лише в грошовому вимірнику;

– для синтетичного обліку призначено обмежене коло облікових регістрів – журнал реєстрації господарських операцій, окремі журнали-ордери, книга "Журнал–Головна", оборотний і сальдовий баланси тощо;

– стан активів і пасивів, що випливає з більшості синтетичних рахунків, показується в бухгалтерському балансі за однойменними статтями.

4. Проте для управління діяльністю підприємства недостатньо лише узагальненої інформації. Відтак ті дані, що зафіксовані на синтетичних рахунках (особливо щодо виробничих запасів, незавершеного виробництва), у поточному управлінні використовуються обмежено. Про що може говорити, наприклад, загальний показник витрат на сировину, матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, інші оборотні активи, коли для управління виробництвом треба мати конкретну інформацію – що саме й скільки є в наявності, за якими цінами купувалося та ін.
5. У зв'язку з цим більшість синтетичних рахунків має необхідну кількість субрахунків, які запроваджуються для посилення аналітичного характеру і дійовості обліку, його контрольних функцій. Тому види активів і пасивів поділяють на певні підгрупи, що об'єднуються відповідними субрахунками.
6. Кількість субрахунків хоч і регламентовано планом рахунків, але підприємства залежно від галузевих особливостей самі можуть відкривати в разі потреби додаткові субрахунки. Кількість аналітичних рахунків не обмежується. Майже кожний субрахунок має свої аналітичні рахунки для обліку конкретних найменувань товарно-матеріальних цінностей, кожного боржника чи кредитора, різних видів зобов'язань.
7. На основі аналітичних рахунків будується аналітичний облік, в якому сконцентровано до дрібниць виважену інформацію про наявність та рух необоротних і оборотних активів, власного капіталу і зобов'язань за їх видами.
8. Між синтетичними і аналітичними рахунками існує постійний взаємозв'язок, який забезпечує достовірність, доступність і зрозумілість облікової інформації кожному користувачеві. Те, що відображене на синтетичних рахунках, має бути відображене й на аналітичних. Отже, тут фіксується прямий зв'язок між синтетичним і аналітичним обліком, а відтак сума аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунка має дорівнювати сумі синтетичного рахунка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к96–ВР в ред. від 15.10.2008 р. //http://zakon.rada.gov.ua
2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996–XІV в ред. від 01.01.2007 р. //http://zakon.rada.gov.ua
3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 в ред. від 01.01.2009 р. //http://zakon.rada.gov.ua
4. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: А. С. К, 2007. – 486 с.
5. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – Житомир: Рута, 2006. – 682 c.
6. Загородний А. Г., Партин Г. О. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посібник. – К.: Знання, 2004. – 378 с.
7. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2007. – 334 с.
8. Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3–тє вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 628 с.
9. Нашкерська Г. В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 460 с.
10. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2006. – 260 с.

• Теоретичні основи бухгалтерського обліку: Підручник
  / М.М. Пушкрар, Г.П. Журавель, Ю.Я. Литвин, В.Т. Мельник. – 4–те вид., перероб. і допов. – Тернопіль: ТАНГ, 2005. – 678 с.
• Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. – К.: А. С. К., 2002. – 784 с.